eEastUkrNUIR

Інституційний репозитарій Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля


Інституційний репозитарій eEastUkrNUIR - це електронний архів відкритого типу, реалізований на вільному програмному забезпеченні DSpace, що накопичує електронні повнотекстові документи наукового та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, аспірантами, магістрантами чи студентами університету.

Інституційний репозитарій призначений для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, надання безкоштовного відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у світовій науково-освітній простір.

Репозитарій формується та функціонує відповідно до Положення про інституційний репозитарій (електронний архів відкритого доступу) наукових публікацій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. (Положення)

Розміщення електронних публікацій проводиться методом самоархівування із дотриманням вимог, визначених Положенням про інституційний репозитарій.

Як зареєструватися та розмістити публікацію в інституційному репозитарії eEastUkrNUIR Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Інструкція)

Документи, що розміщено в репозитаріі, є складовою частиною фонду електронних документів Наукової бібліотеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Якщо при роботі з електронним архівом EastUkrtNUIR виникають проблеми, звертайтеся на корпоративний канал підтримки: support@snu.edu.ua, платформу технічної підтримки hesk.snu.edu.ua або через форму зворотного зв'язку (внизу сторінки).

 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 10

Recent Submissions

No Thumbnail Available
Item
Ризики у логістиці агробізнесу та методи їх мінімізації.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Єпіфанова, О. В.; Іщенко, В. К.
Логістика є ключовою ланкою агробізнесу, що забезпечує без-перервний рух сировини, продукції та ресурсів. Але висока залежність аграрного сектору від сезонності, природних умов та інфраструктури підвищує рівень логістичних ризиків. Наслідки логістичних ризиків для агробізнесу призводять до збільшення витрат та зниження прибутковості підприємств; втрати якості та обсягів сільськогосподарської продукції; порушення строків постачання та зниження конкурентоспроможності на ринку.
No Thumbnail Available
Item
Глобалізація наукового і освітнього простору. Інновації транспорту. Проблеми, досвід, перспективи: збірник наукових праць XVII міжнародної науково-практичної конференції, 19 грудня 2025 р.
(СНУ ім. В. Даля, 2025)
Глобалізація науки та освіти, разом з інноваціями у транспорті, формують єдиний інформаційний і логістичний простір. Основними темами є інтеграція досліджень, цифровізація освіти, впровадження екологічних та автономних транспортних рішень, а також подолання геополітичних і технічних бар'єрів для сталого розвитку
No Thumbnail Available
Item
Зелена логістика як інструмент підвищення ефективності агробізнесу.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Єпіфанова, О. В.; Байдаченко, С. О.
Актуальність теми зумовлена загостренням екологічних про-блем, зростанням вимог споживачів до "зелених" продуктів, посилен-ням екологічного законодавства та економічною доцільністю енерго-ощадних рішень.
No Thumbnail Available
Item
Перспективи використання дронів у сільському господарстві.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Мелконов, Г. Л.; Єпіфанова, О. В.; Melkonov H. L.; Yepifanova О. V.
У сучасному сільському господарстві відбувається справжня трансформація через впровадження новітніх технологій. Однією з таких інновацій є використання дронів, що значно спрощують процеси управління фермерськими господарствами та підвищують ефективність агробізнесу. Дрони, або безпілотні літальні апарати (БПЛА), стали незамінними помічниками у сфері аграрного бізнесу. Завдяки їх використанню, фермери можуть оперативно отримувати важливу інформацію про стан своїх полів. Це дозволяє швидко реагувати на зміни та приймати обґрунтовані рішення. Застосування дронів у сільському господарстві дедалі поширюється. Відбувається це пропорційно до збільшення кількості безпілотників та розширення їхніх функцій. Дрони виконують моніторинг, роблять аерофотознімки, створюють 3D-карти, здійснюють посів насіння, вносять добрива та хімікати, контролюють посіви та сільськогосподарських тварин, допомагають в іригації. Використання дронів майже в кожному секторі економіки швидко зростає, але використання дронів у сільськогосподарській галузі зростає високими темпами. За деякими даними, очікується, що ринок сільськогосподарських дронів зросте з 1,2 мільярда доларів у 2019 році до 4,8 мільярдів доларів у 2025 році. За кілька років використання дронів стане більш поширеним у великих і малих фермах, починаючи від розвідки та закінчуючи охороною. Інформація, зібрана безпілотниками на фермах, часто використовується для кращого прийняття агрономічних рішень і є частиною системи, яку зазвичай називають «точним землеробством». У багатьох місцях використання дронів уже стало невід’ємною частиною великомасштабних операцій точного землеробства. Дані, зібрані за допомогою дронів, які записують поля, допомагають фермерам планувати посіви та обробку для досягнення найкращих врожаїв. Деякі звіти вказують на те, що використання систем точного землеробства може підвищити врожайність на цілих 5%, що є значним збільшенням у галузі із зазвичай невеликою нормою прибутку. Використання дронів у сільському господарстві не лише підвищує ефективність і продуктивність, а й робить виробництво більш стійким та екологічним. Інвестиції в такі технології поступово стають стандартом сучасного агробізнесу, особливо для тих господарств, які прагнуть оптимізувати ресурси та знизити витрати.
No Thumbnail Available
Item
Чотири техніки промптингу для аналітичної роботи з навчально-методичними матеріалами
(СДПУ ім. А.С. Макаренка, 2026) Дєордіца, Т.; Вороніна, М.; Гладушина, Р.; Єпіфанова, О.; Козьменко, О.; Толмачов, В.; Dieorditsa, T.; Voronina, M.; Hladushyna, R.; Yepifanova, O.; Kozmenko, O.; Tolmachov, V.
Формулювання проблеми. Викладачі дедалі активніше використовують великі мовні моделі (LLM) для вдосконалення навчально-методичних матеріалів (НММ). Проте більшість із них не має формальної підготовки в галузі штучного інтелекту, а тому вдається до безсистемних підходів. Описані у дослідницькій літературі техніки промптингу активують конкретні спроможності LLM і роблять взаємодію з моделлю передбачуваною та керованою. Однак наявні таксономії упорядковують ці техніки за внутрішньою логікою моделі, тоді як діяльність викладача визначається типом текстового завдання. Це зумовлює потребу у цілеспрямованому відборі технік для аналітичної роботи з НММ. Матеріали і методи. Роботу виконано у форматі пошукового дослідження, кінцевим продуктом якого є готовий до практичного використання інструментарій для викладачів. Дослідження складалося з трьох етапів: теоретичного аналізу та синтезу дослідницької літератури; розроблення процедури відбору технік; пілотної апробації. За основу відбору взято таксономію Schulhoff et al. (2025), що охоплює 58 текстуальних технік промптингу. Результати. Сформовано інструментарій із чотирьох технік промптингу – Role Prompting, Plan-and-Solve, Chain of Verification, Self-Refine – упорядкованих за логікою циклу Демінга (Plan→Do→Check→Act). Інструментарій реалізується через уніфіковані промпти-шаблони, адаптовані до чотирьох вимірів аналітичної роботи з НММ: змістового, структурно-логічного, мовно-стилістичного та оцінювального. Інструментарій допускає два режими використання: процедурний – із послідовним застосуванням усіх чотирьох технік, та автономний – із вибором однієї техніки відповідно до поточного завдання. Висновки. Відібрані чотири техніки перетворюють роботу з LLM на зрозумілу послідовність дій і забезпечують викладачам структурований підхід до аналітичної роботи з НММ незалежно від рівня їхньої технічної підготовки. Водночас результати роботи моделі завжди потребують критичного оцінювання людиною.