Фалько, Н. М.Falko, N. M.2026-08-212026-08-212025Фалько Н. М. Соціально-психологічні основи гармонізації життєвого простору молоді в умовах соціогенних викликів : дис. … д-ра філос. : 053 – Психологія. СНУ ім. В. Даля. Київ, 2025. 350 с.https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/3036Фалько Н.М. Соціально-психологічні основи гармонізації життєвого простору молоді в умовах соціогенних викликів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. – Київ, 2025. У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми визначення соціально-психологічних основ гармонізації життєвого простору молоді в період соціогенних викликів. Запропонована концепція дослідження забезпечила можливість системного розкриття соціально-психологічних засад процесу гармонізації життєвого простору молоді в умовах сучасних соціогенних викликів. Узагальнення отриманих у дисертаційному дослідженні результатів дозволило зробити такі висновки. Проведено теоретико-методологічний аналіз підходів до вивчення проблеми життєвого простору молоді в науковій літературі. Показано, що життєвий простір молоді − це найбільш значуща для неї частина життєвого світу, що визначає суб᾿єктивно важливі сторони її життєдіяльності. Життєвий простір артикульований активністю молодої людини, пов᾿язаною з реалізацією власних прагнень, та репрезентований у її образі світу, насамперед, смисловим конструктом «своє – чуже». Цей конструкт відображає найбільш суттєві у культурному та індивідуальному ракурсах своєрідні характеристики причетності молодої людини до власного життєвого світу і є фундаментальною опорою її існування в ньому. Підкреслено, що найважливіший напрямок зміни життєвого простору – зростання та диференціація його часового виміру: психологічного сьогодення, минулого, майбутнього, а також перебудов по лінії реального/ірреального; при цьому одночасно зростає організація (інтеграція) усередині сфер життєвого простору. Наголошено, що неоднорідність життєвого простору молоді утворює резерви динамічних процесів у ньому, з яких найбільш важливими є процеси ідентифікації-відокремлення, які розглядаються як базові механізми розвитку особистості в онто- та соціогенезі. Констатовано, що при всій складності та багатогранності життєвого простору молоді він становить певну цілісність, оскільки виражає смислову єдність особистості, втілює та підтримує її спрямованість і автономність. Зазначено, що основними характеристиками життєвого простору молоді є ступінь його організованості, узгодженості, структурованості та інтегрованості, широта часової перспективи, диференційованість, а також ступінь його реалістичності та відкритості. Визначено структурну організацію життєвого простору молоді (модель) та його транзитивність у соціально-психологічному дискурсивному контексті. Узагальнено, що у життєвому простір молоді слід виокремити центр (ядро), периферію та кордон. Центр формується об᾿єктами, які є найбільшою цінністю для молодої людини, вони переживаються не лише як «власні», а й як частина себе. Це сфера її максимального Его. У напрямку від центру до периферії життєвого простору Его-залученість знижується. На периферії життєвого простору перебувають об᾿єкти і явища, ступінь суб᾿єктивної значущості яких нижчий. Підкреслено, що основними структурними одиницями життєвого простору молоді є не лише окремі предмети та явища, а їх комплекси, складні цілісні утворення – місця (певний локус фізичного, природного, культурного простору, де розгортається значуща для молодої людини життєдіяльність). Це означає, що кожне місце життєвого простору має соціально-психологічний зміст, зафіксований у вигляді стабільного ставлення до нього, що виявляється у комплексі переживань, образів, думок, бажань тощо. Показано, що важливою складовою життєвого простору молодої людини є його кордон. Існуючи у вигляді як реальних фізичних бар᾿єрів, так і соціальних норм, він сприяє здійсненню функції контролю над «своїм» простором і виступає як засіб регулювання відкритості та соціальної доступності молодої людини для інших. Наголошено, що динамічні процеси, які відбуваються у життєвому просторі молоді, можуть бути представлені як континуум процесів і станів, крайніми проявами яких є, з одного боку, процеси ідентифікації, що формують ядро життєвого простору, і процеси ізоляції, що утворюють його кордон. Проаналізовано транзитивність життєвого простору молоді в соціально-психологічному дискурсивному контексті, зокрема через з᾿ясування впливу життєвого досвіду на зміну характеристик життєвого простору у проблемному наративі з урахуванням сучасних соціогенних викликів та показано, що такий аналіз є важливим як потенціал для діагностики та консультативної роботи з молоддю у напрямку гармонізації її життєвого простору. Здійснено концептуалізацію проблеми гармонізації життєвого простору молоді в умовах сучасних соціогенних викликів з урахуванням параметрів системності (організована сукупність різних систем), функціональності (широта охоплення, гнучкість) та змістовності його інституційних форм. Обґрунтовано необхідність гармонізації життєвого простору молоді шляхом багатовекторного проєктування на інституційному рівні (як проєктування соціально-психологічних умов розвитку особистості) та на індивідуальному рівні (як проєктування у власному життєвому просторі). Доведено доцільність поєднання у процесі проєктування життєвого простору молоді та його гармонізації соціокультурної складової, яка забезпечує наступну інституціалізацію, та особистісної складової, яка забезпечує становлення молодої людини як суб’єкта культурно-освітнього простору. Показано, що визначення структурної організації життєвого простору молоді, інституційний рівень якої утворюється системою формальних, інформальних та неформальних елементів, що сукупно задовольняють інтереси та потреби молоді, а індивідуальний психологічний рівень утворюють культурно-освітні стратегії, стає ефективним засобом його гармонізації та організації життєдіяльності молодої людини, а проєктування нею власного життєвого простору сприяє її розвитку як суб’єкта діяльності, тобто становлення особистості як суб’єкта саморозвитку та самоздійснення. При цьому проєктування життєвого простору молоді розглядається у практико-орієнтованому векторі щодо здатності ініціювати принципово нові форми, технології і практики життєдіяльності та життєздійснення засобами виявлення внутрішніх та зовнішніх механізмів гармонізації життєвого простору, в тому числі в екокультурному вимірі. Крім того, підкреслено, що соціокультурний вимір гармонізації життєвого простору молоді в умовах соціогенних викликів доцільно розглядати крізь призму ідей інтеркультуралізму, зокрема у контексті розкриття складових та вимірювальних показників соціокультурного капіталу та його накопичення на макро- та мезорівнях. Проведено ґрунтовний аналіз технологічної та інформаційно-цифрової реальності у гармонізації життєвого простору молоді в період соціогенних викликів. Виявлено соціально-психологічні особливості життєвого простору молоді в умовах соціогенних викликів, пов᾿язані з суб᾿єктивною специфікою репрезентації життєвого простору молоді в її образі світу, його особливостями у змісті життєвого вибору та життєвих стратегій молоді в період соціогенних викликів, особистісними предикторами конструювання життєвого простору молоді та функціонуванням його соціокультурних складових в умовах соціогенних викликів, а також особливостями життєвого простору молоді в інформаційно-цифровому середовищі. Узагальнено, що більш вираженій суб᾿єктній позиції молоді відповідає більш високий рівень задоволеності життєвим простором і менш виражене бажання його змінити і навпаки. З᾿ясовано, що у кризових (проблемних) ситуаціях, пов᾿язаних з соціогенними викликами, життєвий простір молоді може звужуватися; у ньому може зменшитися часова перспектива (тільки до подій сьогодення) і диференційованість, знизитися організованість і відкритість, а також збільшитися зона ірреального. Встановлено, що у ситуації значущого життєвого вибору високий рівень життєстійкості, толерантності до невизначеності, осмислення життя, а також наявність життєвих цілей, значущість цінностей, що виражають відкритість до змін, виступають як чинники, які зумовлюють готовність молоді розширити кордон життєвого простору в умовах соціогенних викликів. Визначено особистісні предиктори конструювання життєвого простору молоді (соціально-комунікативні, стратегіально-організаційні та афективно-поведінкові). Як чинник гармонізації соціальних відносин та життєвого простору молоді розглянуто процес гендерної ідентифікації. Розкрито особливості функціонування соціокультурних складових життєвого простору молоді в період соціогенних викликів у векторі накопичення соціального капіталу (на макро- та мезорівнях) за показниками ідентифікації молоді з містом проживання, участі у громадських об’єднаннях, соціальної довіри, щільності соціальних комунікацій, соціального ресурсу авторитету. Аналіз специфіки життєвого простору молоді в інформаційно-цифровому середовищі засвідчив відмінність життєвих стратегій, представлених в Інтернет-ресурсах у молоді, яка проживає у великих і малих містах; варіативність життєвих стратегій молоді всередині груп, яка проживає в одному місті, що виражається в індивідуальній диференційованості за багатьма індикаторами у навчально-професійній сфері, сфері відносин, сферах саморозвитку і дозвілля тощо. Розроблено інтегровану систему соціально-психологічного супроводу процесу гармонізації життєвого простору молоді в умовах сучасних соціогенних викликів, побудованої на принципах системності, динамічності, комплексності, перспективності, з задіянням культурно-освітньої, соціокультурної та екокультурної стратегій його проєктування, з використанням методичної, ресурсної та організаційної складових, основу якої складали системні соціально-психологічні засоби та інтегративно-інваріантні психотехнології гармонізації життєвого простору молоді в умовах соціогенних викликів, їх артикуляції в аспекті актуалізації сутнісних смислів життєдіяльності молоді та її гармонійного розвитку й самореалізації, з урахуванням сучасного соціального контексту розвитку українського суспільства та світового процесу глобалізації. Методи соціально-психологічного супроводу у межах інтегрованої системи поділялися на організаційні, емпіричні, опрацювання даних та інтерпретаційні. При цьому було впроваджено індивідуальну та групову форми роботи, а також соціальну підтримку (інструментальну та емоційну) та АR-технології доповненої реальності, з урахуванням особливостей життєвого простору молоді в інформаційно-цифровому середовищі. Крім того, свою ефективність довели соціально-психологічний тренінг з психологічним імітаційним моделюванням; психофізичний тренінг, тренінг саморегуляції; групи інтенсивного спілкування; групові дискусії, орієнтовані на розвиток динамічності когнітивних процесів; ігровий метод з елементами ділової та рольової гри; методи арт-терапії, задіяні у тематичних модулях інтегрованої системи соціально-психологічного супроводу, які сприяли процесу гармонізації життєвого простору молоді в умовах соціогенних викликів. За підсумками реалізації інтегрованої системи (за модулями) здійснювався відповідний моніторинг та затверджувався план коригуючих заходів. Проведено оцінку ефективності інтегрованої системи соціально-психологічного супроводу процесу гармонізації життєвого простору молоді в умовах сучасних соціогенних викликів. Виявлено значущі позитивні зміни за індикаторами смисложиттєвих орієнтацій молоді: цілі у житті, насиченість життя та задоволеність самореалізацією, а також інтернального локусу контролю, як загального світоглядного переконання у тому, що такий контроль можливий та здатності його здійснювати. Переважає відкритість до змін (цінності самостійності та стимуляції), що протистоїть консерватизму, і самопіднесення (цінності досягнень), на противагу самотрансцендентності (цінності універсалізму), що вказує на підвищення цінностей особистості на рівні переконань, які збігаються з нормативними цінностями суспільства. Відбулася позитивна динаміка у показниках загального рівня життєстійкості та толерантності до невизначеності, а також зсуви в конструктах соціальної комунікативної компетентності молоді (незалежності, товариськості, самоконтролю, логічного мислення, раціональності). Розроблена інтегрована система вплинула на позитивні зрушення за параметрами комунікативних та організаторських здібностей молоді, а саме вміння встановлювати міжособистісні стосунки, прагнення до розширення сфери контактів, прояву ініціативи, участі у громадських та групових заходах, зростання соціальної довіри та ін. Констатовано значущі позитивні зміни щодо оптимізації установок, які сприяли емпатії і полегшували дію емпатійних каналів, зокрема проникаючої здатності в емпатії. Вірогідно підвищилася адекватність оцінки агресивності у відносинах, а також зниження непрямої агресії, дратівливості, негативізму, вразливості. Зросла здатність гальмувати агресію, вміння її переключати, знизився ступінь агресивного зараження, що вказує на вірогідне зниження інтегральних форм комунікативної агресивності молоді та сприяє щільності та продуктивності соціальних комунікацій. Заходи формувального впливу сприяли вибору молоддю конструктивних стратегій поведінки у конфлікті. Загалом ефективність запропонованої системи забезпечено різноманітністю та дієвістю залучених формувально-розвивальних заходів, їх всебічною обґрунтованістю, а усвідомлення суспільної значущості гармонізації життєвого простору молоді виявляється необхідним засобом для забезпечення її просоціального життєздійснення в умовах сучасних соціогенних викликів, зважаючи на .небезпеки технологічного та інформаційно-цифрового середовища. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вивчення проблеми соціально-психологічних основ гармонізації життєвого простору молоді в умовах соціогенних викликів. Перспективи подальшого дослідження полягають у вивченні динаміки і спрямованості процесу гармонізації життєвого простору молоді в ґендерному і віковому вимірах. Важливим напрямом подальших досліджень вбачаємо вивчення особливостей процесу гармонізації життєвого простору у осіб з особливими потребами та у осіб, які перебувають в особливих умовах життєдіяльності. Як продовження роботи можна транслювати описаний досвід впровадження інтегрованої системи соціально-психологічного супроводу процесу гармонізації життєвого простору молоді на інші (крім соціономічного) профілі навчання. Серед перспективних напрямів подальших досліджень цієї проблеми вважаємо також розробку обґрунтованої загальнодержавної системи підготовки психологів, соціальних працівників, викладачів та інших фахівців, які мають працювати з молоддю у напрямку гармонізації її життєвого простору в умовах трансформаційного соціуму.ukмолодьжиттєвий простіргармонізація життєвого просторусоціально-психологічний супровід процесу гармонізації життєвого простору молодісоціогенні викликиThesis159.923.2:378.091.2