Вісник СНУ ім. В.Даля № 3 (283) 2024
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Вісник СНУ ім. В.Даля № 3 (283) 2024 by Author "Shevchenko, O. V."
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Дослідження впливу зміцнювальної електронно-променевої обробки на структуру високолегованих інструментальних сталей(СНУ ім. В. Даля, 2024) Шевченко, О. В.; Shevchenko, O. V.У роботі було досліджено вплив зміцнювальної електронно-променевої обробки на мікроструктуру та мікротвердість поверхневих шарів швидкорізальних та штампових сталей. Експериментально встановлено граничні режими обробки, при яких досягається максимальна мікротвердість поверхневого шару, і водночас попереджається поверхневе оплавлення. В якості комплексного параметру режиму обробки, що визначає характер нагрівання та охолодження інструменту при його обробці електронним променем, запропоновано використовувати щільність потужності електронного променя. Щільність потужності електронного променя включає в себе всі основні інші параметри режиму електронно-променевої обробки, а саме діаметр, потужність та швидкість переміщення електронного променя відносно виробу, що піддається обробці. Встановлено, що максимальна мікротвердість зміцненого шару досягається у разі високотемпературного гартування без оплавлення. При цьому також забезпечується максимальна дисперсність структури практично по всій глибині зміцненого шару. Поверхневе оплавлення інструменту при електронно-променевій обробці євкрай небажаним. За таких умов обробки відбувається різке зменшення мікротвердості поверхневого шару, який містить значну кількість залишкового аустеніту. Гартування із утворенням значної кількості залишкового аустеніту призводить до різкого зменшення вмісту карбідів. Недостатній вміст карбідів та надмірний вміст залишкового аустеніту призводить до зменшення зносостійкості інструменту. Водночас погіршується пручання інструменту пластичній деформації при підвищених температурах. Встановлено, що на глибину зміцненого шару, що утворюється при електронно-променевій обробці швидкорізальних та штампових сталей, суттєвим чином впливає вихідна мікроструктура цих сталей. Задля отримання максимальної глибини зміцненого шару при електронно-променевій обробці швидкорізальних та штампових сталей, ці сталі слід піддавати попередній термічній обробці у вигляді об’ємного гартування та відпуску. Визначено оптимальні значення коефіцієнта перекриття при електронно-променевій обробці, при якому забезпечується мінімальна ширина зон відпуску.Item Розробка методики неруйнівного контролю пружин з використанням магнітного структурного аналізу(СНУ ім. В. Даля, 2024) Шевченко, О. В.; Shevchenko, O. V.В статті досліджено взаємозв’язок міжтвердістю, залишковою деформацією піднавантаженням та коерцитивною силою пружинпідвіски рухомого складу залізничного транспорту.За результатами випробувань пружин на залишковудеформацію під навантаженням встановлено, щооптимальною структурою пружин є трооститвідпуску. Саме структура трооститу відпускузабезпечує оптимальні пружні властивостіпружинних сталей в умовах знакозміннихнавантажень. Доведено, що для контролю якостіпружин замість процедур вимірювання твердостіта залишкової деформації можна використовуватипроцедуру вимірювання коерцитивної сили пружин.Коерцитивна сила, також як і твердість, єструктурно чутливим параметром. Впровадження увиробничий процес магнітного структурного аналізузамість вимірювання твердості та випробуваньпружин на залишкову деформацію дозволяєсуттєвим чином спростити процедуру контролюякості пружин. Встановлено, що наявність наповерхні пружин зневуглецьованого шару практичноніяк не впливає на коерцитивну силу пружин, заумови, якщо товщина зневуглецьованого шару неперевищує значень, регламентованих діючимстандартом. Отже, певне, але не дуже суттєвезменшення коерцитивної сили пружин повідношенню до рекомендованих значень можесвідчити про наявність на поверхні пружинзневуглецьованого шару понаднормової товщини.Наявність на поверхні пружин тріщин ніяк невпливає на їхню коерцитивну силу, незалежно відприроди тріщин та механізмів їхнього утворення.Коерцитивна сила пружин залежить виключно відїхньої структури, яка визначається режимомтермічної обробки. Доведено, що оптимальнатвердість пружин та коерцитивна сила, щовідповідає цій твердості, можуть бути встановленілише за результатами попередніх випробуваньпружин на залишкову деформацію піднавантаженням. Саме залишкова деформація піднавантаженням є основною експлуатаційноюхарактеристикою пружин, який визначаєможливість або неможливість їхньоговикористання в тих або інших умовах. Таким чином,результати досліджень дозволяють встановитивзаємозв’язок між експлуатаційнимихарактеристиками та структурою пружин і самена основі цього взаємозв’язку розробити оптимальнуметодику неруйнівного контролю структурипружин в умовах серійного виробництва.