2024 рік

Permanent URI for this community

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1552

Browse

Browsing 2024 рік by Author "Кривуля, П. В."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Прагматичні тлумачення терміну «людський капітал» як системи зв’язків між складом інтерпретацій, складом асоційованих управлінських імперативів, складом контекстів економічної діяльності.
    (СНУ ім. В. Даля, 2024) Бородавка, Н. Г.; Кривуля, П. В.
    У статті продемонстровано, що у рамках загальної категорії «людський капітал» існують деякі його різновиди, які можуть мають отримати власні термінологічні позначення. У випадку однієї понятійної розбіжності пару підвидів людського капіталу запропоновано умовно іменуватимемо основним людським капіталом та фінансовим людським капіталом, залежно від того як визначено контекст використання: як виробничий, чи як відносницький. У іншому випадку понятійної розбіжності доречнішим здається виділення іншої пари підвидів людського капіталу, які можна було б умовно іменувати ЛК-потенціалом та ЛК-власністю, оскільки в деяких помітно різних контекстах використання категорії «людський капітал» вона зближується за значенням до різних родових категорій: то виступаючи більшою мірою представником категорії «потенціал», то виступаючи більшою мірою як «власність». Гіпотеза про необхідність ідентифікації умов в яких людський капітал набуває різних значень обґрунтована вже цими двома парами, оскільки показані чотири варіанти інтерпретацій загальної категорії, потреба виділення яких осмислена у зв’язку з різними контекстами її застосування, тобто має прагматичне підґрунтя. Такі різні значення припускають різні контексти використання категорії «людський капітал», тож і різні імперативи управлінської діяльності починають бути головуючими. Також слід зазначити, що і позначення мають бути різними для зручності використання термінології.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Хибні безпекознавчі сподівання від банківських новацій через подвійну їхню роль у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику: сутність проблематики та її подолання шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики.
    (СНУ ім. В. Даля, 2024) Ватулін, В. М.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Коротун, І. О.
    Дія чинників ризику багатоаспектна і проявляє себе у будь якій сфері економічної діяльності та стає на заваді усталеності розвитку підприємств, регіонів, країн, людства у цілому. Вирішення окремих проблем з подоланням дії чинників ризику наближає людство до усталення розвитку. У роботі розглянуто двобічний вплив удосконалення інструментів та методів зниження ризику на силу дії чинників ризику – з огляду на потреби української економіки та на комерційні критерії господарчої діяльності економічних акторів заходи щодо впливу на чиннику ризику можуть мати різне значення, а посилення апарату врахування зовнішніх чинників може посилювати силу дії внутрішніх чинників. Але попре таку подвійну роль у роботі запропоновано спрямовувати аналіз на виявлення умов, за яких одна з ролей превалює, - результати такого аналізу нададуть змогу утворювати дихотомії ситуаційної діагностики замість недостатньої як результат оцінювання констатації наявності як плюсів так і мінусів у окремих заходів, явищ, форм, інструментів, тощо. Конкретизуючи загальні висновки щодо подолання невизначеності подвійної ролі інструментів у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики у роботі запропоновані такі дихотомічні пари: імітаційний бенчмаркінг та сортувально-адаптаційний бенчмаркінг, ризики порівняльної неадаптованості до сучасних умов дії економічного актора та ризики опанувальної неадаптивності економічного актора, кредитори-едифікатори та кредитори-анігілятори. Також у роботі запропоновано альтернативне визначення кредиту та зроблено ряд висновків щодо подвійної ролі новацій на посилення та послаблення чинників ризику; щодо потенційну можливість оптимізації рівня безпекознавчої озброєності економічних акторів; щодо декларативної та дійсної ролі заходів щодо посилення конкурентоспроможності економічних акторів; щодо проявів когнітивних ефектів, що спричиняють когнітивні ризики та використання понять у полі дослідження.