eEastUkrNUIR
Інституційний репозитарій Східноукраїнського національного університету
імені Володимира ДаляІнституційний репозитарій eEastUkrNUIR - це електронний архів відкритого типу, реалізований на вільному програмному забезпеченні DSpace, що накопичує електронні повнотекстові документи наукового та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, аспірантами, магістрантами чи студентами університету.
Інституційний репозитарій призначений для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, надання безкоштовного відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у світовій науково-освітній простір.
Репозитарій формується та функціонує відповідно до Положення про інституційний репозитарій (електронний архів відкритого доступу) наукових публікацій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. (Положення)
Розміщення електронних публікацій проводиться методом самоархівування із дотриманням вимог, визначених Положенням про інституційний репозитарій.
Як зареєструватися та розмістити публікацію в інституційному репозитарії eEastUkrNUIR Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Інструкція)
Документи, що розміщено в репозитаріі, є складовою частиною фонду електронних документів Наукової бібліотеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Якщо при роботі з електронним архівом EastUkrtNUIR виникають проблеми, звертайтеся на корпоративний канал підтримки: support@snu.edu.ua, платформу технічної підтримки hesk.snu.edu.ua або через форму зворотного зв'язку (внизу сторінки).
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
- У фонді зібрано підручники, навчальні посібники та інші видання освітнього змісту, авторами або укладачами яких є науково-педагогічні працівники СНУ ім. В.Даля
Recent Submissions
Адміністративно-правовий статус прокурора спеціалізованої прокуратури у сфері оборони
(СНУ ім. В. Даля, 2026) Покора, К. В.
Покора К.В. Адміністративно-правовий статус прокурора спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026. Дисертаційна робота є комплексним дослідженням адміністративно-правового статусу та діяльності прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, що базується на аналізі законодавства України, міжнародних стандартів, доктринальних підходів та зарубіжного досвіду. У роботі визначено поняття, елементи, місце та особливості адміністративно-правового статусу прокурора, а також розкрито його права, обов’язки, відповідальність. Особливу увагу приділено специфіці роботи прокурорів в умовах воєнного стану та перспектив у період післявоєнного відновлення. Досліджено організацію роботи прокуратури в оборонній сфері в країнах НАТО та Європейського Союзу з метою вивчення найкращих практик, які можуть бути адаптовані до українського контексту. Результати роботи містять низку висновків, рекомендацій і пропозицій, спрямованих на вдосконалення українського законодавства, оптимізацію роботи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та підвищення ефективності діяльності її прокурорів через впровадження сучасних підходів до навчання, цифровізації процесів і посилення міжвідомчої співпраці. У роботі здійснено ґрунтовний історико-правовий аналіз становлення інституту прокуратури в Україні, виділено чотири основні етапи її розвитку: період існування України у складі Російської імперії (1722-1917), коли прокуратура була запроваджена Петром I як "око государево"; період Української Народної Республіки (1917-1922); радянський період (1922-1991), що розпочався зі створення Державної прокуратури УСРР 28 червня 1922 року; період незалежності України (1991-дотепер), коли у 1991 році був прийнятий Закон України "Про прокуратуру", а у 1996 році статус прокуратури закріплено в Конституції України. Особливу увагу приділено еволюції спеціалізованих прокуратур у сфері оборони від створення у 1992 році до утворення сучасної Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони у 2023 році. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правового статусу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони як комплексної правової категорії, що визначає особливу роль та місце цього органу в системі органів державної влади, наділеного особливими повноваженнями з метою протидії військовим кримінальним правопорушенням та здійснення контролю за дотриманням законодавства під час досудового розслідування. Визначено структурні елементи адміністративно-правового статусу: нормативно закріплені мета, завдання, функції та принципи діяльності, організаційна структура, спеціальні повноваження та відповідальність, порядок та підстави звільнення. Визначено місце прокурора Спеціалізованої прокуратури у системі органів прокуратури України через функціонування на правах обласної прокуратури з вузькою спеціалізацією виключно на оборонній сфері. Встановлено особливості діяльності прокурора в умовах воєнного стану: можливість екстериторіального функціонування, процесуальне керівництво розслідуванням військових злочинів обмеженого кола суб'єктів (військовослужбовці, військовозобов'язані, резервісти), здійснення нагляду за негласними слідчими діями органів розвідки та безпеки, представництво інтересів держави у справах Міністерства оборони України та оборонно-промислового комплексу. Підкреслено необхідність володіння прокурором комплексом знань з різних галузей права за відсутності внутрішньої спеціалізації, що створює значне навантаження та вимагає особливої професійної підготовки. Систематизовано методи та форми діяльності прокурора. Методи включають примус, переконання, контроль та нагляд з різноманітними засобами правового впливу від планування перевірок до проведення інспекцій та контролю за виконанням приписів. Форми діяльності згруповані у чотири категорії: процесуальні (участь у судових процесах, подання апеляцій та касацій), наглядові (інспектування військових об'єктів, контроль законності наказів), представницькі (ініціювання судових позовів в інтересах держави, захист інтересів військовослужбовців) та аналітично-інформаційні (складання звітів, створення методичних матеріалів). Детально розкрито права та обов'язки прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. До основних прав віднесено: безперешкодний доступ до військових об'єктів та документації з обмеженим доступом, право вимагати надання документів та пояснень, ініціювати перевірки та ревізії, розпочинати досудове розслідування, представляти інтереси держави в суді. До обов'язків належать: здійснення нагляду за додержанням законів у військовій сфері, забезпечення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання державного обвинувачення, координація діяльності правоохоронних органів, дотримання режиму державної таємниці, постійне підвищення професійного рівня. Виокремлено основні гарантії функціонування прокурорів: специфічна процедура призначення та звільнення, захист від неправомірного впливу, забезпечення фінансування виключно за рахунок державного бюджету, надання соціальних гарантій з урахуванням статусу військовослужбовця, впровадження спеціальних заходів безпеки для прокурорів та членів їхніх родин. Запропоновано авторську класифікацію принципів діяльності прокурора за функціональним призначенням на чотири групи: загальноправові принципи (верховенства права, законності, незалежності), організаційні принципи (єдності системи прокуратури, централізації, територіальності), функціональні принципи (публічності, гласності з урахуванням режиму секретності, об'єктивності, процесуальної самостійності) та спеціальні принципи діяльності у сфері оборони (захисту інтересів держави та людини, деполітизації, недопустимості сумісництва, дотримання режиму державної таємниці, взаємодії з органами військового управління). Сформульовано визначення юридичної відповідальності прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони як особливого різновиду відповідальності, що полягає в обов'язку прокурора зазнавати передбачених законодавством несприятливих наслідків за неналежне виконання службових обов'язків. Встановлено види відповідальності: дисциплінарна (за порушення прокурорської етики), кримінальна (за злочини у сфері службової діяльності, розголошення державної таємниці), цивільно-правова (за шкоду, що відшкодовується державою з правом регресу) та адміністративна (за порушення вимог фінансового контролю та правил охорони державної таємниці). Здійснено систематизацію правових засад діяльності за ієрархічним критерієм: загальні нормативні акти (Конституція України, Закон України "Про прокуратуру"), спеціальні нормативні акти (Закон України "Про оборону України", Закон України "Про Збройні Сили України", Кримінальний процесуальний кодекс України) та відомчі нормативно-правові акти (Наказ Генерального прокурора від 17.05.2023 № 130, Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони). Виявлено особливості порівняно із загальною прокуратурою: подвійний правовий статус прокурора і військовослужбовця, специфіка повноважень щодо доступу до секретної інформації, особливий порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності. На основі порівняльно-правового аналізу досліджено міжнародний досвід функціонування військових прокуратур у європейських країнах та США. У Данії розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, здійснюється цивільною прокуратурою та поліцією за загальними правилами, окремої військової прокуратури не існує. У Польщі з 2016 року окрема структура військової прокуратури та посада Головного військового прокурора були ліквідовані, справи, пов'язані з військовими злочинами, інтегровано до структури Національної прокуратури, де їх розглядає спеціалізований Департамент у військових справах та відповідні відділи у регіональних прокуратурах. Чехія з 2004 року ліквідувала військові суди та військові прокуратури, усі кримінальні справи за участю військовослужбовців розглядаються цивільними судами. У США військові прокуратури є самостійними органами розслідування злочинів, що входять до складу відповідного виду Збройних Сил і не належать до системи федеральних органів прокуратури, функціонує спеціальна Незалежна комісія для моніторингу військового правосуддя. Обґрунтовано можливості адаптації міжнародного досвіду в Україні: посилення незалежності існуючої спеціалізованої прокуратури для забезпечення неупередженості при здійсненні нагляду за додержанням законів у військовій сфері; запровадження військово-дисциплінарних судів для розгляду правопорушень військовослужбовців; створення незалежного дорадчого органу за американською моделлю для системного аналізу проблем військового правосуддя; впровадження механізму гнучкого формування тимчасових "військових" прокуратур в особливих ситуаціях (війна, надзвичайний стан); розгляд питання створення окремої Національної військової антикорупційної прокуратури для ефективної протидії корупції у Збройних Силах та військово-промисловому комплексі. Визначено особливості взаємодії та координації прокурорів Спеціалізованої прокуратури з Міністерством оборони України, Збройними Силами України, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки, Управлінням державної охорони, Державною прикордонною службою та іншими органами оборонного сектору. Співпраця охоплює: контроль за дотриманням законодавства у сфері військового управління, включаючи фінансово-господарську діяльність; захист державних інтересів у судових процесах; забезпечення законності під час оперативно-розшукових заходів та досудових розслідувань; координацію правоохоронних органів для протидії злочинності у військових формуваннях.
Теорія та практика психокорекції
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Османова, А. М.
Навчальний посібник «Теорія та практика психокорекції» є цінним ресурсом для здобувачів вищої освіти, викладачів і практикуючих психологів, який пропонує систематизоване уявлення про основи психокорекційної роботи. У ньому розглядаються ключові теоретичні концепції, методи та напрями психокорекції, включаючи індивідуальну та групову корекцію, а також сучасні терапевтичні підходи, зокрема психоаналіз, когнітивно-поведінкову терапію, гештальт-терапію та арт-терапію. Посібник містить практичні завдання, тестові запитання та список рекомендованої літератури, що сприяють розвитку професійних компетенцій. Це допоможе поглибити знання у сфері психокорекції та підготувати фахівців, здатних ефективно працювати з клієнтами для покращення їх ментального здоров’я.
Ризики у логістиці агробізнесу та методи їх мінімізації.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Єпіфанова, О. В.; Іщенко, В. К.
Логістика є ключовою ланкою агробізнесу, що забезпечує без-перервний рух сировини, продукції та ресурсів. Але висока залежність аграрного сектору від сезонності, природних умов та інфраструктури підвищує рівень логістичних ризиків. Наслідки логістичних ризиків для агробізнесу призводять до збільшення витрат та зниження прибутковості підприємств; втрати якості та обсягів сільськогосподарської продукції; порушення строків постачання та зниження конкурентоспроможності на ринку.
Глобалізація наукового і освітнього простору. Інновації транспорту. Проблеми, досвід, перспективи: збірник наукових праць XVII міжнародної науково-практичної конференції, 19 грудня 2025 р.
(СНУ ім. В. Даля, 2025)
Глобалізація науки та освіти, разом з інноваціями у транспорті, формують єдиний інформаційний і логістичний простір. Основними темами є інтеграція досліджень, цифровізація освіти, впровадження екологічних та автономних транспортних рішень, а також подолання геополітичних і технічних бар'єрів для сталого розвитку
Зелена логістика як інструмент підвищення ефективності агробізнесу.
(СНУ ім. В. Даля, 2025) Єпіфанова, О. В.; Байдаченко, С. О.
Актуальність теми зумовлена загостренням екологічних про-блем, зростанням вимог споживачів до "зелених" продуктів, посилен-ням екологічного законодавства та економічною доцільністю енерго-ощадних рішень.