eEastUkrNUIR

Інституційний репозитарій Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля


Інституційний репозитарій eEastUkrNUIR - це електронний архів відкритого типу, реалізований на вільному програмному забезпеченні DSpace, що накопичує електронні повнотекстові документи наукового та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, аспірантами, магістрантами чи студентами університету.

Інституційний репозитарій призначений для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, надання безкоштовного відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у світовій науково-освітній простір.

Репозитарій формується та функціонує відповідно до Положення про інституційний репозитарій (електронний архів відкритого доступу) наукових публікацій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. (Положення)

Розміщення електронних публікацій проводиться методом самоархівування із дотриманням вимог, визначених Положенням про інституційний репозитарій.

Як зареєструватися та розмістити публікацію в інституційному репозитарії eEastUkrNUIR Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Інструкція)

Документи, що розміщено в репозитаріі, є складовою частиною фонду електронних документів Наукової бібліотеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Якщо при роботі з електронним архівом EastUkrtNUIR виникають проблеми, звертайтеся на корпоративний канал підтримки: support@snu.edu.ua, платформу технічної підтримки hesk.snu.edu.ua або через форму зворотного зв'язку (внизу сторінки).

 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 8

Recent Submissions

No Thumbnail Available
Item
Методологічні аспекти дослідження духовності.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Чурсін, М. М.; Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т. Л.
В статті розглядається поняття духовності, яке залишається актуальним, попри прогрес технологій, зокрема інформаційних. Вивченню цього поняття може сприяти поява низки нових пізнавальних засобів у науці, зокрема, кібернетики, теорії систем, теорії комунікацій, синергетики і навіть теорії інформації у її класичних і семантичних концепціях. Виділяються кілька напрямів (і відповідних методів) у дослідженні духовності, пов'язаних, зокрема, з поступовим переходом у розумінні духовності від віри в Бога до примату «всесвітньої Свідомості», до раціональної свідомості, до інтелекту; із утвердженням інтелекту як властивості всього людства чи певної групи людей; з редукціонізмом, прагненням уявити феномени свідомості й духовності як щаблі еволюції мозку людини, біологічних і хімічних основ поведінки, які є й у примітивних видів, навіть вивести їх із властивостей елементарних частинок і закономірностей мікросвіту, тобто формування фізичного фундаменту духовності. Специфічною проблемою у цьому виступає узагальнення результатів вивчення духовності методами різних наук та формування загального її розуміння. Доводиться, що прагнення до редукції, формалізації, наукової строгості та однозначності в перерахованих напрямах не призводить до розкриття поняття духовності: уточнення механізмів її досягнення (аж до молекулярних, комунікаційних, програмних системних моделей) супроводжується втратою інтуїтивно сприйманої сутності духовності. Наголошується на перспективності інформаційного підходу у дослідженні духовності з урахуванням її нематеріальної природи. Об'єктивні проблеми формування узагальнення результатів у дослідженні духовності знаходять пояснення у межах концепції ієрархії контекстів, представленої Г. Бейтсоном. Виходячи з неї, відносини між повідомленням та його контекстом мають не логічну, а комунікативну природу. Звідси сутність духовності може бути розкрито шляхом редукції.
No Thumbnail Available
Item
Вхідний аналіз показників якості освіти.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Тимчук, В. М.
З позиції забезпечення якості навчального процесу проаналізовано сучасний стан ОПП 201 «Агрономія» першого бакалаврського та другого магістерського рівнів. Порівняльний аналіз вхідних даних продемонстрував загальну спрямованість обох рівнів на вирішення комплексних завдань. Стейкхолдери та викладачі визначають 45,5% загальних компетентностей (ЗК) на рівні бакалаврату як функціональні та 33,3% на рівні магістратури. За спеціальними компетентностями (СК) 66,6% є функціональними на рівні бакалаврату та 50,0% – на рівні магістратури. За програмними результатами навчання (ПРН) частка функціональних коипетентностей на бакалавраті становить 43,8 % та 30,7 % – на магістратурі. За формами контролю якості навчання на бакалавраті заліки становлять 47,3%, а іспити – 52,7%. Контроль якості через бакалаврські іспити охоплює 50,5% кредитів та 49,5% – через заліки. В системі контролю якості на рівні магістрів через іспити охоплюється 48,1% кредитів, а через заліки – 51,9% кредитів. Стосовно вибіркових дисциплін виділено значне коло питань, які необхідно вирішувати та оптимізувати у форматі системного підходу. Аналіз співвідношення компетентностей (ЗК та СК) і програмових результатів навчання (ПРН) обов’язкових предметів (ОК) першого бакалаврського рівня продемонстрував відсутність прояву наскрізної координації. Натомість, на другому магістерському рівні отримано підтвердження практичної значущості методичних прийомів наскрізного узгодження навіть на рівні ручного керування. За рахунок проведеного аналізу підібрано модельні алгоритми, які сприяють підвищенню ефективності статистичного моніторингу та якості навчального процесу.
No Thumbnail Available
Item
Теоретичні засади духовних цінностей студентської молоді.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Сідаш, Н. С.
Дана стаття досліджує поняття духовності в контексті можливостей виховання цінностей у студентів. Досліджується розуміння духовності як постійного набору цінностей, що мають важливе значення для розвитку особистості. Автор стверджує, що виховання духовності є важливим завданням освіти, оскільки сприяє розвитку найтонших духовних якостей, що впливають на цивілізаційні цінності. Дослідники відмічають високий рівень сприйняття цінностей духовного розвитку серед студентів, проте багато навчальних закладів не зосереджуються на підтримці цього розвитку. У практиці освіти, відповідно до доктрини добра, зруйнування цінностей спричиняє втрату органічної єдності людських асоціацій. Таким чином, виховання духовності та морального сумління є фундаментальним завданням педагогів. В статті стверджується, що освіта також має сприяти індивідуальному зростанню та розвитку унікальної свідомості особистості. Демократичне суспільство визнає, що освіта повинна сприяти індивідуальному розвитку, тому виховання духовності та естетичної чутливості має важливе значення. Цей процес охоплює різні способи самовираження, такі як література, поезія, музика, мистецтво, що формують цілісний підхід до дійсності та впливають на свідомість та інтелект особистості. Висновок базується на дослідженнях, які показують важливість духовності та їх вплив на розвиток особистості. Актуальність даної теми підкреслюється тим, що багато навчальних закладів не вирішують цю проблему та не сприяють розвитку духовності своїх студентів. Отже, пропонуються додаткові заходи для підтримки духовного розвитку студентів, такі як фінансування дослідницьких програм та створення спеціалізованих програм, спрямованих на виховання духовності.
No Thumbnail Available
Item
Кваліфікаційні рамки європейського простору вищої освіти.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Рашидов, С. Ф.; Роганова, М. В.; Рашидова, С. С.
В статті надана характеристика, розкрито значення та цілі кваліфікаційних рамок Європейського простору вищої освіти. Зазначено, що формування Європейського простору вищої освіти ґрунтується на розробці сумісної і зрозумілої системи структур ступенів на європейському рівні, яка сприяла б розвитку мобільності, прозорості та визнанню кваліфікацій у вищій освіті між країнами. Дискусії з цього питання призвели до створення загальних європейських кваліфікаційних рамок (структури кваліфікацій). Усі країни, що беруть участь у Болонському процесі, взяли зобов'язання створити національні рамки кваліфікацій, сумісні з європейськими рамками. Національні заклади вищої освіти мають забезпечити відповідність навчальних програм стандартам, зазначеним у національній та європейській рамках кваліфікацій. Акцентовано, що універсальної системи кваліфікацій̆ не існує. Але за допомогою Європейської рамки кваліфікацій держави можуть порівнювати кваліфікації̈ та заохочувати до навчання. З метою реалізації взятих на себе міжнародних зобов'язань Україна розробила власну Національну рамку кваліфікацій̆ і створила Національне агентство кваліфікацій̆. Європейською Комісією в січні 2023 року надані рекомендації щодо посилення української Національної рамки кваліфікацій̆ і зміцнення її зв'язку з Європейською рамкою кваліфікацій̆.
No Thumbnail Available
Item
Ціннісна освіта як основа життєдіяльності особистості.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Сідаш, Н. С.
Дана стаття представляє дослідження впливу ціннісної освіти на виховання студентської молоді. У статті розглядається проблема цінностей у сучасному світі та їх зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Автор відзначає зміни в політичній, економічній та соціальній сферах, що пояснюються феноменом глобалізації, і зазначає, що цінності починають змінюватися. На основі даних Всесвітнього дослідження цінностей показано, що цінності не зближуються, а відмінності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, збільшуються. Автор аналізує теорію цінностей Ш. Шварца, який виділив 10 основних цінностей, що характеризують систему цінностей у різних культурах. Зазначено, що цінності організовані в систему відповідно до біологічних потреб, потреби в соціальній взаємодії і потреби у виживанні та благополуччі. Акцент робиться на тому факті, що цінності впливають на рішення, ставлення та поведінку людей. Автор акцентує увагу на освіті особистості, яка має бути не лише когнітивною, але й культурною, духовною та ціннісною. Автор відзначає, що виховання характеру є важливою основою виховання підростаючого покоління. У статті також розглядається практична сторона питання – які цінності необхідно включати в освіту вищих навчальних закладів, щоб підготувати молодь до складнощів сучасного світу. На завершення автор підбиває підсумки та пропонує подальші шляхи досліджень у цьому напрямі, наголошуючи на важливості духовно-культурного розвитку людини у сучасному глобалізованому суспільстві.