Rousseau in narratives of Kyiv academic philosophers of the late 19th and early 20th centuries
No Thumbnail Available
Date
2023
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
This article aims to reveal the semantic dynamics of narratives on Jean-Jacques Rousseau in the heritage of Kyiv academic philosophers of the 19th and early 20th centuries: Pamfil Yurkevych, Sylvester Gogotskyi, Markellin Olesnitskyi, Mykola Makkaveiskyi, Oleksandr Selikhanovych, and Vasyl Zenkovskyi. As a result of analysis of their manuscripts and printed editions (mostly bibliographic rarities) such as lecture courses, overviews, manuals, lexicons, and critique informational and rhetorical layers of the narratives were separated. Keeping almost the same informational core, Kyiv academicians’ stories on Rousseau differ significantly in terms of rhetoric. While the “older generation” goes into philosophical criticism of the pedagogical ideas of the Swiss thinker as the Stranger, the “younger ones”, limiting themselves to remarks about their controversial nature, represent him as the Self. This difference is due to both personal factors and institutional conditions for the development of Kyiv academic philosophy, as well as changes in the general political situation in the period of the late 19th and early 20th centuries.
Мета статті – виявити смислову динаміку наративів про Жан-Жака Руссо у спадщині київських академічних філософів ХІХ – початку ХХ ст.: Памфіла Юркевича, Сильвестра Гогоцького, Маркеліна Олесницького, Миколи Маккавейського, Олександра Селіхановича, Василя Зеньковського. В результаті аналізу їхніх рукописів і друкованих праць (здебільшого бібліографічних раритетів), як от конспектів і програм курсів лекцій, підручників, словників, рецензій було відокремлено інформаційний і риторичний шари цих наративів. Зберігаючи майже однакове інформаційне ядро, оповіді київських академістів про Руссо суттєво відрізняються вриторичному плані. Якщо “старше покоління” вдається до філософської критики педагогічних ідей швейцарського мислителя як Чужого, то “молодші”, обмежуючись зауваженнями щодо їхньої контроверсійності, репрезентують його як Свого. Ця різниця зумовлюється як особистими чинниками, так і інституційними умовами розвитку київської академічної філософії, а також змінами взагальній політичній ситуації періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст
Мета статті – виявити смислову динаміку наративів про Жан-Жака Руссо у спадщині київських академічних філософів ХІХ – початку ХХ ст.: Памфіла Юркевича, Сильвестра Гогоцького, Маркеліна Олесницького, Миколи Маккавейського, Олександра Селіхановича, Василя Зеньковського. В результаті аналізу їхніх рукописів і друкованих праць (здебільшого бібліографічних раритетів), як от конспектів і програм курсів лекцій, підручників, словників, рецензій було відокремлено інформаційний і риторичний шари цих наративів. Зберігаючи майже однакове інформаційне ядро, оповіді київських академістів про Руссо суттєво відрізняються вриторичному плані. Якщо “старше покоління” вдається до філософської критики педагогічних ідей швейцарського мислителя як Чужого, то “молодші”, обмежуючись зауваженнями щодо їхньої контроверсійності, репрезентують його як Свого. Ця різниця зумовлюється як особистими чинниками, так і інституційними умовами розвитку київської академічної філософії, а також змінами взагальній політичній ситуації періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст
Description
Keywords
Citation
Kuzmina S., Bachurina L. Rousseau in narratives of Kyiv academic philosophers of the late 19th and early 20th centuries. Sententiae. 2023. 42(3), Р. 6–21. DOI: https://doi.org/10.31649/sent42.03.006