Browsing by Author "Шевченко, Г. П."
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Духовна безпека студентської молоді: теоретичний та практичний аспекти : Звіт про НДР (заключ.)(СНУ ім. В. Даля, 2021) Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т. Л.; Сафонова, І. О.; Безугла, М. В.Item Духовне пробудження особистості(СНУ ім. В. Даля, 2024) Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т. Л.; Безугла, М. В.; Сафонова, І. О.У монографії схарактеризовано теоретичні аспекти духовного пробудження особистості. Духовне пробудження розглядається як своєрідний імпульс пробудження у людини найвищих людських якостей. Джерелом духовного пробудження виступають сплячі глибокі почуття захоплення, подиву, радості, зустрічі з небаченою красою, як відповідна реакція порушених струн душі. Духовне пробудження є ключем до виховання позитивної особистості та забезпечення її духовної безпеки. Авторами розроблена цільова програма – комплекс творчих завдань та підібрано педагогічні технології, які спрямовані на духовне пробудження особистості. Монографія включає різноманітний хрестоматійний матеріал, підібраний у відповідності до проблеми дослідження. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів педагогічних спеціальностей.Item Духовність особистості як складник її життєствердного образу світу(ПОІППО, 2019) Шевченко, Г. П.Item Культурна особистість : концептуальні ідеї П. Шафера(2019) Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т.; Безугла, М.В статті визначені основні концептуальні ідеї П. Шафера на розвиток культурної особистості: культурна особистість – необхідна умова розвитку Епохи Культури; основа для життя культурної особистості – художня освіта і мистецтво; культурна особистість передбачає наявність культурного світогляду, який має стояти над економічним світоглядом; охарактеризовані чотири основні контексти дослідження культури як "всеосяжного цілого" (художній, соціальний, антропологічний, ідеологічний); культурна особистість є цілісною, зосередженою, автентичною, унікальною, творчою, альтруїстичною, гуманною; визначені пріоритети Епохи Культури; культура – ключ до розвитку духовності особистості.Item Методологічні аспекти дослідження духовності.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Чурсін, М. М.; Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т. Л.В статті розглядається поняття духовності, яке залишається актуальним, попри прогрес технологій, зокрема інформаційних. Вивченню цього поняття може сприяти поява низки нових пізнавальних засобів у науці, зокрема, кібернетики, теорії систем, теорії комунікацій, синергетики і навіть теорії інформації у її класичних і семантичних концепціях. Виділяються кілька напрямів (і відповідних методів) у дослідженні духовності, пов'язаних, зокрема, з поступовим переходом у розумінні духовності від віри в Бога до примату «всесвітньої Свідомості», до раціональної свідомості, до інтелекту; із утвердженням інтелекту як властивості всього людства чи певної групи людей; з редукціонізмом, прагненням уявити феномени свідомості й духовності як щаблі еволюції мозку людини, біологічних і хімічних основ поведінки, які є й у примітивних видів, навіть вивести їх із властивостей елементарних частинок і закономірностей мікросвіту, тобто формування фізичного фундаменту духовності. Специфічною проблемою у цьому виступає узагальнення результатів вивчення духовності методами різних наук та формування загального її розуміння. Доводиться, що прагнення до редукції, формалізації, наукової строгості та однозначності в перерахованих напрямах не призводить до розкриття поняття духовності: уточнення механізмів її досягнення (аж до молекулярних, комунікаційних, програмних системних моделей) супроводжується втратою інтуїтивно сприйманої сутності духовності. Наголошується на перспективності інформаційного підходу у дослідженні духовності з урахуванням її нематеріальної природи. Об'єктивні проблеми формування узагальнення результатів у дослідженні духовності знаходять пояснення у межах концепції ієрархії контекстів, представленої Г. Бейтсоном. Виходячи з неї, відносини між повідомленням та його контекстом мають не логічну, а комунікативну природу. Звідси сутність духовності може бути розкрито шляхом редукції.Item Цінності освітнього середовища як чинника культурного одухотворення суб’єктів педагогічної взаємодії(Zuvedra, 2019) Шевченко, Г. П.У статті обґрунтовано вплив цінностей освітнього середовища на культурне одухотворення суб’єктів педагогічної в зає модії і проявлення в них образу Людини Культури. Проаналізовано погляди визначних зарубіжних і вітчизняних педагогів на чинники окультурення та просвітлення людської природи. Схарактеризовано сутнісні ознаки одухотвореного образу людини культури ХХІ століття. Акцентовано увагу на негативному впливі сучасного інформаційного простору на проявлення цього образу у підростаючого покоління. Обґрунтовано необхідність формування в молоді інтересу, а згодом і потреби в одухотвореному людському діянні.