Трудовий договір в умовах дистанційної зайнятості
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
СНУ ім. В. Даля
Abstract
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу правового регулювання трудового договору про дистанційну роботу як особливої форми нестандартної зайнятості. Актуальність теми обумовлена сучасними викликами ринку праці, пов’язаними з цифровізацією, глобалізацією, пандемією COVID-19 та воєнним станом в Україні, які зумовили масове поширення дистанційної роботи й потребу у її належному нормативному врегулюванні. У першому розділі обґрунтовано генезис і сучасні тенденції розвитку нестандартних форм зайнятості, серед яких дистанційна робота посідає особливе місце. На підставі аналізу наукових джерел сформульовано авторський багатоаспектний підхід до поняття «дистанційна робота» – як виду нестандартної зайнятості, форми організації праці та особливого виду трудових відносин. Доповнено перелік її ознак: самостійна організація робочого місця працівником, обмеженість можливості роботодавця гарантувати безпечні умови праці, використання інформаційно-комунікаційних технологій як обов’язкової складової. Проаналізовано дуалізм методу правового регулювання дистанційної роботи, що поєднує імперативні та диспозитивні засади, а також особливості індивідуально-договірного та колективно-договірного регулювання. У другому розділі дисертаційного дослідження розкрито зміст трудового договору про дистанційну роботу як універсальної форми індивідуалізації трудових відносин. У підрозділі 2.1 досліджено поняття і зміст трудового договору про дистанційну роботу, його істотні та додаткові умови, що визначають специфіку виконання трудової функції дистанційно. Сформульовано авторське визначення поняття трудового договору про дистанційну роботу як письмового двостороннього договору між працівником і роботодавцем, предметом якого є виконання працівником визначеної роботи поза місцем знаходження роботодавця (дистанційно) з використанням електронних засобів комунікації, без прямого підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, в інтересах роботодавця та за плату, яку роботодавець зобов’язується своєчасно виплачувати. У підрозділі 2.2 з’ясовано особливості укладення і припинення трудових договорів про дистанційну роботу. Розкрито специфіку укладення договорів з неповнолітніми (визначено проблему правового статусу «легкої роботи») та іноземними працівниками (колізійно-правові аспекти, визнання іноземних електронних підписів). Запропоновано авторські зміни до КЗпП України, зокрема: закріплення можливості укладення договору в електронній формі як рівноцінної письмовій; уточнення гарантій для неповнолітніх осіб; удосконалення дозвільних процедур для працевлаштування іноземців. У підрозділі 2.3. досліджено виконання сторонами трудових обов’язків у межах трудового договору про дистанційну роботу. Виокремлено проблемні аспекти: складність контролю за робочим часом і результатами праці, ризики вигорання, психологічної ізоляції та порушення права на відпочинок тощо. Проаналізовано судову практику України та ЄС щодо спорів про неналежне виконання трудових обов’язків у дистанційному форматі. Сформульовано висновок про необхідність більшої конкретизації умов договору (щодо робочого часу, критеріїв оцінки результатів, забезпечення обладнанням) та запровадження додаткових гарантій для захисту прав працівників. Запропоновано внести зміни до Типової форми трудового договору про дистанційну роботу, доповнивши її положеннями про матеріально-технічне забезпечення, охорону праці та механізми комунікації. У третьому розділі досліджено міжнародні трудові стандарти (Конвенція МОП №177, Рекомендація №184, директиви та рекомендації ЄС) щодо правового регулювання дистанційної праці. Виявлено, що ключовими міжнародними стандартами є: обов’язковість письмової форми договору, право на відключення, компенсація витрат працівника, гарантії рівності у доступі до професійного розвитку, захист права на приватність. Зроблено висновок, що національне законодавство України лише частково відповідає цим стандартам, що вимагає його подальшої адаптації до acquis ЄС. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів у: - науково-дослідній роботі – в якості теоретичної основи для подальшого вивчення фундаменту індивідуально-договірного регулювання нестандартних форм зайнятості та цифрової трансформації трудових відносин; - у правотворчості – при підготовці змін до Кодексу законів про працю України та підзаконних нормативних актів для більш детальної регламентації дистанційної роботи, або при розробці нового Трудового кодексу; - у правозастосовній діяльності - органами Державної служби з питань праці – для підготовки методичних роз’яснень щодо контролю за додержанням трудових прав дистанційних працівників; судами – при розгляді трудових спорів, пов’язаних з виконанням або припиненням дистанційної роботи (наприклад, щодо незаконного звільнення дистанційного працівника, оплати праці, нещасного випадку на дистанційному робочому місці тощо). Окремі пропозиції можуть знайти застосування в практичній діяльності роботодавців при розробці внутрішніх положень про дистанційну роботу та укладенні індивідуальних трудових договорів з працівниками про дистанційну роботу; - в освітньому процесі - при викладанні навчальних дисциплін «Трудове право», «Право соціального забезпечення», «Правове регулювання трудових та процесуально трудових відносин», а також при розробці навчально-методичних матеріалів (в тому числі відповідних розділів підручників і посібників).
The dissertation research is devoted to a comprehensive analysis of the legal regulation of the employment contract on remote work as a specific form of non-standard employment. The relevance of the topic is determined by current challenges of the labor market related to digitalization, globalization, the COVID-19 pandemic, and martial law in Ukraine, which have led to the mass spread of remote work and the need for its proper legal regulation. Chapter 1 substantiates the genesis and modern trends in the development of non-standard forms of employment, among which remote work occupies a special place. Based on the analysis of scientific sources, the author formulates a multifaceted approach to the concept of “remote work” – as a type of non-standard employment, a form of work organization, and a particular type of labor relations. The list of its features has been expanded: independent organization of the workplace by the employee; limited ability of the employer to guarantee safe working conditions; and the use of information and communication technologies as a mandatory component. The dualism of the method of legal regulation of remote work, which combines imperative and dispositive elements, as well as the specifics of individual and collective contractual regulation, is analyzed. Chapter 2 reveals the content of the employment contract on remote work as a universal form of individualization of labor relations. Subsection 2.1 examines the concept and content of the employment contract on remote work, its essential and additional conditions that determine the specifics of performing labor functions remotely. The author formulates a definition of the employment contract on remote work as a written bilateral agreement between the employee and the employer, the subject of which is the performance by the employee of certain work outside the employer’s premises (remotely) using electronic means of communication, without direct subordination to internal labor regulations, in the interests of the employer and for remuneration that the employer is obliged to pay on time. Subsection 2.2 clarifies the specifics of the conclusion and termination of employment contracts on remote work. The peculiarities of concluding contracts with minors (the problem of the legal status of “light work”) and foreign workers (conflict-of-laws issues, recognition of foreign electronic signatures) are analyzed. The author proposes amendments to the Labor Code of Ukraine, in particular: the consolidation of the possibility of concluding contracts in electronic form as equivalent to written form; clarification of guarantees for minors; and improvement of procedures for the employment of foreigners. Subsection 2.3 explores the performance of labor duties by the parties within the framework of a remote employment contract. Problematic aspects are highlighted: difficulties in monitoring working hours and results, risks of burnout, psychological isolation, and violation of the right to rest. Judicial practice of Ukraine and the EU concerning disputes about improper performance of labor duties in a remote format is analyzed. It is concluded that there is a need for greater specification of contractual terms (regarding working time, performance evaluation criteria, provision of equipment) and the introduction of additional guarantees to protect employees’ rights. Proposals are made to amend the Standard Form of the Employment Contract on Remote Work by supplementing it with provisions on material and technical support, occupational safety, and communication mechanisms. Chapter 3 examines international labor standards (ILO Convention No. 177, Recommendation No. 184, EU directives and recommendations) regarding the legal regulation of remote work. It is revealed that the key international standards are: the requirement of a written form of contract, the right to disconnect, compensation of employees’ expenses, guarantees of equality in access to professional development, and protection of the right to privacy. It is concluded that the national legislation of Ukraine only partially meets these standards, which requires its further adaptation to the EU acquis. The practical significance of the dissertation research lies in the possibility of using the obtained results in: - scientific research work – as a theoretical basis for further studying the foundation of individually contractual regulation of non-standard forms of employment and digital transformation of labor relations; - in lawmaking – when preparing amendments to the Labor Code of Ukraine and subordinate regulations for more detailed regulation of remote work, or when developing a new Labor Code; - in law enforcement activities – by the bodies of the State Labor Service – for preparing methodological explanations on monitoring compliance with labor rights of remote workers; by courts – when considering labor disputes related to the implementation or termination of remote work (for example, regarding the illegal dismissal of a remote worker, wages, an accident at a remote workplace, etc.). Individual proposals can be applied in the practical activities of employers when developing internal regulations on remote work and concluding individual labor contracts with employees on remote work; - in the educational process - when teaching the academic disciplines "Labor Law", "Social Security Law", "Legal Regulation of Labor and Procedural Labor Relations", as well as when developing educational and methodological materials (including relevant sections of textbooks and manuals).
The dissertation research is devoted to a comprehensive analysis of the legal regulation of the employment contract on remote work as a specific form of non-standard employment. The relevance of the topic is determined by current challenges of the labor market related to digitalization, globalization, the COVID-19 pandemic, and martial law in Ukraine, which have led to the mass spread of remote work and the need for its proper legal regulation. Chapter 1 substantiates the genesis and modern trends in the development of non-standard forms of employment, among which remote work occupies a special place. Based on the analysis of scientific sources, the author formulates a multifaceted approach to the concept of “remote work” – as a type of non-standard employment, a form of work organization, and a particular type of labor relations. The list of its features has been expanded: independent organization of the workplace by the employee; limited ability of the employer to guarantee safe working conditions; and the use of information and communication technologies as a mandatory component. The dualism of the method of legal regulation of remote work, which combines imperative and dispositive elements, as well as the specifics of individual and collective contractual regulation, is analyzed. Chapter 2 reveals the content of the employment contract on remote work as a universal form of individualization of labor relations. Subsection 2.1 examines the concept and content of the employment contract on remote work, its essential and additional conditions that determine the specifics of performing labor functions remotely. The author formulates a definition of the employment contract on remote work as a written bilateral agreement between the employee and the employer, the subject of which is the performance by the employee of certain work outside the employer’s premises (remotely) using electronic means of communication, without direct subordination to internal labor regulations, in the interests of the employer and for remuneration that the employer is obliged to pay on time. Subsection 2.2 clarifies the specifics of the conclusion and termination of employment contracts on remote work. The peculiarities of concluding contracts with minors (the problem of the legal status of “light work”) and foreign workers (conflict-of-laws issues, recognition of foreign electronic signatures) are analyzed. The author proposes amendments to the Labor Code of Ukraine, in particular: the consolidation of the possibility of concluding contracts in electronic form as equivalent to written form; clarification of guarantees for minors; and improvement of procedures for the employment of foreigners. Subsection 2.3 explores the performance of labor duties by the parties within the framework of a remote employment contract. Problematic aspects are highlighted: difficulties in monitoring working hours and results, risks of burnout, psychological isolation, and violation of the right to rest. Judicial practice of Ukraine and the EU concerning disputes about improper performance of labor duties in a remote format is analyzed. It is concluded that there is a need for greater specification of contractual terms (regarding working time, performance evaluation criteria, provision of equipment) and the introduction of additional guarantees to protect employees’ rights. Proposals are made to amend the Standard Form of the Employment Contract on Remote Work by supplementing it with provisions on material and technical support, occupational safety, and communication mechanisms. Chapter 3 examines international labor standards (ILO Convention No. 177, Recommendation No. 184, EU directives and recommendations) regarding the legal regulation of remote work. It is revealed that the key international standards are: the requirement of a written form of contract, the right to disconnect, compensation of employees’ expenses, guarantees of equality in access to professional development, and protection of the right to privacy. It is concluded that the national legislation of Ukraine only partially meets these standards, which requires its further adaptation to the EU acquis. The practical significance of the dissertation research lies in the possibility of using the obtained results in: - scientific research work – as a theoretical basis for further studying the foundation of individually contractual regulation of non-standard forms of employment and digital transformation of labor relations; - in lawmaking – when preparing amendments to the Labor Code of Ukraine and subordinate regulations for more detailed regulation of remote work, or when developing a new Labor Code; - in law enforcement activities – by the bodies of the State Labor Service – for preparing methodological explanations on monitoring compliance with labor rights of remote workers; by courts – when considering labor disputes related to the implementation or termination of remote work (for example, regarding the illegal dismissal of a remote worker, wages, an accident at a remote workplace, etc.). Individual proposals can be applied in the practical activities of employers when developing internal regulations on remote work and concluding individual labor contracts with employees on remote work; - in the educational process - when teaching the academic disciplines "Labor Law", "Social Security Law", "Legal Regulation of Labor and Procedural Labor Relations", as well as when developing educational and methodological materials (including relevant sections of textbooks and manuals).
Description
Keywords
трудовий договір, нестандартна зайнятість, дистанційна робота, дистанційна праця, право на працю, електронний цифровий підпис, дистанційний працівник, гнучкість, воєнний стан, трудові відносини, інформаційно-комунікаційні технології, правове регулювання, розірвання трудового договору, міжнародні стандарти, цифровізація, employment contract, non-standard employment, telework, right to work, electronic digital signature, remote employee, flexibility, martial law, labor relations, information and communication technologies, legal regulation, termination of employment contract, international standards, digitalization
Citation
Севост’янов С. С. Трудовий договір в умовах дистанційної зайнятості : дис. д-ра філос. : 081 – Право (галузь знань 08 – Право). СНУ ім. В. Даля. Київ, 2025. 220 с.