Бровендер, Ю.Бровендер, Ю. М.2024-05-302024-05-302018Бровендер, Ю. Металовиробництво зрубної культурної спільноти доби пізньої бронзи Дніпро-Донського регіону: загальна тенденція розвитку. Давнина. Харківський історико-археологічний щорічник. 2018. Том 16. С. 26-37.https://doi.org/10.26565/2309-6608-2018-16-04https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/984Стаття присвячена проблемі металовиробничої діяльності зрубної спільноти доби пізньої бронзи (XIX—XIII ст. до н. е.). Аналіз накопиченої у Дніпро-Донському регіоні джерельної бази носіїв покровсько-мосоловської (XIX—XV ст. до н. е.) та бережнівсько-маївської (XVII— XIII ст. до н. е.) культурних традицій дозволив автору простежити загальну тенденцію розвит- ку металовиробництва зрубної спільноти Дніпро-Донського межиріччя у пізньобронзову добу. Отримані спостереження дають підстави припускати існування на всій території Дніпро- Донського регіону за доби пізньої бронзи рівномірного розповсюдження металопродукції. Досягти це можливо було завдяки розробці місцевих руд, а також наявності організованої системи розподілу цієї продукції. Основним постачальником сировини для виробництва металу в цьому регіоні був Донецький гірничо-металургійнй центр (ДГМЦ). Як високоорганізована, орієнтована на великомасштабне виробництво система спеціалізованих на видобутку та збагаченні мідної руди пам’яток, ДГМЦ виник на завершальному етапі палеометалевої доби — в епоху пізньої бронзи. Його виникнення є результатом поступового (еволюційного) розвитку металовиробництва попередніх культурних утворень доби раннього металу, які функціонували, перш за все, у Дніпро-Донському регіоні.ukДніпро-Донський регіондоба пізньої бронзизрубна культурна спільнотапоселенняпохованняArticle903.051(477.6)"637.7"