кафедра психології та соціології
Permanent URI for this community
Browse
Browsing кафедра психології та соціології by Author "Волченко, Лариса Петрівна"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Віктимологічні виміри існування внутрішньо переміщених осіб в Україні(ВД Дакор, 2024-03) Гарькавець, Сергій Олексійович; Волченко, Лариса ПетрівнаУ статті розглядаються соціально-психологічні особливості внутрішньо переміщених осіб в Україні, що пов’язані з їхніми віктимними аспектами життєдіяльності. З’ясовано, що перед внутрішньо переміщеними особами повстали різноманітні виклики правового, економічного, фінансового, матеріального та іншого змісту. Проте, найбільш гостро повстали віктимні виклики, що відрізняються невизначеністю, складністю та різноманіттям, які зумовлені неспроможністю держави та її інституцій забезпечити дієву безпеку власних громадян. Зазначено, що віктимні виклики пов’язані з самим фактом переміщення громадян з місць постійного мешкання у нові місця тимчасового перебування та відповідного там розміщення, недосконалим правовим статусом, фінансовими негараздами, не визначенням щодо асиміляції на новому місці мешкання чи поверненням на деокуповані території. Встановлено, що віктимні виклики внутрішньо переміщених осіб мають децидивні та евентуальні виміри, що відрізняються високою амплітудою. Ті, хто повертаються на деокуповані території часто не зважають на існуючі там небезпеки, а ті, хто періодично змінюють місця тимчасового перебування, з метою пошуку нового притулку чи прибуткової роботи, потрапляють у ситуації ще гірші, ніж ті, від яких вони нібито втікали. Запропоновані кроки щодо профілактики підвищеної віктимогенної вразливості внутрішньо переміщених осіб в сучасних умовах їхнього існування.Item Емпірико-психологічні виміри феномену «Слава»(СНУ ім. В. Даля, 2022-01) Гарькавець, Сергій Олексійович; Волченко, Лариса ПетрівнаУ статті аналізується слава як психологічний феномен. З’ясовано, що слава є культурно-історичним феноменом, який супроводжує людство з часів появи перших героїв, як зразків для наслідування. Слава стала уособленням найвищих проявів самореалізації людини, що забезпечувала швидке її просування по драбині сходження на вищі щаблі суспільної ієрархії. Встановлено, що слава пов’язана з психологічними якостями індивіда, які надають певних переваг над іншими. Зазначено, що слава має просторове-часове визначення, оскільки вона є проекцією не тільки індивідуальних якостей конкретної людини, а є поєднанням ситуації та часу, у яких відбувся той або інший славетний вчинок. З'ясувалося, що слава має протилежні зворотні установки (аверсно-реверсні), які проявляються як слава і марнославство особистості. Між славою та її антиподом існує безпосередній зв’язок, оскільки індивід, який прагне до слави часто приходить до марнославства, й навпаки, пихата людина набуває відомості, що часто може супроводжувати її фоновими проявами слави. Емпірично з’ясовано, що дівчата та юнаки переважно позитивно сприймають феномен «слава», вважають, що він значно залежить від зовнішніх чинників та у часі пов’язаний з минулим. Встановлено, що у пошуках слави індивіди з екстернальним та інтернальним локусом контролю продукують різні форми активності. Якщо екстернали можуть проявляти підвищену фізичну агресію та гнів, то інтернали особливо не переймаються прагненням набути популярність та славу, на відміну від попередніх.Item Особливості зв’язку між прагненням особистості до слави та її віктимними установками(2024-06) Гарькавець, Сергій Олексійович; Волченко, Лариса ПетрівнаСтаття присвячена розгляду соціально-психологічного феномену «слава», який в умовах розвитку інформаційних суспільств набув іншого значення, ніж у попередні історичні часи існування людства. З’ясовано, що феномен «слава» в умовах розвитку інформаційного суспільства, попри своє термінальне значення, все більше набуває інструментального, та перетворюється на засіб самоствердження індивідів, їхнього просування у групових і суспільних ієрархіях. Таке намагання часто призводить до підвищення соціального статусу індивідів, набуття ними визначальної ролі у суспільстві, але й до виникнення марнославства або пихатості, вчинення ними ганебних дій або навіть злочинів проти людства. Зазначено, що прагнення до слави для декого стає нав’язливою метою, що призводить до виникнення різних психічних відхилень і навіть травм психіки. На підставі проведених емпіричних студій з’ясовано, що дівчата та юнаки, які схильні до проявів індивідуалізму, більше прагнуть популярності або слави, ніж респонденти з колективістською орієнтацією. Якщо перші вважають славу виключно індивідуалістичним успіхом, то другі діями оточення або прихильників. З’ясовані особливості наявного зв’язку між віктимними установками особистості та її прагненням до слави, що часто пов’язано з певними ризиками та небезпеками. Встановлено, що дівчата та юнаки визначають найбільш актуальним соціальним простором існування, у якому натепер можна здобути швидку славу, визнання та стати відомим, простір соціальних мереж. Вплив яскравих зразків способу життя, що супроводжуються величезним успіхом, багатством і визнання часто сприймається дівчатами та юнаками як нормативний та такий, що вартий для наслідування. Він значно випереджає всі інші соціальні сфери самореалізації (бізнес, війна, мистецтво, наука, спорт, політика), у яких молодь може здобути суспільного визнання. Проте, такі прагнення, одночасно, посилюють віктимні вразливості індивідів, оскільки спілкування молоді у соціальних мережах часто супроводжується такими деструктивними явищами як кібербулінг, кіберсталкінг тощо.Item Проблема атитюдів та їх зміни внаслідок соціально-психологічних впливів(Видавничий дім «Гельветика», 2021-12) Волченко, Лариса Петрівна; Гарькавець, Сергій ОлексійовичУ статті розглядається проблема зміни атитюдів особистості внаслідок соціально-психологічних впливів. Зазначено, що впливи виступають полімодальним явищем, що спроможні формувати та переформовувати особистісні атитюди індивідів. Розглянуті різні види психологічних і соціально-психологічних впливів, що були вивчені та досліджені, як закордонними, так й вітчизняними науковцями. Зроблений аналіз представлених класифікацій, наведені проєкції реалізації деяких з них. Визначено, що для формування стійких атитюдів особистості найбільш дієвими є впливи на стан, думки, почуття, дії індивідів за допомогою різноманітних психологічних засобів. З’ясовано, що соціально-психологічні впливи мають не тільки позитивні наслідки, а спроможні породжувати міжособистісні та соціальні конфлікти, створювати напругу у суспільстві, сприяти групуванню та розмежуванню індивідів і соціальних груп. Встановлено, що різні види соціально-психологічних (соціальних) впливів поєднуються у два великі види: інформаційні та нормативні соціальні впливи, що мають власні форми інсталяції. Зроблений акцент на формах інформаційного виду соціального впливу, оскільки в українському кризовому суспільстві широке розповсюдження серед громадян мають невпевненість, страх та агресія, які є не тільки наслідками породжених конфліктів, а водночас виступають чинниками, що збільшують їхню амплітуду прояву. Емоції страху та агресії розповсюджуються за допомогою ЗМІ, підвищують хвилю невпевненості та невротизації індивідів, стереотипізують наявні соціальні атитюди деструктивного змісту. Визначено, що такі форми інформаційного соціального впливу, як «соціальний доказ», «прихильність», «авторитет», «експертна оцінка», «демонстрування» та «мода» є достатньо продуктивними та сприяють зміні особистісних атитюдів індивідів. Зазначено, що у проведенні компанії з вакцинації населення, в першу чергу, треба дотримуватися послідовності та системності в реалізації соціальних впливів, що спроможні змінити ставлення індивідів до неї з негативного до лояльного.Item Психологічні особливості ставлення дівчат та юнаків до феномену "Слава"(Видавничий дім «Гельветика», 2022-11) Гарькавець, Сергій Олексійович; Волченко, Лариса ПетрівнаУ статті аналізується слава як соціально-психологічний феномен. З’ясовано, що слава виступає багатокомпонентним утворенням, яке зумовлене дією соціальних та особистісних чинників. На соціальному рівні славу зумовлює час та місце події, збіг обставин, втручання або допомога інших, інформаційне забезпечення тощо, а на особистісному – психодинамічні прояви індивіда, його когнітивні, афективні, мотиваційні властивості, характерологічні ознаки, світоглядні установки тощо. Встановлено, що слава в умовах розвитку інформаційного суспільства набула суттєвого інструментального значення, стала засобом самоствердження індивідів та їхнього просування у групових і суспільних ієрархіях. Слава стала засобом самоствердження особистості, а у багатьох випадках часто перетворюється на марнославство та пихатість. Натепер слава виступає не тільки метою, а й засобом набуття індивідами соціального статусу, суспільного значення, а для декого сенсом життя. На емпіричному рівні з’ясовано, що старші школярі з екстернальним локусом контролю та високим рівнем егоїзму придають велике значення славі, бажають стати відомими будь за що. Свої прагнення вони пояснюють тим, що слава забезпечує престиж, а привабливість прославленої персони робить її взірцем для наслідування іншим. Дівчата та юнаки з інтернальним локусом контролю, середнім і низьким рівнями егоїзму більш критичні у власних ставленнях до феномену «слава». Схильність індивіда до індивідуалізму також значущо корелює з його прагнення отримати славу. Навпаки, схильність індивіда до колективізму забезпечує вибірковість ставлення його до феномену «слава», а по-декуди негативне сприйняття. Таке ставлення зумовлено переконанням у тому, що хворобливе бажання слави може призводити до марнославства, пихатості та особистісної кризи.