eEastUkrNUIR

Інституційний репозитарій Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля


Інституційний репозитарій eEastUkrNUIR - це електронний архів відкритого типу, реалізований на вільному програмному забезпеченні DSpace, що накопичує електронні повнотекстові документи наукового та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, аспірантами, магістрантами чи студентами університету.

Інституційний репозитарій призначений для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, надання безкоштовного відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у світовій науково-освітній простір.

Репозитарій формується та функціонує відповідно до Положення про інституційний репозитарій (електронний архів відкритого доступу) наукових публікацій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. (Положення)

Розміщення електронних публікацій проводиться методом самоархівування із дотриманням вимог, визначених Положенням про інституційний репозитарій.

Як зареєструватися та розмістити публікацію в інституційному репозитарії eEastUkrNUIR Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Інструкція)

Документи, що розміщено в репозитаріі, є складовою частиною фонду електронних документів Наукової бібліотеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Якщо при роботі з електронним архівом EastUkrtNUIR виникають проблеми, звертайтеся на корпоративний канал підтримки: support@snu.edu.ua, платформу технічної підтримки hesk.snu.edu.ua або через форму зворотного зв'язку (внизу сторінки).

 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 10

Recent Submissions

Item
Модифікація процесу термічного крекінгу нафтового залишку.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Коник, В. М.; Хлібишин, Ю. Я.; Почапська, І. Я.
У роботі досліджено модифікацію процесу термічного крекінгу вакуумного залишку шляхом активації киснем повітря, що дає змогу інтенсифікувати первинні реакції розщеплення вуглеводнів без застосування каталізаторів. Метою дослідження є визначення впливу температури (420–440 °C) та кількості активатора на вихід і склад легких фракцій, а також оцінка придатності залишкового продукту як котельного палива. Об’єктом дослідження виступав вакуумний залишок (гудрон) із західноукраїнської парафінової сирої нафти. Експерименти проводилися за атмосферного тиску з контролем температури реакції, часу витримки та об’ємної швидкості подачі повітря (2–4 л/(кг·хв)). У роботі наведено опис лабораторної установки, умов нагрівання й охолодження реакційної системи та методики експерименту. Порівняльне дослідження виконано у двох режимах: класичний термічний крекінг (без подачі повітря) та активований крекінг (із подачею повітря, що містить кисень). Встановлено, що підвищення температури процесу і введення повітря зумовлюють інтенсифікацію реакцій розщеплення, зміну співвідношення рідких і газових продуктів та зростання ступеня перетворення важких вуглеводнів. Додаткові експерименти з варіюванням швидкості подачі повітря при 440 °C дали змогу визначити оптимальні умови процесу. Збільшення кількості повітря до 4,0 л/(кг·хв) сприяє підвищенню виходу легких фракцій на 15 % в абсолютному та понад 70 % у відносному вираженні. Отримані результати підтверджують доцільність часткової активації киснем як ефективного методу інтенсифікації термічного крекінгу, що забезпечує підвищення глибини переробки важких нафтових залишків і може бути рекомендованим для вдосконалення енергоефективних технологій нафтохімічної переробки.
Item
Інтеграція ERP, CRM І CMS на основі нейромережевих технологій штучного інтелекту в електронній комерції.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Скорик, Б. С.
У статті розглянуто проблему інтеграції корпоративних інформаційних систем у сфері електронної комерції. Швидке зростання цієї галузі супроводжується збільшенням обсягів даних, розширенням каналів взаємодії та ускладненням цифрових процесів, що підсилює потребу у створенні єдиного інформаційного простору. Доведено, що традиційні методи інтеграції — ETL-процеси, middleware-рішення та корпоративні шини даних — уже не забезпечують необхідної масштабованості, гнучкості й здатності працювати в режимі реального часу. У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи до інтеграції ERP, CRM і CMS та визначено чинники, які ускладнюють їхню взаємодію. Серед них — різнорідність структур даних, семантичні невідповідності, складність синхронізації інформаційних потоків і висока вартість підтримки. Обґрунтовано доцільність застосування методів штучного інтелекту, зокрема нейромережевих алгоритмів, здатних автоматично інтерпретувати структури даних, усувати семантичні розбіжності та підвищувати якість трансформації завдяки навчанню на великих масивах інформації. На основі теоретичного аналізу запропоновано концептуальну модель інтеграції ERP, CRM і CMS. Модель охоплює рівні збору даних, семантичного аналізу, трансформації та обміну даними. Центральним елементом моделі є нейромережевий модуль, який працює як інтелектуальний посередник і забезпечує узгоджену взаємодію систем у режимі реального часу. Показано, що впровадження моделі підвищує ефективність управління бізнес-процесами, покращує рівень персоналізації клієнтського досвіду, скорочує витрати на інтеграцію та сприяє відповідності міжнародним вимогам безпеки. Отримані результати мають практичну цінність для підприємств електронної комерції, які перебувають на етапі цифрової трансформації та потребують гнучких інтеграційних рішень нового покоління.
Item
Структурний алгоритм пошуку дефектів з використанням сигнатурного аналізатора.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Рязанцев, О. І.; Жученко, Є. В.; Кардашук, В. С.; Кравцов, С. В.
У статті проведено дослідження методу діагностики пошуку дефектів на основі сигнатурного аналізу для перевірки та тестування функціонування цифрових схем. Застосування методів на основі сигнатурного аналізу при їх практичній реалізацій не вимагає значних зусиль та досвіду від обслуговуючого персоналу. Невеликі габарити приладів, побудованих на основі сигнатурного аналізу, роблять їх застосування легким в освоєнні та експлуатації на відміну від складних стаціонарних приладів. Перевагою застосування приладів на основі сигнатурного аналізу є невеликі габарити, мінімальне живлення, швидкодія, відсутність необхідності попереднього налаштування, можливість роботи у «польових» умовах. Робота сигнатурного аналізатора не залежить від вибору алгоритму, а ґрунтується тільки на сигнатурі еталону, що дає змогу скоротити кількість перевірок та підвищити продуктивність при масовому тестування виробів. Наведена модель сигнатурного аналізатора в програмі Multisim 14.3 показує простоту реалізації пристрою з мінімальною кількість схемотехнічних елементів. Для проведення моделювання застосований генератор цифрових сигналів, 8-ми бітний регістр зсуву, логічний елемент додавання по модулю 2 та індикатори, що відображають отриману сигнатуру в шістнадцятирозрядному коді. Як варіант модернізації сигнатурного аналізатора, замість логічного елемента додавання по модулю 2 пропонується використання програмованої логічного мікросхеми ATF22V10B фірми Microchip, що спростить схемну реалізацію цього вузла. В розглянутій моделі мікропроцесорної системи для перевірки правильності функціонування для визначення одиничних та нульових значень на повному наборі вхідних впливів проведена в програмі Multisim 14.3. При проведенні тестової послідовності отримані значення відображаються на індикаторах. Побудовані тестові пливи для перевірки константних несправностей та алгоритмів дедуктивного моделювання дозволяє виявити дефекти схем вентильного логічного рівня або універсальних базисів. Застосування для перевірки великих інтегральних схем за допомогою багатоканальних цифрових аналізаторів є проблематичним, оскільки велика кількість контактів не дозволяє підключитись безпосередньо до мікросхеми.
Item
Комплексні системи пошуку металевих об'єктів: від двоканальної логіки до багатосенсорного аналізу з машинним навчанням.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Захожай, О. І.; Коррель, В. В.
У статті представлено еволюційний аналіз методів виявлення та ідентифікації підповерхневих металевих об'єктів. Робота починається з розгляду базової двоканальної системи, що поєднує магнітометричний градієнтометр для виявлення феромагнітних цілей та імпульсний металодетектор для реєстрації всіх провідних об'єктів. Детально описано концепцію спільної обробки даних на основі жорстких логічних правил та вагової суми, що дозволяє проводити первинну класифікацію цілей та знижувати кількість хибних спрацьовувань. Далі в статті розкрито неминучі обмеження такого підходу при спробі масштабування та додавання нових каналів даних (напр., георадара). Продемонстровано, що зі зростанням кількості сенсорів ці методи є надмірно складними та неефективними. Як розв'язання цієї проблеми пропонується перехід до парадигми машинного навчання. Описано методологію побудови багатоканальних систем, що використовують алгоритми класифікації (нейронні мережі, метод опорних векторів) для аналізу багатовимірних даних. Розглянуто практичні етапи: від збору навчальних даних на тестових полігонах до видобуття ознак та застосування навченої моделі для імовірнісної класифікації об'єктів у реальному часі.
Item
Метод порівняльного кластерного аналізу для визначення емоційного стану людини.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Голобородько, В. С.; Лифар, В. О.
У статті представлено метод порівняльного кластерного аналізу для визначення емоційного стану людини на основі даних електроенцефалограм (ЕЕГ). Розпізнавання емоцій за ЕЕГ-сигналами є перспективним міждисциплінарним напрямом. Дослідження спрямоване на обробку статистичних даних електричної активності мозку з метою побудови ефективного інтерфейсу людина-машинна за допомогою ментального керування. Новизна підходу полягає у класифікації емоційних за двома категоріями — прийняття (радість, згода) та заперечення (смуток, відмова). Запропонована методика включає нормалізацію ЕЕГ сигналів, виділення ознак, побудову сигнатур кластерів та оцінку ймовірності належності нових записів ЕЕГ до кожної з категорій. Для експериментального дослідження було використано 24-канальний електроенцефалограф На основі усереднених характеристик побудовано сигнатури емоційних кластерів, що відображають типові патерни мозкової активності Отримані результати засвідчили ефективність розробленого методу порівняльного кластерного аналізу. Встановлено, що точність класифікації суттєво залежить від вибору тимчасового вікна аналізу. Запропоновані методи обробки електроенцефалограм можуть бути інтегровані в системи штучного інтелекту для розв’язання задач класифікації емоційних станів та побудови адаптивних нейроінтерфейсів нового покоління.