Особливості сприйняття простору в православній монастирській культурі

No Thumbnail Available

Date

2010

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Abstract

Якщо під поняттям "монастирська культура" розуміти відтворення місця земного перебування Христа (Єрусалима) і місця його вічного перебування (Єрусалима Горнього), то в даній системі простір сприймається як глибоко семантичний, прикордонний, з пульсуючою сакральністю. Найважливішим виміром простору стає вертикальний вимір, який виступає синонімом духовно-морального виміру. Якщо ж для духовно-аскетичної традиції наслідування образа Христа ввести поняття "чернеча культура", то тут має місце концепція згортання простору в єдиній особі – в Богові.
If under the term "monastic culture" to understand the reproduction of the world's places of stay of Christ (Jerusalem) and the place of his eternal presence (of the Heavenly Jerusalem), then the system is perceived as a deep-space semantic, borderline, with pulsating sanctification. An important dimension of space becomes a vertical acting synonymous with spiritual and moral dimension. If, however, for the spiritual and ascetic tradition of imitation image of Christ introduce the concept of "monastic culture", here there is the concept of folding space into a single person – God.

Description

Keywords

монастирська культура, простір, чернеча культура, ієротопія, духовно-моральний вимір, monastery culture, space, monastic culture, ierotopiya, spiritual and moral dimension

Citation

Смоліна О. О. Особливості сприйняття простору в православній монастирській культурі / О. О. Смоліна // Вісник ДАКККіМ. – 2010. – No 3. – С. 125-129.