Конкурентна віктимність та її роль у дезінтеграції українського суспільства

Abstract

Гостра конфліктна взаємодія ворожих сторін завжди супроводжується проявами віктимності та певними втратами, що стає показником їхньої спроможності знайти шляхи до примирення у майбутньому. При цьому роль жертви іноді обирається свідомо, коли один із суб’єктів конфлікту значно перебільшує власні страждання з метою отримання додаткових «бонусів», що пов’язані з його надією на підтримку з боку інших, проявами їхнього милосердя, співчуття тощо. У такій ситуації інсталюється так звана «конкурентну віктимність» («competitive victimhood» (CV)), яка виникає з того, що суб’єкти конфлікту певною мірою усвідомлюють себе жертвами конфлікту (особливо в ситуації, коли власних ресурсів не вистачає для вирішення конфлікту на свою користь), а ті втрати, що вони несуть внаслідок його загострення, артикулюються як особливі, які не можливо порівняти з втратами опонентів.