Browsing by Author "Kaplina, H."
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Захист прав споживачів у цифровому середовищі: від римського приватного права до європейських реалій.(СНУ ім. В. Даля, 2025) Капліна, Г.; Мезеря, О.; Kaplina, H.; Mezerya, O.Стаття присвячена дослідженню еволюції правового захисту споживачів від часів римського приватного права до сучасних європейських підходів, з особливим акцентом на виклики цифрової доби. Автори аналізують, яким чином базові римські принципи — добросовісність (bona fides), відповідальність за приховані недоліки товару та захист слабшої сторони стали методологічною основою для сучасного договірного та споживчого права, включно з цифровим середовищем. У статті обґрунтовується, що навіть за відсутності формального статусу «споживача» в римському праві, численні положення мали на меті забезпечити рівновагу між сторонами правочину, що набуває особливого значення в умовах цифрової економіки. Сучасний етап розвитку електронної торгівлі, онлайн-сервісів та цифрового контенту створює низку загроз для споживачів — від фішингових атак до недобросовісної реклами та несанкціонованого збору персональних даних. Увагу приділено прогалинам українського законодавства в контексті цифрової трансформації: застарілі норми, обмежена інституційна відповідальність, слабкий механізм контролю за онлайн-продавцями. Аналізується нова редакція Закону України «Про захист прав споживачів» (2023), яка спрямована на гармонізацію з правом ЄС. Окремо розглядається поняття цифрового контенту, права споживача на якість і безпеку послуг, запровадження Порталу е-покупець та системи перевірених постачальників. Автори проводять порівняльний аналіз норм римського, німецького, французького та англійського правопорядків щодо добросовісності, гарантій та договірної відповідальності, і демонструють їхню еволюцію до сучасних європейських регламентів, таких як Директива (ЄС) 2019/770, GDPR, Digital Services Act. Окреслюються конкретні пропозиції щодо вдосконалення українського законодавства: прийняття Закону про цифрові права споживачів, модернізація Закону «Про електронну комерцію», створення цифрових стандартів інформування споживача. Визнається ключова роль державного нагляду, цифрової грамотності населення та прозорості платформ у забезпеченні ефективного захисту. Матеріал має міждисциплінарний характер, поєднуючи історико-правовий аналіз, європейське право та сучасні проблеми цифрової безпеки. Стаття буде корисною для науковців, законодавців, юристів-практиків та всіх, хто зацікавлений у розбудові споживчого права в умовах цифрової трансформації.Item Прецедентна практика європейського суду як чинник євроадаптації цивільного судочинства в Україні.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Капліна, Г. А.; Kaplina, H.У публікації розглядаються питання використання прецедентної практики Європейського суду в цивільному судочинстві України. Наголошено на ролі та значному впливі на процес євроадаптації правової практики в Україні, проаналізовано тлумачення в рішеннях Європейського суду норм Європейської Конвенції з прав людини. Відмічено, що саме у рішеннях ЄСПЛ відбувається тлумачення більшості положень Конвенції. Застосування рішень в практиці українського судочинства одночасно й відображає застосування норм та принципів Конвенції. Тому це дуже важливий процес, який наближає євроадаптацію судочинства, зокрема цивільного, до стандартів європейської спільноти. Виокремлено основні принципи, що керують використанням прецедентів Європейського суду в українському цивільному судочинстві, такі як принцип пріоритету міжнародних норм права, принцип єдності тлумачення, принцип врахування контексту, принцип відповідності, принцип уникнення протиріч тощо. Висловлено думку, що відступлення від норм Конвенції, які Україна подає у вигляді застережень до Ради Європи, може мати вплив на судову вітчизняну практику і приводити до протиріч та колізій між рішеннями Європейського суду та власними рішеннями, а також порушувати консистентність у вирішенні справ. Акцентовано, що застосування рішень ЄСПЛ з позиції належності судового розгляду сьогодні вже відбувається на різних стадіях судового процесу, включаючи відкриття справи, розгляд справи, оцінка доказів, виконавче провадження тощо. Це є підтвердженням того, що прецедентна практика ЄСПЛ дійсно стала чинником євроадаптації процесу судочинства. Вказано на проблеми застосування прецедентів - судових рішень Європейського Суду з прав людини в процесі прийняття рішень українськими суддями: розбіжність між національним законодавством та міжнародними стандартами, недостатня підготовка суддів до застосування конвенції та прецедентів Європейського Суду, недостатня свідомість про права людини серед суддів . Доведено, що використання прецедентів Європейського Суду допомагає українським судам та правозастосувальникам вирішувати складні справи, які стосуються прав людини, на основі уже існуючої практики та прецедентів. Це сприяє консолідації правової системи України та підвищенню її авторитету.Item Проблеми розвитку електронного правосуддя у сучасних умовах.(СНУ ім. В. Даля, 2023) Капліна, Г.; Kaplina, H.Стаття присвячена аналізу деяких проблем розвитку електронного правосуддя в Україні на сучасному етапі з урахуванням реалій військового стану. Поставлені питання щодо переосмислення суті та ролі електронного судочинства, електронного суду та подальшої трансформації й цифровізації системи судочинства з урахуванням реалій війни в країні і потреб прогресу щодо цифрового розвитку правосуддя. Розкриті проблемні питання функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, її вже діючих модулів Електронний кабінет, Електронний суд та сервіс відеоконференцзв’язку. Встановлено, що держава повинна змінити підхід до встановлення ліцензійних програм на робочих місцях та серверному обладнанні судової влади. Це питання напряму пов’язане з безпекою та збереженням персональних даних й ідентифікаційної інформації учасників цивільних судових процесів. Розглянута та обгрунтована можливість внесення змін в законодавство щодо впровадження в сучасних умовах військового стану дистанційного судового засідання без присутності суддів та секретарів судового засідання в будівлі суду. Здійснено аналіз ризиків та переваг використання штучного інтелекту для розвитку електронного судочинства. Вказано, що дотримання засадничих завдань справедливого судового розгляду та принципів процесуального права може стати проблемою формалізації для штучного інтелекту при відхиленні від звичайних юридичних умов. Виокремлені пропозиції задля безпечного втілення технологій та програм в судові процеси.