Browsing by Author "Shevchenko, O. V."
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Дослідження впливу зміцнювальної електронно-променевої обробки на структуру високолегованих інструментальних сталей(СНУ ім. В. Даля, 2024) Шевченко, О. В.; Shevchenko, O. V.У роботі було досліджено вплив зміцнювальної електронно-променевої обробки на мікроструктуру та мікротвердість поверхневих шарів швидкорізальних та штампових сталей. Експериментально встановлено граничні режими обробки, при яких досягається максимальна мікротвердість поверхневого шару, і водночас попереджається поверхневе оплавлення. В якості комплексного параметру режиму обробки, що визначає характер нагрівання та охолодження інструменту при його обробці електронним променем, запропоновано використовувати щільність потужності електронного променя. Щільність потужності електронного променя включає в себе всі основні інші параметри режиму електронно-променевої обробки, а саме діаметр, потужність та швидкість переміщення електронного променя відносно виробу, що піддається обробці. Встановлено, що максимальна мікротвердість зміцненого шару досягається у разі високотемпературного гартування без оплавлення. При цьому також забезпечується максимальна дисперсність структури практично по всій глибині зміцненого шару. Поверхневе оплавлення інструменту при електронно-променевій обробці євкрай небажаним. За таких умов обробки відбувається різке зменшення мікротвердості поверхневого шару, який містить значну кількість залишкового аустеніту. Гартування із утворенням значної кількості залишкового аустеніту призводить до різкого зменшення вмісту карбідів. Недостатній вміст карбідів та надмірний вміст залишкового аустеніту призводить до зменшення зносостійкості інструменту. Водночас погіршується пручання інструменту пластичній деформації при підвищених температурах. Встановлено, що на глибину зміцненого шару, що утворюється при електронно-променевій обробці швидкорізальних та штампових сталей, суттєвим чином впливає вихідна мікроструктура цих сталей. Задля отримання максимальної глибини зміцненого шару при електронно-променевій обробці швидкорізальних та штампових сталей, ці сталі слід піддавати попередній термічній обробці у вигляді об’ємного гартування та відпуску. Визначено оптимальні значення коефіцієнта перекриття при електронно-променевій обробці, при якому забезпечується мінімальна ширина зон відпуску.Item Дослідження впливу локальної поверхневої лазерної обробки на структуру швидкорізальних та штампових сталей.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Шевченко, О. В.; Shevchenko, O. V.У статті досліджено вплив параметрів режиму локальної поверхневої лазерної обробки на структуру швидкорізальних та інструментальних сталей. Для оцінювання можливості поверхневого оплавлення інструменту при його лазерному гартуванні запропоновано використовувати комплексний параметр режиму лазерної обробки – критичну щільність потужності лазерного випромінювання. Щільність потужності лазерного випромінювання є комплексним параметром режиму обробки, який пов’язує між собою діаметр лазерного променя, його потужність та швидкість переміщення лазерного променя відносно оброблюваного виробу. Встановлено оптимальні значення щільності потужності лазерного випромінювання, при якій попереджається поверхневе оплавлення оброблюваних матеріалів та водночас досягається максимальна мікротвердість поверхневого зміцненого шару. Експериментально доведено, що саме високотемпературне гартування з твердого стану дає можливість отримати максимальну мікротвердість та дисперсність структури загартованого шару. Обробка з оплавленням поверхні є небажаною внаслідок різкого зменшення мікротвердості загартованого шару через утворення значної кількості залишкового аустеніту. Встановлено, що глибина зміцненого шару залежить від вихідної мікроструктури оброблюваних матеріалів. Максимальна глибина зміцненого шару досягається у тому випадку, коли перед лазерним опромінюванням інструментальні швидкорізальні та штампові сталі піддаються об’ємному гартуванню та відпуску за типовими режимами. Встановлено, що основною причиною збільшення глибини зміцненого шару у цьому випадку є менша теплопровідність загартованих сталей у порівнянні із сталями, що знаходяться у рівноважному стані. Визначено оптимальні значення коефіцієнта перекриття лазерних доріжок, при якому досягається мінімальна ширина зон відпуску.Item Розробка методики неруйнівного контролю пружин з використанням магнітного структурного аналізу(СНУ ім. В. Даля, 2024) Шевченко, О. В.; Shevchenko, O. V.В статті досліджено взаємозв’язок міжтвердістю, залишковою деформацією піднавантаженням та коерцитивною силою пружинпідвіски рухомого складу залізничного транспорту.За результатами випробувань пружин на залишковудеформацію під навантаженням встановлено, щооптимальною структурою пружин є трооститвідпуску. Саме структура трооститу відпускузабезпечує оптимальні пружні властивостіпружинних сталей в умовах знакозміннихнавантажень. Доведено, що для контролю якостіпружин замість процедур вимірювання твердостіта залишкової деформації можна використовуватипроцедуру вимірювання коерцитивної сили пружин.Коерцитивна сила, також як і твердість, єструктурно чутливим параметром. Впровадження увиробничий процес магнітного структурного аналізузамість вимірювання твердості та випробуваньпружин на залишкову деформацію дозволяєсуттєвим чином спростити процедуру контролюякості пружин. Встановлено, що наявність наповерхні пружин зневуглецьованого шару практичноніяк не впливає на коерцитивну силу пружин, заумови, якщо товщина зневуглецьованого шару неперевищує значень, регламентованих діючимстандартом. Отже, певне, але не дуже суттєвезменшення коерцитивної сили пружин повідношенню до рекомендованих значень можесвідчити про наявність на поверхні пружинзневуглецьованого шару понаднормової товщини.Наявність на поверхні пружин тріщин ніяк невпливає на їхню коерцитивну силу, незалежно відприроди тріщин та механізмів їхнього утворення.Коерцитивна сила пружин залежить виключно відїхньої структури, яка визначається режимомтермічної обробки. Доведено, що оптимальнатвердість пружин та коерцитивна сила, щовідповідає цій твердості, можуть бути встановленілише за результатами попередніх випробуваньпружин на залишкову деформацію піднавантаженням. Саме залишкова деформація піднавантаженням є основною експлуатаційноюхарактеристикою пружин, який визначаєможливість або неможливість їхньоговикористання в тих або інших умовах. Таким чином,результати досліджень дозволяють встановитивзаємозв’язок між експлуатаційнимихарактеристиками та структурою пружин і самена основі цього взаємозв’язку розробити оптимальнуметодику неруйнівного контролю структурипружин в умовах серійного виробництва.