Статті (ККНІ)

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/339

Browse

Browsing Статті (ККНІ) by Author "Щербаков, Є. В."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Дослідження ефективності використання бібліотеки React.
    (СНУ ім. В. Даля, 2022) Щербаков, Є. В.; Щербакова, М. Є.
    React - це популярна фронтенд-бібліотека з середовища JavaScript. Вона відома простотою використання та читабельністю коду веб-додатків та веб-сайтів, розроблюваних з її використанням. Бібліотека React - це ще одне рішення для розробки SPA-додатків на JavaScript, яка була випущена Facebook в 2013 році. React має акуратно розроблений API, стабільну, процвітаючу екосистему та велику спільноту користувачів, що дозволяє організаціям різних масштабів успішно впроваджувати цю бібліотеку. React базується на компонентній концепції. Компоненти React представляють собою багаторазові будівельні блоки для створення різного роду візуальних інтерфейсів користувача веб-додатків, в тому числі і SPA-додатків. Дані між елементами дерева React-компонентів додатка передаються як зверху вниз за допомогою об’єктів props (скорочення від properties), так і знизу вверх, використовуючи функції-обробники зворотного виклику. Стан – це ще одна із центральних концепцій React. Саме тут зберігаються дані додатка - тобто те, що може змінюватися з часом. Спочатку в екосистемі React використовувалися переважно компоненти, засновані на класах. Застосування таких компонентів, зазвичай, потребує додаткових зусиль у ході розробки, оскільки програмісту постійно треба переключатися між класами, компонентами вищого порядку та рендер-пропсами. Цих недоліків не мають компоненти React, базовані на звичайних функціях JavaScript. У зв’язку з переходом на використання функціональних компонентів в сучасну бібліотеку React був введений механізм запуску асинхронно виконуваних функцій, так званих хуків. Хуки — це функції, які дозволяють підключатися (hook into) до функцій стану та життєвого циклу React із функціональних компонентів. React оновлює браузерну DOM, дотримуючись стратегії внесення в дерево найменшої кількості змін, по можливості, без повторного рендерингу всієї DOM, що суттєво покращує ефективність візуального інтерфейсу веб-додатка.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особливості розробки Android-додатків на базі Jetpack Compose.
    (СНУ ім. В. Даля, 2024) Щербаков, Є. В.; Щербакова, М. Є.
    Jetpack Compose — це абсолютно новий підхід до розробки додатків для всіх платформ операційних систем Google. Основні цілі UI-фреймворка Compose — зробити розробку додатків легшою, швидшою та менш схильною до типових помилок, які зазвичай з’являються під час розробки програмних проектів. Багато переваг Compose походять від того факту, що він одночасно декларативний і керований потоком даних. Декларативний синтаксис Compose забезпечує зовсім інший спосіб реалізації макетів і поведінки інтерфейсів користувача ніж було раніше. Замість того, щоб вручну розробляти складні деталі зовнішнього вигляду компонентів, які складають чергову сцену, Compose дозволяє описувати сцени за допомогою простого та інтуїтивно зрозумілого синтаксису. Іншими словами, Compose дозволяє створювати екрани, оголошуючи, як має виглядати інтерфейс користувача, не турбуючись про складність того, як будується кожен екран. Після написання цих оголошень усі заплутані та складні деталі позиціонування, обмежень, рендерингу та рекомпозиції екрана автоматично обробляються середовищем виконання Compose. З появою Jetpack Compose рекомендується розробляти сучасні Android-додатки тільки з однією активністю, де різні екрани для взаємодії з користувачем завантажуються як контент в рамках цієї активності. Окрім того, нова архітектура додатків рекомендує розділяти різні зони відповідальності в додатку на абсолютно окремі модулі (separation of concerns). Одним із ключів до такого підходу є компонент ViewModel, який реалізується як окремий клас і включає змінні стану, що містять дані моделі та функції, які можуть бути викликані для управління цими даними. Активність, яка містить інтерфейс користувача, спостерігає (observes) за значеннями стану і функціонує так, що будь-які зміни значень в моделі ініціюють рекомпозицію екрана.