Статті (КІАТ)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Статті (КІАТ) by Author "Бровендер, Ю. М."
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item До питання про особливості організації життєзабезпечення Донецького гірничорудного центру доби пізньої бронзи (за матеріалами Картамиського комплексу).(ЛІРА, 2021) Бровендер, Ю. М.Проведене дослідження дозволило звернути увагу на вельми обмежену кількість свідчень не металовиробничої сфери діяльності на спеціалізованих пам’ятках Донецького гірничорудного центру (ДГЦ). Так, за кількістю кіс- тяних знарядь, які не мають безпосереднього відношення до металовироб- ництва, пам’ятки ДГЦ істотно відрізняються і від спеціалізованих пам’яток Каргалинского центру. Автор вбачає причину таких істотних відмінностей у господарській складовій мешканців гірничорудних центрів в особливостях організації життєзабезпечення Каргалиньского і Картамиського гірничорудних комплексів, що являють собою різні культурні традиції зрубної спільноти – покровсько-мосоловську і бережнівсько-маївську.Item Металлопроизводство покровско-мосоловской срубной культуры эпохи поздней бронзы Доно-Донецкого региона.(СНУ ім. В. Даля, 2018) Бровендер, Ю. М.Стаття присвячена проблемі металовиробничої діяльності населення покровсько-мосоловської зрубної культури доби пізньої бронзи у південно-західному сегменті її ареалу – Дніпро-Донецькому регіоні. Автором використані матеріали як поселенських, так й поховальних пам’яток регіону всього їх хронологічного діапазону. Аналіз численної джерельної бази з досліджуваної проблеми дозволив автору визначити номенклатуру металевих виробів, а також основні тенденції розвитку металовиробництва носіїв покровсько-мосоловської зрубної культурної традиції Доно-Донецького регіону. Простежені на стратифікованому поселення покровсько-мосоловської зрубної культури Капітанове-I тенденції розвитку металовиробництва, що підтверджуються матеріалами інших побутових пам’яток регіону, дозволяють вважати, що потреба в металопродукції, виключно в II періоді її розвитку задовольнялась шляхом відповідність активності виробничої діяльності на поселеннях Доно-Донецького регіону функціонуванню Донецького гірничо-металургійного центру, який виник на початку II періоду ПМСК.Item Металовиробництво бережнівсько-маївської зрубної культури доби пізньої бронзи Дніпро-Донецького регіону(2018) Бровендер, Ю.; Бровендер, Ю. М.; Brovender, Yu.Стаття розкриває особливості металовиробничої діяльності населення бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК) доби пізньої бронзи на теренах Дніпро-Донецького регіону. На прикладі комплексів Донецького гірничо- металургійного центру, серед яких найбільш виразними є пам’ятки Картамиського археологічного мікрорайону спро- стовується точка зору тих дослідників, які вважають експлуатацію мідних руд Донбасу у добу пізньої бронзи вкрай незначною. Функціонування цього виробничого центру надійно пов’язується з БМЗК. У Дніпро-Донецькому регіоні активно функціонувало металовиробництво БМЗК, на відміну від металовиробничої діяльності населення покровсько-мосоловської зрубної культури, свідчення якої тут невідомі. Ця обставина стала основою для виділення на території цього регіону за доби пізньої бронзи відповідної виробничої зони. При цьому основ- ною сировиною для неї були мідні руди Донецького кряжа.Item Металовиробництво Дніпро-Донського регіону в епоху раннього металу: підсумки та перспективи дослідження(ІА НАН України, 2019) Бровендер, Ю. М.Статтю присвячено результатам досліджень металоробної діяльності давнього на- селення Дніпро-Донського регіону – одного з ключових для теренів півдня Східної Європи за доби енеоліту-бронзи, а також перспективам подальшого дослідження цієї проблеми.Item Металовиробництво зрубної культурної спільноти доби пізньої бронзи Дніпро-Донського регіону: загальна тенденція розвитку(2018) Бровендер, Ю.; Бровендер, Ю. М.Стаття присвячена проблемі металовиробничої діяльності зрубної спільноти доби пізньої бронзи (XIX—XIII ст. до н. е.). Аналіз накопиченої у Дніпро-Донському регіоні джерельної бази носіїв покровсько-мосоловської (XIX—XV ст. до н. е.) та бережнівсько-маївської (XVII— XIII ст. до н. е.) культурних традицій дозволив автору простежити загальну тенденцію розвит- ку металовиробництва зрубної спільноти Дніпро-Донського межиріччя у пізньобронзову добу. Отримані спостереження дають підстави припускати існування на всій території Дніпро- Донського регіону за доби пізньої бронзи рівномірного розповсюдження металопродукції. Досягти це можливо було завдяки розробці місцевих руд, а також наявності організованої системи розподілу цієї продукції. Основним постачальником сировини для виробництва металу в цьому регіоні був Донецький гірничо-металургійнй центр (ДГМЦ). Як високоорганізована, орієнтована на великомасштабне виробництво система спеціалізованих на видобутку та збагаченні мідної руди пам’яток, ДГМЦ виник на завершальному етапі палеометалевої доби — в епоху пізньої бронзи. Його виникнення є результатом поступового (еволюційного) розвитку металовиробництва попередніх культурних утворень доби раннього металу, які функціонували, перш за все, у Дніпро-Донському регіоні.