eEastUkrNUIR
Інституційний репозитарій Східноукраїнського національного університету
імені Володимира ДаляІнституційний репозитарій eEastUkrNUIR - це електронний архів відкритого типу, реалізований на вільному програмному забезпеченні DSpace, що накопичує електронні повнотекстові документи наукового та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, аспірантами, магістрантами чи студентами університету.
Інституційний репозитарій призначений для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, надання безкоштовного відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у світовій науково-освітній простір.
Репозитарій формується та функціонує відповідно до Положення про інституційний репозитарій (електронний архів відкритого доступу) наукових публікацій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. (Положення)
Розміщення електронних публікацій проводиться методом самоархівування із дотриманням вимог, визначених Положенням про інституційний репозитарій.
Як зареєструватися та розмістити публікацію в інституційному репозитарії eEastUkrNUIR Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Інструкція)
Документи, що розміщено в репозитаріі, є складовою частиною фонду електронних документів Наукової бібліотеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Якщо при роботі з електронним архівом EastUkrtNUIR виникають проблеми, звертайтеся на корпоративний канал підтримки: support@snu.edu.ua, платформу технічної підтримки hesk.snu.edu.ua або через форму зворотного зв'язку (внизу сторінки).
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
- У фонді зібрано підручники, навчальні посібники та інші видання освітнього змісту, авторами або укладачами яких є науково-педагогічні працівники СНУ ім. В.Даля
- У фонді розміщено монографії та інші наукові видання, авторами яких є науково-педагогічні працівники СНУ ім. В.Даля
- В фонді розміщується наукові журнали та періодичні видання СНУ ім. В. Даля
Recent Submissions
Підвищення задоволеності працею: вітчизняний та міжнародний досвід.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Хандій, О. О.; Кобцева, Д. А.
Задоволеність працею є одним із найважливіших факторів, що впливають на результати роботи персоналу, спосіб життя та соціальне життя. У сучасному конкурентному бізнес-середовищі вкрай важливо не лише залучати найкращі таланти, але й дбати про безперервний розвиток робочої сили та її задоволеність працею. Інвестуючи в розвиток співробітників, організації можуть підвищити їх задоволеність працею, продуктивність і культуру інновацій та співпраці. Метою формування та розвитку задоволеності працею є залучення потенційних кандидатів, утримання та мотивація компетентних працівників, сприяння досягненню цілей компанії. У дослідженні розглядаються різні аспекти задоволеності працею та чинники впливу на її рівень, такі як корпоративна культура, комунікації з керівництвом, лояльність, зміст роботи, навчання, винагороди та можливості визнання, командна робота та стосунки з підлеглими. Розглянуто приклади підвищення мотивації персоналу в інших країнах, що можуть бути корисними для українських компаній. Зазначено, що існує пряма залежність між задоволеністю працею та її продуктивністю. Наведено приклади успішного впровадження програм розвитку соціально-трудових відносин в Україні та зазначено, що завдяки просуванню цього напрямку, можна не тільки збалансувати вітчизняний ринок праці, а і стрімко розвивати його, адаптуючись під сучасні тенденції світового ринку. У різних країнах існують відмінності у підходах до управління задоволеністю працею та способах її вимірювання. Деякі країни активно застосовують програми корпоративної соціальної відповідальності, що спрямовані на поліпшення умов праці та стимулювання задоволеності працівників їх роботою. Україна стикається з різноманітними викликами у сфері праці, включаючи забезпечення гідного рівня заробітної плати, створення безпечних умов праці, надання можливостей кар'єрного зростання та формування корпоративної культури, підвищення змістовності трудового процесу, розвиток соціального діалогу. Дослідження свідчать, що рівень задоволеності працею значно різниться залежно від сектору економіки, розміру компанії, регіону та демографічних факторів.
Хибні безпекознавчі сподівання від банківських новацій через подвійну їхню роль у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику: сутність проблематики та її подолання шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Ватулін, В. М.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Коротун, І. О.
Дія чинників ризику багатоаспектна і проявляє себе у будь якій сфері економічної діяльності та стає на заваді усталеності розвитку підприємств, регіонів, країн, людства у цілому. Вирішення окремих проблем з подоланням дії чинників ризику наближає людство до усталення розвитку. У роботі розглянуто двобічний вплив удосконалення інструментів та методів зниження ризику на силу дії чинників ризику – з огляду на потреби української економіки та на комерційні критерії господарчої діяльності економічних акторів заходи щодо впливу на чиннику ризику можуть мати різне значення, а посилення апарату врахування зовнішніх чинників може посилювати силу дії внутрішніх чинників. Але попре таку подвійну роль у роботі запропоновано спрямовувати аналіз на виявлення умов, за яких одна з ролей превалює, - результати такого аналізу нададуть змогу утворювати дихотомії ситуаційної діагностики замість недостатньої як результат оцінювання констатації наявності як плюсів так і мінусів у окремих заходів, явищ, форм, інструментів, тощо. Конкретизуючи загальні висновки щодо подолання невизначеності подвійної ролі інструментів у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики у роботі запропоновані такі дихотомічні пари: імітаційний бенчмаркінг та сортувально-адаптаційний бенчмаркінг, ризики порівняльної неадаптованості до сучасних умов дії економічного актора та ризики опанувальної неадаптивності економічного актора, кредитори-едифікатори та кредитори-анігілятори. Також у роботі запропоновано альтернативне визначення кредиту та зроблено ряд висновків щодо подвійної ролі новацій на посилення та послаблення чинників ризику; щодо потенційну можливість оптимізації рівня безпекознавчої озброєності економічних акторів; щодо декларативної та дійсної ролі заходів щодо посилення конкурентоспроможності економічних акторів; щодо проявів когнітивних ефектів, що спричиняють когнітивні ризики та використання понять у полі дослідження.
Прагматичні тлумачення терміну «людський капітал» як системи зв’язків між складом інтерпретацій, складом асоційованих управлінських імперативів, складом контекстів економічної діяльності.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Бородавка, Н. Г.; Кривуля, П. В.
У статті продемонстровано, що у рамках загальної категорії «людський капітал» існують деякі його різновиди, які можуть мають отримати власні термінологічні позначення. У випадку однієї понятійної розбіжності пару підвидів людського капіталу запропоновано умовно іменуватимемо основним людським капіталом та фінансовим людським капіталом, залежно від того як визначено контекст використання: як виробничий, чи як відносницький. У іншому випадку понятійної розбіжності доречнішим здається виділення іншої пари підвидів людського капіталу, які можна було б умовно іменувати ЛК-потенціалом та ЛК-власністю, оскільки в деяких помітно різних контекстах використання категорії «людський капітал» вона зближується за значенням до різних родових категорій: то виступаючи більшою мірою представником категорії «потенціал», то виступаючи більшою мірою як «власність». Гіпотеза про необхідність ідентифікації умов в яких людський капітал набуває різних значень обґрунтована вже цими двома парами, оскільки показані чотири варіанти інтерпретацій загальної категорії, потреба виділення яких осмислена у зв’язку з різними контекстами її застосування, тобто має прагматичне підґрунтя. Такі різні значення припускають різні контексти використання категорії «людський капітал», тож і різні імперативи управлінської діяльності починають бути головуючими. Також слід зазначити, що і позначення мають бути різними для зручності використання термінології.
Потенціал цифровізації в Україні та шляхи його підвищення.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Архипов, П. О.
Стаття присвячена аспектам сучасної та повоєнної цифровізації економіки й промисловості України. Для аналізу вибрані певні напрямки, що потенційно можуть реалізувати намічені цілі за найкоротший час. Дана проблема розглянута з погляду максимальної ефективності щодо реалізації наявного вітчизняного потенціалу з урахуванням інтересів іноземних інвесторів. Увага урядів країн-партнерів, зацікавленість вітчизняного та іноземного приватного капіталу, загальні тенденції розвитку цифрової трансформації, аналіз сучасного стану економіки України створюють унікальні можливості до впровадження цифровізації більшості галузей вітчизняної економіки. Водночас, увага звертається на ті внутрішні та зовнішні умови, які сприяли прискоренню впровадження цифрових технологій у період війни. Війна створила як виклики, так і можливості для цифровізації. З одного боку, зменшення кількості робочої сили внаслідок виїзду за кордон і втрат на фронті підкреслює необхідність автоматизації та впровадження нових технологій. З іншого боку, ці виклики змушують бізнес і державні структури активно шукати шляхи для швидкого переходу до цифрових рішень, що робить питання прогнозування, організації та управління цифровізацією особливо актуальним. Важливим аспектом є розгляд сучасного стану цифровізації в Україні. В статті окреслюються ряд проблем, які стоять на шляху впровадження цифрових технологій, та пропонуються можливі шляхи їх вирішення. На завершення робиться висновок про необхідність комплексного підходу до цифровізації економіки України. Успіх у цій сфері можливий лише за умови тісної співпраці між державними інституціями, приватним сектором та міжнародними партнерами. Цифровізація повинна стати пріоритетним напрямком розвитку, що дозволить Україні не тільки подолати сучасні виклики, але й закласти основу для стійкого економічного зростання у майбутньому.
Фрикційні вуглець-вуглецеві композитні матеріали для гальмових систем рухомого складу.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Шевченко, С. І.
У роботі розглянута актуальна науково-технічна проблема підвищення ефективності гальмування рейкового рухомого складу шляхом поліпшення умов взаємодії коліс з гальмівними колодками шляхом розвитку науково-обґрунтованих технічних рішень, що забезпечують підвищення ефективності роботи гальмівних пристроїв. На підставі аналізу досліджень встановлено, що серійні фрикційні матеріали для гальмівних систем рухомого складу недостатньо відповідають сучасним вимогам, це обумовлено суттєвою залежністю їх фрикційних характеристик від основних факторів процесу гальмування, таких як, швидкості ковзання, питомого навантаження і температури на контактній поверхні тертя. Встановлено, що температура в контактній зоні тертя є основним та вирішальним фактором, який визначає працездатність пари тертя, величину та стабільність коефіцієнта тертя фрикційного сполучення. На підставі експериментальних досліджень встановлено, що модифіковані вуглець-вуглецеві композиційні матеріали на основі вуглецевої тканини УРАЛ ТМ-4 та УРАЛ Т-22 з піровуглецевою матрицею та абразивними модифікаторами тертя у вигляді карбіду бору, оксиду алюмінію та бору аморфного забезпечують досить високий коефіцієнт тертя на рівні 0.45 при температурі 0 ˚С та його стабільність у температурному діапазоні поверхні тертя до 500˚С. Верхня температурна межа обумовлена не властивостями матеріалу, а технічними можливостями експериментальної установки. Встановлено вплив на фрикційні характеристики модифікованих вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів якісного, кількісного та фракційного складу абразивних модифікаторів тертя. Рекомендовано використовувати, як модифікатори тертя дрібнодисперсні порошки карбіду бору і аморфного бору. Статистичні експериментальні дослідження натурних зразків з нових матеріалів з модифікаторами тертя у вигляді дрібнозернистого карбіду бору і аморфного бору дозволили встановити ймовірнісні поля розподілу величини коефіцієнта тертя у функції температури контактної поверхні тертя і доказово підтвердити високу ефективність модифікованих вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів.