Browsing by Author "Oleksiienko, R. V."
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Гуманітарна культура студентів в умовах інформатизації університетської освіти в Норвегії (друга половина ХХ - початок ХХІ століття)(СНУ ім. В. Даля, 2019) Олексієнко, Р. В.; Oleksiienko, R. V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2019. Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних основ і досвіду створення умов для формування гуманітарної культури студентів в умовах інформатизації університетської освіти в Королівстві Норвегія, а також окресленню перспектив упровадження прогресивних ідей зарубіжного досвіду в освітній галузі України. Висвітлено теоретичні й практичні основи гуманітарної культури у системі норвезької університетської освіти від другої половини ХХ ст. і до початку ХХІ століття. Обґрунтовано поняття гуманітарна культура як невід’ємний складник духовної культури та стрижень культурної ідентичності громадян Норвегії. Охарактеризовано сучасну систему імплементації «Цілей сталого розвитку 2030» в проекції гуманітарної підготовки фахівців. На основі аналізу теоретичних засад досліджуваної проблеми показана сутність гуманітарної культури в Норвезькому суспільстві. Аналіз теоретичних засад досліджуваної проблеми виявив, що гуманітарна культура студентів в умовах інформатизації університетської освіти в Королівстві Норвегія є важливою ланкою підготовки фахівців усіх профілів у Норвегії. Виховання у студентів гуманітарної культури як пріоритетної мети освіти має важливе значення для забезпечення стабільності та благоустрою суспільства в умовах його сталого розвитку. Гуманітарна культура виступає тим фундаментом, на основі якого будуються ефективні соціальні відносини, засновані на принципах взаємоповаги та поваги до моральних, духовних принципів всього суспільства та певних соціально-культурних груп. Тому вища освіта потребує чіткого визначення сутності гуманітарної культури та її розвитку як невід’ємної частини сучасної освіти. Визначено, що цінність гуманітарної вихованості складається в тому, що вона готує студентів до успішної життєдіяльності в приватних та муніципальних секторах, у різних структурах демократичної держави та більше того, навіть у різних спільнотах. На межі ХХІ століття Організацією Об’єднаних Націй була прийнята «Декларація тисячоліття», в якій було зафіксовано бачення гуманітарної стратегії розвитку людства. Уточненi поняття «гуманітарна культура», «гуманітарне середовище». Установлено, що гуманітарна культура у системі норвезької університетської освіти є частиною культурної політики Норвегії. Норвегія вносить свій внесок в глобальну гуманітарну політику і виконує цілі, які імплементуються через розвиток гуманітарної культури в системі норвезької університетської освіти (викорінити крайню бідність до 2030 року; забезпечити «рівні права людини» для всіх до 2030 року; для досягнення цілей сталого розвитку на основі прав людини рятувати життя; полегшувати страждання і захищати гідність людей в умовах гуманітарних криз). Норвезька університетська система підготовки людини до життя, за своїм змістом утримує в собі увесь спектр цінностей, за якими живе глобальне суспільство. Гуманітарна культура виступає специфічним засобом пізнання світу і людини, є тим унікальним соціальним механізмом, завдяки якому відбувається процес успадкування, передача духовних цінностей, соціального досвіду від одного покоління до іншого. Проаналізовано теоретичні основи гуманітарної культури сучасного студентства, які є предметом вивчення норвезьких (Н. Витосзек, К. Грёндал, Дж. Захс, Р. Леярд, П. Мангсет, Л. Осланд, В. Страт, Дж. Хеллівелл) та українських науковців(В. Годлевська, С. І. Дичковський, І. Доннікова, О. Дольська, Є. Зеленов, Г. Касьянович, М. Лукашевич, І. Макарова, З. Макаров, Н. Миропольська, В.Моторіна, О. Проказа, О. Смоліна, А.Ушаков, С. Федоренко, Г. Філіпчук та інші); педагогічні проблеми норвезької освіти, соціальні та культурні аспекти в освіті, які розглядаються норвезькими вченими Б. Дж. Пітером, К. Дугласом, К. Ембером, М. Ембером, Д. Левінсоном, Й. Крістеном, Т. Реккедалом; духовні цінності як основа гуманітарної культури в роботах видатних філософів, істориків, педагогів, державних діячів (Ш. Амонашвілі, І. Бех, М. Бердяєв, В. Вернадський, М. Грушевський, М. Драгоманов, М. Костомаров, С. Кримський, П. Могила, І. Огієнко, М. Пирогов, Г. Сковорода, Г. Шевченко та ін.). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше предметом комплексного наукового аналізу стали теоретичні основи гуманітарної культури студентів в умовах інформатизації університетської освіти в Норвегії другої половини 20 - початку 21 ст.; уточнено поняття «гуманітарна культура» як складник духовної культури та стрижень культурної ідентичності громадян Норвегії; набули подальший розвиток наукові уявлення про роль гуманітарної культури як фактора гармонізації відносин людини до етноприродного середовища. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1950-х рр. до 2015р. Нижня межа зумовлена початком розвитку університетського сектора вищої освіти в Норвегії. Верхня межа зумовлена прийняттям «Декларації тисячоліття» ООН, яка визначила Цілі Розвитку тисячоліття, тобто всеосяжні рамки цінностей, принципів і ключових чинників розвитку людства до 2015 року. Аналіз норвезької науково-історичної, науково-педагогічної літератури та джерел дозволив визначити, що період другої половини XX - початок ХХІ століття може бути умовно поділеним на три основні періоди: перший період (1950-1980 рр.), другий період (1980-2000 рр.), третій період (2000- по цей час). В основі цього розподілу лежать певні історичні, політичні, соціальні, економічні та гуманістичні зміни в Норвегії та наслідки світових науково-педагогічних досліджень. З’ясовано, що світова наука розглядає гуманітарну культуру як «набір універсальних людських ідей, ціннісних орієнтацій і якостей особистості», «універсальні методи пізнання і гуманістичні технології професійної діяльності», «гармонію культури пізнання». Гуманітарна культура в сучасному розумінні - світогляд Людини, втілене практично і прогнозоване теоретично, засноване на вірі, що навколишній Світ можна уявити у свідомості. По-іншому, це універсальний комплекс матеріальних і духовних цінностей, створений виключно суб’єктивною (особистісною) свідомістю людини і суспільства. Це мораль, релігія, мистецтво, політика, філософія і т. п., що входить в поняття духовне. Обґрунтовано методологічний базис дослідження гуманітарної культури норвезьких студентів, який охоплює взаємопов’язану сукупність підходів на загальнонауковому (діалектичний, міждисциплінарний, соціокультурний, аксіологічний, системний, парадигмальний підходи), конкретно науковому (феноменологічний підхід) і технологічному (інноваційний підхід) рівнях, що дало змогу виявити сутнісні характеристики феномену «гуманітарна культура студентів» як педагогічну проблему та педагогічні умови і принципи формування гуманітарної культури студентів в умовах інформатизації університетської освіти в Норвегії. Встановлено, що гуманітарна політика розвитку Норвегії ґрунтується на цілях сталого розвитку (Sustainable Development Goals - SDGs), які були прийняті всіма державами-членами ООН у 2015 році. Ці цілі забезпечують глобальні рамки для зусиль зі сприяння сталому розвитку, миру та справедливості до 2030 року. П’ять сфер мають пріоритет у гуманітарній політиці розвитку Норвегії: освіта, здоров’я, зміна клімату, навколишнє середовище і океани, розвиток приватного сектору, сільське господарство та відновлювані джерела енергії, гуманітарна допомога. Гуманітарна культура виступає специфічним засобом пізнання світу і людини, є тим унікальним соціальним механізмом, завдяки якому відбувається процес успадкування, передача духовних цінностей, соціального досвіду від одного покоління до іншого. В цьому аспекті проаналізовано її структурні компоненти (когнітивний, аксіологічний, комунікативний, емоційний, рефлексивний, діяльнісний). Світ гуманітарної культури - це рефлексивний зріз людського досвіду і буття, що міститься в мові, традиціях, переказах, в текстах культури. Таким чином формується національний дух норвезької молоді. Сучасні вітчизняні науковці (О. Базалук, І. Бех, В. Кафарський, П. Кендзьор, С. Максименко, Т. Потапчук, Г. Філіпчук) і зарубіжні (П. Шафер, Г. Гофстеде, Д. Ларчер, В. Кимлік, Г. Фенес, К. Гапгуд, Р. Чумічева) та вчені розглядають сутність культурної ідентифікації як освоєння людиною цінностей, норм і традицій, як шлях становлення особистісно-смислової сфери особистості, в якій відбивається світ ідей, культурні цінності, традиції. Саме культурна ідентифікація надає особистості цілісність і стає відбиттям світобачення і своєрідною пам’яттю народу. Культурна ідентифікація сприяє вихованню особистості як носія цінностей своєї нації і культури в русі до загальнолюдських цінностей. Відповідно до мети й завдань дослідження, розглянуті функції гуманітарної культури як в цілому по відношенню до суспільства, так і окремих її елементів до системи культури (адаптивна, виховна, ідентифікативна, інтеграційна, інформативна, креативна, комунікативна, людино творча, нормативна, релаксаційна, перетворювальна, світоглядна, сигніфікативна, трансляційна, ціннісно-орієнтаційна та ін.). Проаналізовано праці норвезьких учених (Е. Aabø, K. Ask, E. Brandt, G. Haug, G. Haugoy, Z. Karvalics Laszlo, T. Karterud, S. Lange, F. Moe, , T. Nilsen Mohn, Н. Raaum Oddbjörn, T. Rekkedal, P. Saettler), які присвячені ролі вищої освіти в інформаційному суспільстві, інформатизації університетської освіти в Норвегії. Виокремлено й висвітлено організаційно-педагогічні умови формування гуманітарної культури норвезьких студентів. Загальна підготовка у вищій школі Норвегії розглядається як базис формування гуманітарної культури студентів. Розглянута «третя місія» провідних норвезьких університетів (Norwegian University of Life Sciences, Norvegian Universitety of Scinсe and Technology, University of Bergen та ін.) в імплементації Цілей сталого розвитку 2030 - Цілей розвитку тисячоліття. Сучасність, що характеризується з одного боку раціональністю і прагматизмом, з іншого боку глобалізацією, інформатизацією, культурною багатозначністю, варіативністю способів соціальної ідентифікації - вимагає перегляду місії університету, його ролі і функцій в сучасних умовах. Концепція «соціальної місії», або як її прийнято називати «третьої місії», спричиняє за собою зміни в розумінні суті діяльності університетів, зміни підходів до визначення набору функцій. Розгляду місії університету в історичній перспективі присвячені роботи J. Dunne, W. Adrian, А. MacIntyre, G. Newman, J. Scott. Систематизовані факти про роль гуманітарної культури студентів у майбутній професійній діяльності як фактора гармонізації відносин людини до етноприродного середовища, де екологічність, як духовна основа планетарного виховання, відображає єдність людини і природи, потребу у глобальному захисті середовища існування людства, що вимагає виховання розуміння людиною себе як частки природи, як її активного захисника.Item Гуманітарна культура студентів в умовах інформатизації університетської освіти в Норвегії (друга половина ХХ - початок ХХІ століття)(СНУ ім. В. Даля, 2019) Олексієнко, Р. В.; Oleksiienko, R. V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2019. Обґрунтовано поняття гуманітарна культура, як невід’ємний складник духовної культури та стрижень культурної ідентичності громадян Норвегії. Охарактеризовано сучасну систему імплементації «Цілей сталого розвитку 2030», які були прийняті всіма державами-членами ООН у 2015 році, в проекції гуманітарної підготовки фахівців. Гуманітарна культура виступає тим фундаментом, на основі якого будуються ефективні соціальні відносини, засновані на духовних принципах усього суспільства. Розглянута «третя місія» провідних норвезьких університетів (Norwegian University of Life Sciences, Norvegian University of Scienсe and Technology, University of Bergen та ін.) в імплементації Цілей сталого розвитку 2030 – Цілей розвитку тисячоліття. Систематизовані факти про роль гуманітарної культури студентів у майбутній професійній діяльності як фактора гармонізації відносин людини до етноприродного середовища, де екологічність, як духовна основа планетарного виховання, відображає єдність людини і природи, потребу у глобальному захисті середовища існування людства, що вимагає виховання розуміння людиною себе як частки природи, як її активного захисника.