Browsing by Author "Osmak, D."
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств у повоєнному відновленні України(СНУ ім. В. Даля, 2025) Осьмак, Д. І.; Osmak, D.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки за спеціальністю 051 Економіка – Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025. Дисертацію присвячено дослідженню сучасних теоретико-методичних та прикладних проблем стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств у повоєнному відновленні України. Реалізація сучасних інструментів і важелів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств важлива для створення безперечних конкурентних переваг, що обумовлено спрямованістю України до євроінтеграції, пріоритетом і важливістю людського капіталу в інвестиційному процесі, стрімкім розвитком інформаційного забезпечення та ШІ і повоєнного відновлення України. В дослідженні розроблено концептуальну схему прогнозування оптимальних параметрів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств у період повоєнного відновлення, яка включає такі основні етапи: набір показників, що характеризують інвестиційну діяльність підприємств; формування матриці вхідних даних для прогнозування оптимальних параметрів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності; аналіз динаміки фактичних показників та вибір рівняння тренду з огляду на національні тенденції в економіці; розрахунок прогнозних значень абсолютних показників оптимальних параметрів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності; визначення прогнозних відносних показників (за необхідності) оптимальних параметрів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності; стандартизація (за необхідності) прогнозних значень оптимальних параметрів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності; розрахунок прогнозних значень та їх інтерпретація оптимальних параметрів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. Запропоновано заходи стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності для вітчизняних підприємств: визначення пріоритетних видів діяльності і закріплення їх в соціально-економічній програмі розвитку, розробка механізму відповідальності для всіх учасників інвестиційного процесу, податкові пільги та інструменти, розвиток індустріальних парків і державного приватного партнерства. Досліджено фактори ефективності інвестиційних процесів в ринкових умовах за трьома рівнями: макроекономічні, мезоекономічні і мікроекономічні. Дослідження факторів макрорівня, управління їх впливом дозволяє сформувати інвестиційну політику держави, визначити основі пріоритети соціально-економічної програми розвитку держави на майбутнє, врахувати виклики і ризики при здійсненні інвестиційної стратегії держави. Фактори ефективності інвестиційного процесу мезорівня впливають на соціально-економічний розвиток громад і територій, особливості територіального розташування видів господарської діяльності, дозволяють розробляти програми сталого розвитку громадам з визначенням пріоритетів на майбутнє. До факторів останньої групи – мікрорівня, слід віднести ті, що діють на рівні підприємств, установ, організацій, індивідуальних і інституціональних інвесторів. Визначено, що під ефективністю інвестиційного процесу підприємства будемо розглядати порівняння очікуваних результатів від інвестицій до фактичного їх значення. Оцінити ефективність інвестиційного процесу підприємства можна за допомогою показника інвестиційної привабливості. Такий підхід дозволяє не тільки в кількісному виразі отримати оцінку, а і виокремити фактори позитивного і негативного впливу на інвестиційний процес для підприємства, що дозволить нівелювати негативний вплив і підсилити фактори позитивної дії при розробці інвестиційної політики, інвестиційних проєктів і програм суб’єктів господарювання. Виявлено, що головною особливістю інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства є вплив інтелектуального капіталу і ресурсу на її ефективність. Здібність топ менеджерів приймати правильні інвестиційні рішення, налагодити інвестиційний процес з максимальною ефективністю і результативністю на підприємстві, зібрати вмотивовану команду фахівців - все це є запорукою успіху, сталого розвитку суб’єкта господарювання навіть в складних економічних умовах. Охарактеризовано основні проблеми інвестиційного середовища України на сьогодні можемо віднести такі: значне податкове навантаження; ставка ПДВ (20%) та ставка податку на прибуток в Україні (18%), що перевищує відповідні показники багатьох країн Центрально-Східної Європи; проте з огляду на високу, порівняно з країнами ЄС прибутковість вкладення капіталу ця різниця не є критичною перешкодою для залучення інвестицій; водночас стримуючими чинниками для поліпшення інвестиційного клімату є інші податки та податкові платежі; корупція на всіх ланках влади, непрозорість процедур прийняття рішень органами виконавчої влади; недостатня ефективність механізмів забезпечення прав і свобод інвесторів, є додатковими перешкодами; військовий стан України, адже через окуповані території йде великий відтік капіталів; також існує великий ризик для інвестора, зокрема іноземні інвестори стикаються з невизначеністю щодо того, наскільки їхні інвестиції в Україну охороняються в час збройного конфлікту й військової окупації. Удосконалено визначення механізму стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств у повоєнний період – це система взаємодії керуючої та керованої підсистем, сукупності форм і джерел інвестицій‚ взаємодія між якими відбувається через методи, інструменти та важелі впливу на процес розробки і реалізації інвестиційних рішень підприємства, з врахуванням мотивів здійснення інвестицій ним. Доведено, що сучасний стан інвестиційного розвитку регіонів та держави загалом характеризується низкою системних проблем, серед яких: недостатній рівень інвестиційно-інноваційного розвитку територіальних утворень; обмежена інтеграція регіонів у глобальні інноваційні мережі та регіональні партнерські програми; низька інвестиційна привабливість регіонів, що супроводжується скороченням обсягів прямих іноземних інвестицій; деградація інтелектуального потенціалу, що проявляється у відтоку висококваліфікованих кадрів із науково-дослідної сфери; невідповідність стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку територій актуальним світовим інноваційним тенденціям; критично низький рівень експорту продукції з високою доданою вартістю та інноваційною складовою; зростаючий розрив у темпах інноваційного та цифрового розвитку між регіонами країни та економічно розвиненими державами; прогресуюче зношення техніко-технологічної бази підприємств, що обмежує можливості здійснення інноваційної діяльності; недостатній розвиток сектора інноваційного підприємництва. Підтверджено, що забезпеченню сталого інвестиційно-інноваційного зростання регіонів притаманні багаточисленні протиріччя, викликані невідповідністю національної практики інвестиційно-інноваційної діяльності ринковим викликам як на рівні регіонів, та і на рівні країни в цілому, а також принципам забезпечення сталого інвестиційного розвитку територій. У межах сучасної системи управління інвестиційно-інноваційним розвитком територій ідентифіковано низку внутрішніх суперечностей, які обумовлюють ризики виникнення деструктивних змін у структурі просторового розвитку. Зазначені протиріччя ускладнюють формування ефективної моделі регіонального інноваційного зростання та можуть призвести до поглиблення соціально-економічної диференціації між територіями. Визначено, що основні стратегічні орієнтирами стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств України у повоєнному періоді, повинні стати реалізація системи заходів за такими напрямами регулювання, як покращення інвестиційного середовища, зокрема в частині гарантування безпеки інвестицій, збільшення обсягів інвестицій, покращення структури інвестицій, оптимізація інвестиційних процесів, (скерування інвестиційних процесів на вирівнювання дисбалансів та диспропорцій соціально-економічного розвитку територій. Узагальнено дослідження у сфері стимулювання і активізації інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, що показали значну розбіжність і неоднозначність думок науковців щодо формування єдиного механізму або алгоритму забезпечення джерелами фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств у майбутньому післявоєнному періоді. Розроблені механізми (алгоритми) можуть бути покладені в основу формування стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств в період повоєнного відновлення. Спрогнозовано обсяг капітальних інвестицій за джерелами фінансування, а також за видами економічної діяльності, які показали збільшення обсягів фінансування в майбутньому, що є позитивним і свідчить про подальшу необхідність впровадження та розробки заходів щодо підвищення інвестиційної активності. Запропоновано заходи щодо підвищення ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств у період повоєнного відновлення: удосконалення нормативно-правової бази; оновлення виробничого потенціалу підприємств; підвищення якості послуг, що надаються; пошук і залучення коштів та грантів; ефективне використання та мобілізація власних ресурсів.