Проблемні аспекти регулювання охорони праці в умовах дистанційної зайнятості: національне законодавство та досвід ЄС.
| dc.contributor.author | Івчук, Ю. Ю. | |
| dc.contributor.author | Ivchuk, Yu. | |
| dc.date.accessioned | 2025-09-25T20:46:54Z | |
| dc.date.available | 2025-09-25T20:46:54Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | У статті досліджено проблеми охорони праці при дистанційній зайнятості в Україні в умовах воєнного стану. Наголошено, що після 2022 року дистанційна робота стала сталою практикою, однак норми КЗпП та Закону «Про охорону праці» фактично перекладають відповідальність за безпечність робочого місця на працівника й не встановлюють механізмів оцінювання та контролю ризиків з боку роботодавця. Підкреслено ігнорування психосоціальних факторів (стрес, вигорання), що формує правовий вакуум і розрив зі стандартами ЄС. Автор аналізує вітчизняні норми та правову доктрину й зіставляє їх із Рамковою угодою ЄС про телероботу 2002 р. і практикою її запровадження країнами ЄС (Франції, Іспанії, Німеччини). Наведено приклади зарубіжних варіантів рішень, які підвищують рівень безпеки дистанційних працівників: презумпція виробничого характеру нещасного випадку під час телероботи (Франція), обов’язкова оцінка ризиків із можливістю самооцінки за згодою працівника (Іспанія), поширення загальних правил охорони праці на домашні робочі місця та розмежування telework/mobiles work (Німеччина). Окреслено переваги європейської моделі із пріоритетом обов’язків роботодавця: системне управління ризиками, забезпечення обладнанням і витрат, запровадження «права на відключення» та заходів проти ізоляції працівника. На підставі порівняльного аналізу зроблено висновок про обмеженість вітчизняного підходу, який мінімізує участь роботодавця, не врегульовує кваліфікацію нещасних випадків та не містить інструментів профілактики психосоціальних ризиків. Встановлено, що чинне законодавство потребує гармонізації зі стандартами ЄС. Автор обґрунтовує доцільність: закріплення обов’язку роботодавця забезпечувати безпечні умови праці незалежно від місця її виконання; запровадження первинної та періодичної оцінки ризиків (у т.ч. за чек-листами самооцінки); удосконалення процедури розслідування нещасних випадків (з урахуванням європейських підходів та ін. У висновках наголошено, що впровадження запропонованих змін зменшить травматизм і вигорання, підвищить правову визначеність для бізнесу та сприятиме євроінтеграції трудового законодавства України. | |
| dc.description.abstract | The article examines challenges of occupational safety and health (OSH) in remote employment in Ukraine under conditions of martial law. It is emphasised that since 2022 remote work has become a stable practice; however, provisions of the Labour Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Occupational Safety” effectively shift responsibility for a safe workplace to the employee and do not establish mechanisms for employer-led risk assessment and control. The neglect of psychosocial factors (stress, burnout) creates a legal vacuum and a gap with EU standards. The author analyses domestic norms and legal doctrine and compares them with the EU Framework Agreement on Telework (2002) and its implementation in EU Member States (France, Spain, Germany). Examples of foreign solutions that enhance the safety of remote workers are provided: the presumption of the occupational nature of accidents occurring during telework (France); mandatory risk assessment with the possibility of self-assessment subject to the worker’s consent (Spain); the extension of general OSH rules to home workplaces and the distinction between telework and mobile work (Germany). The advantages of the European model—prioritising employer duties—are outlined: systematic risk management, provision of equipment and coverage of related costs, the introduction of the “right to disconnect”, and measures to prevent worker isolation. Based on comparative analysis, the article concludes that the Ukrainian approach is limited: it minimises employer involvement, does not regulate the classification of accidents, and lacks tools for preventing psychosocial risks. It is established that current legislation requires harmonisation with EU standards. The author substantiates the expediency of: enshrining the employer’s duty to ensure safe working conditions regardless of the place of work; introducing initial and periodic risk assessment (including self-assessment checklists); and improving the procedure for investigating accidents, taking into account European approaches, inter alia. The conclusions stress that implementing the proposed changes will reduce injuries and burnout, enhance legal certainty for business, and promote the European integration of Ukraine’s labour legislation. | |
| dc.identifier.citation | Івчук Ю. Ю. Проблемні аспекти регулювання охорони праці в умовах дистанційної зайнятості: національне законодавство та досвід ЄС. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2025. №2 (50). С. 85-94. | |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.33216/2218-5461/2025-50-2-85-94 | |
| dc.identifier.udc | 349.2:331.45 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/2459 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | СНУ ім. В. Даля | |
| dc.subject | дистанційна робота | |
| dc.subject | віддалена робота | |
| dc.subject | охорона праці | |
| dc.subject | трудовий договір | |
| dc.subject | міжнародні стандарти | |
| dc.subject | трудове законодавство | |
| dc.subject | трудові відносини | |
| dc.subject | воєнний стан | |
| dc.subject | гармонізація | |
| dc.subject | remote work | |
| dc.subject | telework | |
| dc.subject | occupational safety and health | |
| dc.subject | employment contract | |
| dc.subject | international standards | |
| dc.subject | labour legislation | |
| dc.subject | labour relations | |
| dc.subject | martial law | |
| dc.subject | harmonisation | |
| dc.title | Проблемні аспекти регулювання охорони праці в умовах дистанційної зайнятості: національне законодавство та досвід ЄС. | |
| dc.title.alternative | Problem aspects of occupational safety regulation in remote employment: national legislation and EU experience. | |
| dc.type | Article |