eEastUkrNUIR
Інституційний репозитарій Східноукраїнського національного університету
імені Володимира ДаляІнституційний репозитарій eEastUkrNUIR - це електронний архів відкритого типу, реалізований на вільному програмному забезпеченні DSpace, що накопичує електронні повнотекстові документи наукового та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, аспірантами, магістрантами чи студентами університету.
Інституційний репозитарій призначений для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, надання безкоштовного відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у світовій науково-освітній простір.
Репозитарій формується та функціонує відповідно до Положення про інституційний репозитарій (електронний архів відкритого доступу) наукових публікацій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. (Положення)
Розміщення електронних публікацій проводиться методом самоархівування із дотриманням вимог, визначених Положенням про інституційний репозитарій.
Як зареєструватися та розмістити публікацію в інституційному репозитарії eEastUkrNUIR Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Інструкція)
Документи, що розміщено в репозитаріі, є складовою частиною фонду електронних документів Наукової бібліотеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Якщо при роботі з електронним архівом EastUkrtNUIR виникають проблеми, звертайтеся на корпоративний канал підтримки: support@snu.edu.ua, платформу технічної підтримки hesk.snu.edu.ua або через форму зворотного зв'язку (внизу сторінки).
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
- У фонді зібрано підручники, навчальні посібники та інші видання освітнього змісту, авторами або укладачами яких є науково-педагогічні працівники СНУ ім. В.Даля
- У фонді розміщено монографії та інші наукові видання, авторами яких є науково-педагогічні працівники СНУ ім. В.Даля
Recent Submissions
Методологічні засади управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації : реф. дис. … д-ра економ. наук : 08.00.04.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Ковтун, О. А.; Kovtun, O. A.
Ковтун О. А. Методологічні засади управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Київ, 2025. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми щодо розроблення теоретичних, методологічних та науково-прикладних положень управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації. Сформовано предметне поле дослідження стійкого розвитку підприємства. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Проведено аналіз та поглиблено систематизацію детермінант стійкого розвитку підприємств одночасно за двома ознаками: за місцем виникнення та за сферами виникнення. Доповнено класифікацію ризиків стійкого розвитку підприємств видами «новітні ризики» та «несподівані ризики». Запропоновано теоретико-методологічний підхід до визначення концептуальних напрямів стійкого розвитку підприємства. Удосконалено методологічний підхід до оцінки стану стійкого розвитку підприємств з використанням економіко-математичної моделі. Запропоновано систематизувати стратегії розвитку відповідно до етапу економічного розвитку ринку та стану розвитку підприємства. Обґрунтовано доцільність впровадження стратегії "Friendly environment". Розвинуто теоретико-методичний підхід до формування стратегії стійкого розвитку підприємства, який передбачає урахування ризиків та співпрацю і взаємодію з усіма контрагентами підприємства, включаючи конкурентів. Класифікацію інфраструктури стійкого розвитку доповнено класифікаційною ознакою «за видами діяльності», конкретизовано відповідних суб’єктів. Набула подальшого розвитку систематизація елементів інструментарію управління стійким розвитком підприємств за видами, методів, аналізу, технологій і способів впливу. Запропоновано бізнес-модель управління стійким розвитком підприємства, яка забезпечує створення суспільної та споживацької цінностей і дозволяє враховувати: вимоги до стійкої діяльності підприємства, сформовані зовнішнім середовищем; напрями формування й використання потенціалу підприємства; впровадження нових технологій та інновацій; ризики; створення інформаційного контуру діяльності; систему забезпечення безпеки діяльності; системи антикризового менеджменту та самоосвіти й самовдосконалення, що вбудовані в систему управління стійким розвитком підприємства. Доповнено механізм управління стійким розвитком підприємств «Підсистемою взаємодії» та розширено складові елементів інших його підсистем.
Методологічні засади управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації : дис. … д-ра економ. наук : 08.00.04.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Ковтун, О. А.; Kovtun, O. A.
Ковтун О. А. Методологічні засади управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Київ, 2025. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішенні актуальної науково-прикладної проблеми розроблення теоретичних, методологічних та науково-прикладних положень управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації. У дисертаційній роботі за результатами проведеного дослідження розроблено теоретичні та методологічні засади і практичний інструментарій управління стійким розвитком вітчизняних підприємств на підставі визначення концептуалізації напрямів їх стійкого розвитку, розроблення методології управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації з урахуванням рівня їх стійкості й ризиків, та впровадження інструментарію ефективної реалізації. Відзначено, що висока турбулентність сучасних змін, які відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищах, вимагають від підприємств глибокого переосмислення й формування нової парадигми діяльності, стратегічного мислення, швидкого реагування на зміни та обґрунтування нових бізнес-процесів, що актуалізує проблему ефективного управління стійким розвитком є нагальною як з теоретичної, так і з практичної позицій. За результатами економіко-статистичного аналізу й трендвотчингу соціально-економічної діяльності підприємств за період з 2010 р. по 2024 р. констатовано занепадаючу динаміку основних економічних показників, зміщення цільових пріоритетів розвитку та обґрунтовано необхідність упровадження кардинальних змін. Виявлені властивості функціонування підприємств, як економічної системи, дозволили конкретизувати проблеми їх стійкого розвитку. Сформовано та удосконалено предметне поле дослідження стійкого розвитку підприємства, виокремлено концепти теоретичного базису дослідження. Його елементами є сформовані принципи дослідження, обрані підходи, визначений зміст категорії «стійкий розвиток підприємства», під яким запропоновано розуміти гармонійне довготривале соціально-економічне зростання виробничо-збутової, інформаційно-комунікаційної, економічної та суспільно-корисної діяльності підприємства на основі адаптації до зовнішніх впливів, внутрішніх системно-структурних перетворень і вдосконалень, що характеризується посиленням відповідальності перед суспільством, партнерами, стейкхолдерами і клієнтами та забезпечує цілісну рівновагу й позитивну динаміку функціонування в умовах високотурбулентних трансформацій глобалізованого навколишнього середовища. Визначені складові предметного поля дослідження об’єктивизовано у вигляді сукупності проблем методологічного забезпечення ефективного управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації, що потребують розв’язання за встановленими в роботі векторами дослідження. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Уточнено сутність дефініцій «стійкий розвиток підприємства», «ризики стійкого розвитку підприємства», «господарський механізм управління стійким розвитком підприємства», «стратегія стійкого розвитку підприємства», «інфраструктура стійкого розвитку підприємства в умовах глобалізації», «інструментарій управління стійким розвитком підприємства», «методології управління стійким розвитком підприємств», що дало змогу забезпечити систематизований опис нових знань щодо стійкого розвитку підприємств, сприяло виявленню характерних рис стійкого розвитку підприємств, як економічних суб’єктів ринкових відносин, та створенню підґрунтя для розроблення нових концепцій управління стійким розвитку підприємств. Під методологією управління стійким розвитком підприємств визначено таку системну сукупність методів, підходів, способів і прийомів наукового пізнання, які забезпечують всеохоплююче дослідження соціально- економічного середовища, встановлення істини та визначення напрямів перетворень щодо стійкого розвитку підприємств у сучасних умовах господарювання. Проведено аналіз та поглиблено систематизацію детермінант стійкого розвитку підприємств одночасно за двома ознаками: «За місцем виникнення» (на екзогенні та ендогенні) та «За сферами виникнення» (на економічні, фінансові, соціально-політичні, екологічні, технічні, організаційні, наукові, демографічні, маркетингові, інноваційні, комунікаційні, форс-мажорні), що надає можливість підприємствам їх точніше визначити, відповідно до особливостей власного потенціалу та комплексно враховувати в економіко- управлінській діяльності. Уточнення визначення поняття «ризики стійкого розвитку підприємства» як можливого негативного впливу на стійкість його соціально- економічних, інформаційно-комунікаційних позицій на ринку, що дає змогу, з одного боку, обмежити діапазон дослідження урахуванням тільки від’ємних відхилень показників від запланованих результатів, а з іншого боку, – розширити спектр ризиків підприємницької діяльності шляхом урахування новітніх глобалізаційних викликів та несподіваних загроз. Це дозволило розширити класифікацію ризиків стійкого розвитку підприємств і доповнити її (крім підприємницьких) видами «новітні ризики» та «несподівані ризики». Деталізація ризиків стійкого розвитку підприємства за виокремленими ознаками необхідна підприємствам під час обґрунтування будь-яких сучасних управлінських рішень та надає можливість ураховувати виклики зовнішнього середовища та глобалізаційні загрози. Запропоновано теоретико-методологічний підхід до визначення напрямів стійкого розвитку підприємства з використанням методів логічного аналізу, статистичного аналізу, факторного аналізу, експертних оцінок, математичного інструментарію теорії нечіткої логіки та причинно-наслідкової діаграми К. Ішікави, що дозволяє визначати релевантність концептуальних стратегічних рішень та обґрунтовувати напрями стійкого розвитку підприємства. Сформовано систему показників оцінки стану стійкого розвитку підприємств і критеріальну базу їх оцінювання, з використанням економіко- математичної моделі, яка дозволяє врахувати показники ризику та стійкості, що необхідні у процесі вибору стратегії розвитку підприємства. Визначено обмеження до моделі та умови підвищення ефективності управління стійким розвитком, а саме: мінімізація ризиків за умови фіксованого результату; максимізація результатів діяльності за умови фіксованих ризиків; оптимізація співвідношення ризиків і результатів управління стійким розвитком підприємства. Запропоновано підхід до формування матриці визначення стратегій стійкого розвитку підприємства відповідно до стану розвитку національної економіки та стану розвитку підприємств, що дозволяє формалізувати процедури визначення й вибору стратегій та реалізовувати стратегії, релевантні до умов діяльності підприємства і напрямів його стійкого розвитку. За результатами аналізу еволюції теорій розвитку підприємств визначено, що наразі прийнятною концептуальною ідеєю, яка задовольнить і суспільство, і його економічних суб’єктів, є концепція стійкості бізнесу (Business sustainability), яка ґрунтується на взаємодії підприємств зі стейкхолдерами в комплексній реалізації суспільно-корисної соціо-еколого- економічної діяльності. Вона передбачає ефективне врахування соціальних, економічних, політичних, екологічних, культурних тощо потреб та зміну зв’язків і орієнтирів у суспільстві, що наразі є перспективним і економічно доцільним. Релевантною стратегією, яка задовольняє сучасні вимоги суспільства, визначено стратегію «Friendly environment». Обґрунтовано доцільність її впровадження, як такої генеральної, комплексної програми дій, яка забезпечує стабільний соціо-еколого-економічний розвиток підприємства в умовах високотурбулентних глобалізаційних перетворень на основі трансформації бізнесу (у т.ч. цифрової), інтеграції підприємства у світове бізнес-середовище, підвищення його інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності із залученням до орбіти діяльності представників бізнес-спільнот, органів влади, науки і освіти, партнерів (у т.ч. міжнародних), інвесторів, конкурентів та інших стейкхолдерів. За результатами аналізу й узагальнення наявного методичного забезпечення процесів стратегування удосконалено теоретико-методичний підхід до формування стратегії стійкого розвитку підприємства, що дозволяє враховувати всі види ризиків та активізувати співпрацю і взаємодію з усіма контрагентами підприємства, включаючи конкурентів. Інструментарій управління стійким розвитком підприємств у роботі розглянутий як сукупність методів, прийомів, підходів, видів аналізу та способів впливу на соціо-еколого-економічну діяльність підприємства, що дозволило його систематизувати за групами: аналітичні інструменти, методичні інструменти, технології управління та способи впливу. Реалізація інструментарію дає змогу вирішувати важливе науково-практичне завдання забезпечення підприємств сучасними дієвими інструментами, що дозволяють підвищувати ефективність управління, розширювати спектр управлінських дій, посилювати бізнес-позиції на ринку та забезпечувати ефективне функціонування і стійкий розвиток. Проведений аналіз суб’єктів інфраструктури дав змогу вдосконалити класифікацію інфраструктури стійкого розвитку в частині розширення класифікаційних ознак і виокремлення, окрім територіальної та галузевої приналежності, ознаки «за видами діяльності» та виділення логістичної, транспортної, інформаційної, комунікаційної, енергетичної, комунальної, консалтингової, фінансової, інвестиційно-інноваційної, інституційної, соціальної, виробничо-технологічної, ринкової інфраструктури й інфраструктури знань. Це дозволяє найбільш змістовно подати весь спектр суб’єктів, які можуть бути використані підприємствами з метою забезпечення стійкого розвитку бізнесу. Запропоновано бізнес-модель управління стійким розвитком підприємства, яка забезпечує створення суспільної та споживацької цінностей і дозволяє враховувати: вимоги до стійкої діяльності підприємства, сформовані зовнішнім середовищем (турбулентність, невизначеність); напрями формування й використання потенціалу підприємства (ресурсне забезпечення, можливості); впровадження нових технологій та інновацій; ризики; створення інформаційного контуру діяльності; систему забезпечення безпеки діяльності; системи антикризового менеджменту та самоосвіти й самовдосконалення, що вбудовані в систему управління стійким розвитком підприємства. Удосконалено механізм управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації в частині доповнення його «Підсистемою взаємодії» та розширення складових елементів інших його підсистем, що надає можливість посилити комунікаційну діяльність, поліпшити партнерські взаємодії зі стейкхолдерами (у т. ч. суб’єктами інфраструктури) та забезпечує стійкість і розвиток в умовах високотурбулентних змін і стрімкого розвитку НТП і світової економіки.
Computer graphics in the study of technical disciplines
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Karpiuk, L.; Davidenko, N.; Yelisieiev, P.; Карпюк, Л.; Давіденко, Н.; Єлісєєв, П.
This tutorial provides materials that reflect the formulation of tasks and their implementation in the development of assembly drawings of detachable and permanent connections using computer graphics. Regulatory and guiding materials are provided that reflect the basic rules used in the performance of tasks. The titoriall is intended to be used in the educational process when students study disciplines related to the implementation of graphic tasks. The material of this tutorial can also be useful for a wide range of users: university students of all forms of education, engineers and anyone who uses computer graphics in engineering practice.