Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/431
Название: Speech Act in Terms of Speech Act Theory
Другие названия: Мовленнєвий акт у світлі теорії мовленнєвих актів
Речевой акт в свете теории речевых актов
Авторы: Igoshev, K.M.
Ігошев, К.М.
Игошев, К.М.
Ключевые слова: Speech Act Theory
Speech Act
locutionary act
illocutionary act
perlocutionary act
performative
illocutionary force
теорія мовленнєвих актів
мовленнєвий акт
локуційний акт
іллокуційний акт
перлокуційний акт
перформатив
іллокуційна сила
теория речевых актов
речевой акт
локутивный акт
иллокутивный акт
перлокутивный акт
иллокутивная сила
Дата публикации: 2016
Краткий осмотр (реферат): The article investigates the terminological apparatus of Speech Act Theory, in particular its central concept - the speech act. The author considers theoretical principles of Speech Act Theory, relying on the works of the founders of this linguistic theory and their followers. In the first part of this article definitions are provided of the components of the speech act: locutionary, illocutionary and perlocutionary acts, as well as concepts such as performative, illocutionary force, direct and indirect speech act. By means of an analytic review of sources on the problems of the Speech Act Theory the author clarifies and complements the above-mentioned debatable concepts of Speech Act Theory. In the second part of this article the three main classifications of speech acts of the British linguist John Austin, American linguist George Searle and Russian linguists Yuri Apresyan and Ivan Shatunovsky are described. It is noted that although the above-mentioned classifications of speech acts are based on their different features, but they still only consider their illocutionary force, which is not always obvious in indirect speech acts. Therefore, the drawback of all these classifications is that they can only be used for the classification of direct speech acts. In conclusion, the author points out the necessity of further study of indirect speech acts and methods of identifying them for the future development of the Speech Act Theory and understanding of the principles of language work.
Стаття присвячена дослідженню термінологічного апарату теорії мовленнєвих актів, зокрема її центрального поняття – мовленнєвого акту. У статті автор розглядає теоретичні положення теорії мовленнєвих актів, спираючись на роботи засновників даної лінгвістичної теорії та їх послідовників. У першій частині статті подаються визначення складових мовленнєвого акту: локуційний, іллокуційний та перлокуційний акти, а також такі поняття як перформатив, іллокуційна сила, прямий та непрямий мовленнєвий акт. Шляхом аналітичного огляду джерел з проблем теорії мовленнєвих актів автор уточнює і доповнює вищеназвані дискусійні поняття теорії мовленнєвих актів. У другій частині статті розглянуто три основні класифікації мовленнєвих актів британського лінгвіста Дж. Остіна, американського лінгвіста Дж. Серля та російських лінгвістів Ю. Апресяна та І. Шатуновського. Зазначено, що хоча вищеназвані класифікації мовленнєвих актів спираються на різні їх ознаки, однак усі вони здебільшого враховують лише їх іллокуційну силу, яка у непрямих мовленнєвих актах далеко не завжди очевидна. Тому недолік цих класифікацій у тому, що вони можуть бути використані лише для класифікації прямих мовленнєвих актів. На завершення автор наголошує на необхідності подальшого вивчення непрямих мовленнєвих актів та методів їх ідентифікації задля подальшої розробки теорії мовленнєвих актів та розуміння принципів дії мови.
Статья посвящена исследованию терминологического аппарата теории речевых актов, в частности ее центрального понятия - речевого акта. В статье автор рассматривает теоретические положения теории речевых актов, опираясь на работы основателей данной лингвистической теории и их последователей. В первой части статьи даются определения составляющих речевого акта: локутивный, иллокутивный и перлокутивный акты, а также такие понятия как перформатив, иллокутивная сила, прямой и косвенный речевой акт. Путем аналитического обзора источников по проблемам теории речевых актов автор уточняет и дополняет вышеназванные дискуссионные понятия теории речевых актов. Во второй части статьи рассмотрены три основные классификации речевых актов британского лингвиста Дж. Остина, американского лингвиста Дж. Серля и российских лингвистов Ю. Апресян и И.Шатуновского. Отмечено, что хотя вышеназванные классификации речевых актов опираются на различные их признаки, но все они в основном учитывают только их иллокутивную силу, которая в косвенных речевых актах далеко не всегда очевидна. Поэтому недостаток этих классификаций в том, что они могут быть использованы только для классификации прямых речевых актов. В завершение автор отмечает необходимость дальнейшего изучения косвенных речевых актов и методов их идентификации для будущей разработки теории речевых актов и понимания принципов действия языка.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/431
Располагается в коллекциях:Авторські публікації науковців
Публікації кафедри германо-романської філології та перекладу

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Ігошев, стаття, Ужгород, 2016.pdf178,09 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.