Наукові вісті Далівського університету № 25

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1551

Browse

Browsing Наукові вісті Далівського університету № 25 by Author "Кривуля, П. В."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розробка моделі ситуаційного аналізу та вибору KPI персоналу торговельного підприємства.
    (СНУ ім. В. Даля, 2023) Невідома, К. О.; Кривуля, П. В.
    Сучасний ріст значущості торгівлі для занятості населення України веде до зростання необхідності ефективного управління у цій галузі. При наявності великої кількості клієнтів, конкурентів та переповнення ринку товарів та послуг керівники мають вміти працювати з персоналом торгового підприємства. Це зумовлено тим, що робітники даної сфери мають відносно більший вплив на результати діяльності підприємства, тому що від праці персоналу залежить поведінка клієнтів та обсяг виторгу. Ці обставини зумовлюють необхідність у розробці та впровадженні достатньо різноманітної системи KPI в роботі торгових підприємств як постійного процесу. Об'єктом дослідження є діяльність торговельних працівників. Предметом дослідження є ситуаційні характеристики умов та методичні засади використання ключових показників ефективності діяльності торговельних працівників. Завданням дослідження стала розробка принципової моделі підбору, аналізу і позначення ключових показників ефективності роботи торговельних працівників взагалі. У роботі було досліджено поняття «ключові показники ефективності», розглянуто показники вимірювання праці персоналу. Також була запропонована кодифікація класів показників та працівників. Крім того, було запропоновано удосконалені класифікаційні ознаки видів KPI та працівників. Створено схему аналізу ситуацій складання ключових показників ефективності. Одним з узагальнюючих висновків роботи є твердження, що KPI визначають успішність діяльності підприємства у широкому сенсі та мають охоплювати різні аспекти цієї успішності (не тільки ефективність або навіть тільки економічну ефективність), але конкретні інтерпретації цієї успішності можуть мати значною мірою різні акцентуації у різних типових завданнях торговельного персоналу. Запропонована схема аналізу ситуації для складання ключових показників ефективності, де рекомендовані показники для конкретних оцінок та працівників, має отримати більш глибоку розробку. Має бути також враховано вплив результатів праці на інші показники діяльності підприємства – цю роботу поки що тільки розпочато. Тому конкретним отриманим результатом можна вважати тільки принципову схему ситуаційної моделі, яку складають поля з індексованим контекстом макроситуацій.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Інтерпретації фактичної диверсифікації інвестицій та бізнесу: процес чи стан, метод чи критерій.
    (СНУ ім. В. Даля, 2023) Багратіоні, С. З.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Безбах, А. В.; Плєхова, Н. М.
    Дослідження в області управління ризиками у глобальному бізнес-середовищі набуває важливості через зростання взаємозв'язків міжнародних ринків, через технологічний прогрес та через глобальні геополітичні зміни, які зазвичай мають форму військових дій. Підприємства стикаються з викликами політичних, економічних та соціальних турбуленцій, а також новими видами ризиків. Дослідження включає огляд різних теоретичних поглядів щодо сутності диверсифікації як стратегії зменшення негативного впливу та адаптації до змін, враховуючи конкуренцію та геополітичні фактори: як процес, як цільовий стан, як метод та критерій. У роботі обґрунтовано, що більш коректно не вважати диверсифікацію процесом, а певною метою та відповідним їй критерієм. В умовах сучасності керівники та підприємці як «власники ризику» активно приймають ризик, спираючись на стимул досягнення прибутку в інноваційному середовищі. Дослідження також аналізує економічні аспекти ризику та визначає, як підприємства можуть максимізувати ймовірність позитивних результатів при обмеженні негативного в контексті глобалізації та технологічного розвитку. Комбінований підхід до управління ризиками виявляється найбільш ефективним, сприяючи адаптації до змін у світовому бізнесі. Але такий підхід потребує дослідження похідної диверсифікації другого порядку: не просто вибору методу диверсифікації, а вибору портфелю окремих стратегій утворення портфелів. Також у роботі висунуто пропозицію розглядати метод резервування як одну зі складових множини методів диверсифікації, тобто запропоновано перспективний напрям дослідження резервів як елементів загального портфелю розподілу ресурсів підприємства. Раніше резервування та диверсифікація розглядались як самостійні методи зниження ризику. Таку пропозицію слід перевіряти як емпірично, так і з боку теоретичного обґрунтування нового критерію ефекту диверсифікації.