2025 р.

Permanent URI for this community

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/2438

Browse

Browsing 2025 р. by Subject "armed conflict"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Міжнародно-правове регулювання охорони археологічної спадщини під час війни.
    (СНУ ім. В. Даля, 2025) Флященко, О.; Fliashchenko, O.
    Стаття присвячена комплексному аналізу міжнародно-правових і національно-правових аспектів охорони археологічної спадщини під час збройних конфліктів. Основними напрямами дослідження стали вивчення міжнародних нормативно-правових актів, зокрема Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року, її Протоколів 1954 і 1999 років, положень Додаткових протоколів до Женевських конвенцій 1977 року, резолюцій Організації Об'єднаних Націй, Статуту Міжнародного кримінального суду, а також інших документів ЮНЕСКО, що регламентують захист культурної спадщини під час воєнних дій. Значну увагу приділено аналізу національного законодавства України, яке регулює сферу охорони культурної та археологічної спадщини, зокрема Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про охорону археологічної спадщини», а також положенням Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за воєнні злочини проти культурних цінностей. Особливий акцент зроблено на дослідженні проблематики імплементації міжнародних стандартів у національну правову систему, а також на практичному аналізі конкретних випадків руйнування, пошкодження та нелегального вивезення археологічних об’єктів у період збройного конфлікту в Україні 2014–2025 років. Розглянуто наукові підходи українських та зарубіжних дослідників щодо охорони культурної спадщини в умовах війни, виявлено ключові правові виклики та суперечності у сфері її захисту. У результаті дослідження сформульовано висновки та запропоновано правові рекомендації, спрямовані на удосконалення національного законодавства та практичних механізмів охорони археологічної спадщини у період збройних конфліктів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розвиток правових механізмів соціального захисту в умовах збройних конфліктів: історичний аспект.
    (СНУ ім. В. Даля, 2025) Татаренко, Д. В.; Гриценко, Г. М.; Tatarenko, D. V.; Hrytsenko, H. M.
    У статті досліджено еволюцію правових механізмів соціального захисту в умовах збройних конфліктів у контексті історичного розвитку. Аналізуються ключові міжнародні та національні нормативно-правові акти, що регламентують соціальні гарантії для постраждалих категорій населення, зокрема військовослужбовців, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО) та цивільного населення. У ході дослідження розглянуто історичний розвиток міжнародного гуманітарного права (далі - МГП), починаючи з Гаазьких та Женевських конвенцій, які заклали основу сучасного правового регулювання соціального захисту в умовах війни. Особлива увага приділена ролі міжнародних організацій, таких як ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Ради Європи, у створенні та впровадженні стандартів захисту постраждалих від військових конфліктів. Окремо розглянуто розвиток національного законодавства у цій сфері, зокрема правові механізми соціального забезпечення осіб, які зазнали наслідків бойових дій. Простежено еволюцію відповідних правових норм у різних країнах, що зазнавали військових конфліктів, зокрема досвід України, яка в умовах сучасної військової агресії розробляє та імплементує нові механізми соціального захисту постраждалих громадян. Досліджено ефективність чинних правових механізмів у різних історичних періодах, включаючи їх адаптацію до нових викликів, зокрема внутрішніх та міжнародних збройних конфліктів, гібридних воєн та терористичних загроз. Визначено основні проблеми, що виникають під час реалізації соціального захисту в умовах війни, серед яких недостатність фінансових ресурсів, бюрократичні перешкоди та порушення норм міжнародного права. Результати дослідження свідчать про необхідність удосконалення правових механізмів соціального захисту відповідно до сучасних викликів, а також посилення міжнародного співробітництва у сфері гуманітарного права. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавчої бази з урахуванням міжнародного досвіду та практики постконфліктного відновлення. Отримані висновки та рекомендації можуть бути корисними для правників, науковців, державних органів, міжнародних організацій та громадянського суспільства, які займаються проблемами соціального захисту в умовах збройних конфліктів.