Статті (КПтаКС)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Особливості культури православного жіночого чернецтва(2012) Смоліна, О. О.У статті православне жіноче чернецтво розглядається як явище культури. Встановлено, що православна монастирська культура є сферою життя церкви й суспільства, в якій жіноче й чоловіче зрівнюються, зберігаючи водночас свою специфіку.Item Поетика православної кулінарії(2021) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Стаття присвячена виявленню специфіки православної кулінарії з точки зору її поетики. Явище «православна кулінарія» розглянуто в статті як ідеальний тип, в синхронії. Встановлено, що в поетиці православної кулінарії знайшла відображення православна картина світу, процес і етапи його Творіння. В основі православного підходу до класифікації продуктів лежить онтологічний критерій (місце цього продукту або істоти на Сходах Творіння). Зміст дихотомії «пісне - скоромне» постає не як «низькокалорійне – висококалорійне», а як «низькоорганізоване – високоорганізоване». Поетика православної кулінарії виявляє дбайливе ставлення до логосу всього сущого, а їжа виступає в якості моральної категорії. Фактично, поетика православної кулінарії затверджує не тілесність їжі, а її духовність.Item Проблема «историчности» культуры православного монашества(2015) Смоліна, О. О.; Smolina, O. O.У зв‘язку з тим, що православ‘я має певну незмінну сутність, а культура чернецтва є сферою «сугубого» вираження цієї сутності, чи слід говорити про історичність або, навпаки, позаісторичність культури православного чернецтва? Науковий аналіз показує наявність і взаємодію двох культур (підсистем) в системі культури православного чернецтва – монастирської культури і чернечої культури. Перша з них схильна до історичних змін, друга ж, навпаки, є позаісторичною.Item Rousseau in narratives of Kyiv academic philosophers of the late 19th and early 20th centuries(2023) Kuzmina, S.; Bachurina, L.; Кузьміна, С. Л.; Бачуріна, Л.This article aims to reveal the semantic dynamics of narratives on Jean-Jacques Rousseau in the heritage of Kyiv academic philosophers of the 19th and early 20th centuries: Pamfil Yurkevych, Sylvester Gogotskyi, Markellin Olesnitskyi, Mykola Makkaveiskyi, Oleksandr Selikhanovych, and Vasyl Zenkovskyi. As a result of analysis of their manuscripts and printed editions (mostly bibliographic rarities) such as lecture courses, overviews, manuals, lexicons, and critique informational and rhetorical layers of the narratives were separated. Keeping almost the same informational core, Kyiv academicians’ stories on Rousseau differ significantly in terms of rhetoric. While the “older generation” goes into philosophical criticism of the pedagogical ideas of the Swiss thinker as the Stranger, the “younger ones”, limiting themselves to remarks about their controversial nature, represent him as the Self. This difference is due to both personal factors and institutional conditions for the development of Kyiv academic philosophy, as well as changes in the general political situation in the period of the late 19th and early 20th centuries.Item The alienation phenomenon and the communicative model of the human society evolution(2022) Chursin, M. M.; Siliutina, I. M.; Smolina, O. O.; Petrenko, M.; Чурсін, М. М.; Сілютіна, І. М.; Смоліна, О. О.; Петренко, М.The aim of this work is to consider individual symptoms and areas of alienation in the history of mankind and in the modern information society, and the disclosure of its logic and patterns. Methodologically, the study is based on the historical, information and cybernetic approaches. The paper points to a positive feedback between the amount of knowledge in alienated form and figures of society, the development of its compre-hensive intelligence. New forms of exclusion, which exist in the form of artificial intel-ligence, robotics, and global computer networks, are analysed. The findings suggest a communicative model of the interaction of mankind with man-made external memory, which describes a non-linear process of communicating to it all human knowledge and intellectual abilities. It is emphasized that the contradiction between man and the mate-rial world created by him is the main contradiction of modernity.Item Євангельська притча і православний анекдот: спільне та відмінне(2021) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Мета роботи: виявлення специфіки православного анекдоту шляхом його зіставлення з близькою за функцією євангельською притчею. Методологія: в межах культурологічного підходу застосовані методи порівняльного аналізу, індукції, дедукції. Наукова новизна: вперше проведено культурологічний аналіз співвідношення євангельської притчі і православного анекдоту, виявлені як об'єднуючі їх, так і специфічні для кожного з явищ ознаки.Висновки: православний анекдот може бути названий притчовим анекдотом. Сучасний православний анекдот має низку характеристик притчі: описуючи конкретну ситуацію він базується на євангельському вченні; як і притча, він має два шари: прив'язану до сучасності форму і позачасовий глибинний релігійний моральний зміст; основною його метою є зведення розуму людини від земного до небесного. Водночас низка специфічних характеристик не дозволяють абсолютно ототожнити їх: православний анекдот створюється на основі сучасного матеріалу; на відміну від притчі він передбачає сміхову реакцію. Анекдот за формою, але з глибинним притчовим змістом здатний необтяжливо проникати у свідомість секулярної людини, налаштованої на легкість і байдужої до рефлексії. Таким шляхом православ'я, як і в попередній період свого існування, прагне відповісти на запити часу, трансформуючи форму, але не змінюючи при цьому глибинну сутність свого вчення.Item Православний анекдот як явище сучасної Православної культури(2021) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Мета роботи: розкриття специфіки православного анекдоту як явища сучасної православної культури. Методологія:в контексті культурологічного підходу використані метод компаративного аналізу, індукції, дедукції, типологізації, класифікації. Наукова новизна: вперше феномен православного анекдоту досліджений уконтексті культурології; висловлені припущення щодо часу і причин його появи; виділені його джерела, запропоновано типологію православного анекдоту; доповнені дані щодо культурної специфіки цього феномену. Висновки. У світській і народній культурі анекдот є формою непідцезурної народної творчості, сферою інакомислення. Православний анекдот натомість є одним із способів проповіді і не виступає в опозиції до офіційної церковної лінії. Притча в формі анекдоту зрозуміліша і прийнятніша культурною свідомістю сучасної людини. Виділено такі типи православних анекдотів (за змістом): курйозні випадки з історії церкви, життя окремих парафій або пастирської практики; «дитяче сприйняття релігії»; «перед дверима Раю»; «діалог віруючого і невіруючого»; самоіронія православних монахів і мирян. Розвиток жанру православного анекдоту свідчить про процеси адаптації православної культури до існування в умовах панування світської.Item Храми Луганщини: історико-культурний контекст і актуальність дослідження(2018) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Мета роботи: вивчення ступеню дослідженості православних храмових архітектурних комплексів на території сучасної Луганської області. Методологія дослідження базується на компаративно-аналітичному підході із застосуванням методу систематизації.Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено аналіз сучасної наукової літератури про православні храми Луганщини, який показав, що наявні нечисленні видання не дають змоги скласти скільки-небудь цілісну картину про шляхи розвитку православного храмового будівництва в Луганському краї, його зв'язки з культурою регіону, про художньо-стилістичні уподобання в культовій архітектурі та її образно-естетичний аспект.Висновки: встановлено, що стосовно названої теми переважають видання каталожного типу. Це свідчить про первинний етап виявлення та накопичення матеріалу, на стадії якого перебуває процес дослідження храмів Луганщини. Низка видань містять помилкові дані, що цілком зрозуміло через розрізненість емпіричного матеріалу та його недостатню вивченість. І якщо, незважаючи на фрагментарність і роз'єднаність матеріалу загалом, історія окремих храмів області все ж зафіксована в наукових виданнях, довідниках, періодиці, то архітектурно-стилістичний аспект храмів Луганщини практично залишився поза межами наукового інтересу. З метою збереження національної культурної спадщини необхідні історико-культурологічні та мистецтвознавчі дослідження православного культового будівництва Луганського краю за весь період його існування.Item Poetics of Culture as a Cultural Studies Problem Area(2018) Smolina, O.; Смоліна, О. О.The purpose of the articleis to clarify the meaning of the concept "poetics of culture" in the context of culture studies.The methodologyis based on comparative-analytical, hermeneutical and semantic approaches. The scientific noveltyof the work lies in the fact that the first time the basic structural components of the concept "poetics of culture" have been singled out. Among them there are the following: the culturalpicture of the world, the "point of view"; the image of culture; temporal and topological representations; representation of the human person place in the world; the system of meaningful cultural meanings; the main means of expressiveness in the results of artistic human cognition of the world and himself. Conclusions: During the second half of the 20th century, the concept of "poetics"was carried out in scientific and theoretical studies from the category of philological concepts to the category of culture studies concepts. The concept of poetics is used both for the variety of cultural phenomena and for analysis of culture as a whole, which should be considered quite justified.Item Мистецтво монастирське і чернече(2011) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті розглянуто явище, позначуване сьогодні як «монастирська культура», в якому можна виділити дві концепції мистецтва – «художнього мінімалізму» та «ідеї соціально орієнтованого мистецтва». Втілення першої з них можна позначити як «чернече мистецтво», другої – «монастирське мистецтво».Item Православна монастирська культура як предмет дослідження(2012) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті розглянуті основні напрямки дослідження феномену православної мо-настирської культури. Поряд з наявними численними дослідженнями її окремих про-явів – архітектури, містики, аскетики, історії, літературної творчості, музики, кухні тощо, сучасна культурологія повинна поглянути на чернецтво як на цілісний тип культури через систему її маркерів.Item Особливості сприйняття простору в православній монастирській культурі(2010) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Якщо під поняттям "монастирська культура" розуміти відтворення місця земного перебування Христа (Єрусалима) і місця його вічного перебування (Єрусалима Горнього), то в даній системі простір сприймається як глибоко семантичний, прикордонний, з пульсуючою сакральністю. Найважливішим виміром простору стає вертикальний вимір, який виступає синонімом духовно-морального виміру. Якщо ж для духовно-аскетичної традиції наслідування образа Христа ввести поняття "чернеча культура", то тут має місце концепція згортання простору в єдиній особі – в Богові.Item Вплив православної монастирської культури на становлення й розвиток іконопису(2011) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті аналізується низка аспектів (генезис, стилістика, символіка, художня мова) православної монастирської культури, яка відіграє провідну роль у становленні та розвитку іконопису. Саме монастирська культура надала іконі тієї специфіки, яка робить її молитвою.Item Проблематика та методологія дисертаційних досліджень православної монастирської культури: кінець ХХ – початок ХХІ століть(2012) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті наводяться дані аналізу більше 60 дисертацій кінцяХХ – початкуХХІст., присвячених вивченню православної монастирської культури. Розглянуті тематичні й методологічні напрями та зроблений висновок щодо подальших шляхів наукових досліджень зазначеного об'єкта.Item Природа в контексті православної монастирської культури(2011) Смоліна, О. О.; Smolina, O.Православна монастирська культура орієнтована на гармонічну взаємодію з навколишнім світом. Шлях цієї гармонізації лежить через особисте духовне вдосконалення, обоження ченця, що, завдяки наявності моральної відповідальності й зв’язку людини й природи, проектується на всесвітItem Внутрішня проблематичність культури православного чернецтва як предмет наукового аналізу(2012) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У значній частині робіт, присвячених вивченню культури чернецтва, розглядається (частіше – підспудно) проблема співвідношення в ній "соціального й діяльного", "соціального й молитовного", "князівського й монастирського" і т.п. напрямків. Разом з тим, ця проблема ще не набула глибокого усвідомлення й не була предметом спеціального наукового розгляду. Щоб розмежувати культурні відтінки спостережуваних двох типів чернецтва, пропонується ввести для їхнього позначення поняття "чернеча культура" і "монастирська культура".Item Системний характер культури православного чернецтва(2013) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті явище культури православного чернецтва розглядається з позицій системного підходу. Виявлено, що культуру православного чернецтва можна розглядати як культурну систему, що являє собою досвід матеріалізації іншої культурної системи – ідеальної – євангельського вчення. На відміну від світської культури, культура чернецтва в цілому не є самоціллю, але засобом до досягнення мети якісно іншого Вічного Життя.Item Монастир та інтернет : до проблеми новаторства в культурі православного чернецтва(2014) Смоліна, О. О.; Smolina, O.У статті на прикладі інтернету розглянуті шляхи включення сучасних соціокультурних реалій у кон-текст культури православного чернецтва (що розуміється як органічне співвідношення двох її типів – чернечої і монастирської культур). Визначено, що для чернечої культури інтернет виступає фактором небезпечним і та-ким, що розбещує. Для монастирської культури, навпаки, органічним є використання з метою християнської місії цього ресурсу, що розширює аудиторію і нові можливості.Item Синтез як принцип культури православного чернецтва(2013) Смоліна, О. О.; Smolina, O. O.Синтез є одним з основних принципів культури православного чернецтва, що випливає з особливостей теології. Вона відстоює необхідність відновлення, зцілення людини, світу і суспільства, які знаходяться у стані поділу всередині самих себе. Практично явище синтезу в цій культурі – полімовне (мовою вербальною й невербальною, іконічно, функціонально, конвенціонально тощо) втілення Істини.Item "Daytime" and "Night" Cultures in p. Florensky and g. Florovsky’s Concepts(2017) Smolina, O.; Смоліна, О. О.The purpose of the articleis to reveal the essence and to carry out comparative analysis of the culture typologies of the same name ("daytime" and "night"), proposed by P. Florensky and G.Florovsky. The methodologyis based on the compara-tive-analytical, hermeneutical and semantic approaches. The scientific noveltyof the work is that such investigation of similarities and differences of the same culture typologies of these thinkers is carried out for the first time, just as for the first time their con-cepts are combined into a single typology, including the latter in the context of existing approaches to the typology of culture. Conclusions:P. Florensky’s concept is broader both in terms of the scope of the material covered, and in the scale of the con-clusions drawn on its basis. G. Florovsky’s concept has a local character and does not go beyond the characteristics, stable in the church-Christian culture: the "day" ("light") of Christianity and the "night" of paganism. For G. Florovsky, the criterion for distinguishing between "daytime" and "night" types is the correspondence of the culture to the Orthodox Christian, ascetic, and actually hesychast tradition. For P. Florensky, however, such a criterion is the basic type of culture reflection, the closeness of culture to a widely understood religious-mystical consciousness or, on the contrary, scientific-rational one. For P. Florensky, the "daytime" and "night" cultures are the equivalent types. G. Florovsky, however, believes that the "night" culture should be changed by the "daytime" culture. At the same time, Florovsky's concept can, in a certain sense, be an integral part of Floren-sky's concept, if the "daytime" culture is left in the treatment of Fr. Paul, and the "night" culture (in Fr. Paul understanding) is represented in two components: a) Christian-religious (Florovsky’s "daytime" culture); b) Mytho-magical (Florovsky’s "night" culture). United in such a way typology of "daytime / night" culture of Florensky / Florovsky can be included in the context of the rhythm of apollonian and Dionysian types of culture, as well as broadly defined periods of "baroque" and "classicism" in culture