Browsing by Author "Slotiuk, A."
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Інноваційно-підприємницька інфраструктура регіонального розвитку(СНУ ім. В. Даля, 2026) Слотюк, А. С.; Slotiuk, A.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 – Соціальні та гуманітарні науки за спеціальністю 051 – Економіка – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2026. Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає у формуванні науково обґрунтованого підходу до розвитку та управління інноваційно-підприємницькою інфраструктурою регіону на основі поєднання інструментів економічного моделювання, оцінки ефективності та поведінкового аналізу, що дозволяє підвищити результативність інноваційної діяльності, забезпечити технологічний розвиток регіональної економіки та посилити її конкурентоспроможність в умовах сучасних трансформаційних викликів. У роботі удосконалено модель інноваційної інфраструктури в системі економіки, яка відображає багаторівневу взаємодію суб’єктів інноваційної діяльності, інфраструктурних інститутів, ресурсного забезпечення та механізмів трансформації ресурсів в інноваційні товари, послуги і технології. Запропонований підхід дозволяє комплексно оцінювати роль інноваційної інфраструктури в економічному розвитку та обґрунтовувати напрями формування інноваційно-підприємницької інфраструктури регіону. Доведено, що ефективність функціонування інноваційної системи залежить від рівня координації між її структурними елементами, ресурсного забезпечення та здатності до комерціалізації інноваційних результатів. В дослідженні набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо формування інноваційної інфраструктури регіону шляхом систематизації передумов її розвитку з позицій економіки розвитку та економіки розміщення. Доведено, що ключовими чинниками становлення інноваційної інфраструктури виступають просторові умови, ресурсний потенціал території, інституційне середовище, рівень підприємницької активності та інноваційна спроможність регіону. Запропонований підхід дозволяє комплексно оцінювати передумови регіонального розвитку та обґрунтовувати напрями удосконалення інноваційно-підприємницької інфраструктури. Також у дослідженні удосконалено уявлення про еволюцію парадигм теорії розміщення продуктивних сил та теорії інновацій шляхом включення сучасного підходу, що базується на розвитку інноваційно-підприємницької інфраструктури регіонів. Обґрунтовано, що за умов зростання ролі внутрішніх ресурсів розвитку саме інноваційна інфраструктура забезпечує технологічну модернізацію економіки, прискорення інноваційних процесів, ефективне використання регіонального потенціалу та формування передумов для технологічного прориву національної економіки. В дисертації удосконалено концептуальний підхід до формування інноваційно-підприємницької інфраструктури в системі регіональної економіки, який базується на поєднанні структурно-функціонального, організаційного та нормативного аспектів її розвитку. Визначено типову структуру інфраструктурного об’єкта, ключові ознаки функціонування, етапи створення, принципи проєктування, критерії прийняття управлінських рішень та законодавчі обмеження розвитку. Уточнено економічну сутність інноваційно- підприємницької інфраструктури регіону як системи, що забезпечує взаємодію бізнесу, науки, інвесторів і влади у процесі створення та комерціалізації інновацій. Запропонований підхід сприяє підвищенню ефективності регіональної економічної політики, активізації підприємництва та зростанню інноваційної спроможності територій. У дослідженні визначено напрями вдосконалення регулювання процесів формування та розвитку інноваційно-підприємницької інфраструктури регіонів. Розвинено методичні підходи до оцінки ефективності інноваційної інфраструктури в системі регіональної економіки, які передбачають комплексне врахування економічних, інституційних та інноваційних параметрів її функціонування. Запропоновані підходи дозволяють підвищити об’єктивність оцінювання результативності інфраструктурних об’єктів, а також сприяють формуванню ефективної політики розвитку інноваційно-підприємницького середовища на регіональному рівні. Також в роботі розкрито особливості економічної імітації та підприємницького епігонства в системі сучасної підприємницької діяльності. Уточнено підходи до розмежування економічної імітації як форми незаконного копіювання та підприємницького епігонства як механізму творчої адаптації й удосконалення інноваційних ідей. Введення категорії «підприємницьких епігонів» до теорії підприємництва дозволило по-новому інтерпретувати роль наслідування в економічному розвитку та обґрунтувати доцільність підтримки підприємницького епігонства як перспективного напряму державної політики у сфері інноваційного підприємництва. У дослідженні удосконалено методику інтегрального аналізу інноваційних проєктів на основі моделі поведінкових уподобань. Принциповою відмінністю запропонованого підходу є можливість пріоритетного врахування якісних характеристик інноваційних проєктів поряд із традиційними кількісними критеріями оцінювання. Це дозволяє комплексно оцінювати інноваційно-проєктну діяльність з урахуванням стратегічної значущості проєктів, рівня їх інноваційності, адаптивності, потенціалу розвитку та відповідності індивідуальним цілям суб’єктів інноваційно-підприємницької інфраструктури. Запропоновані методичні розробки сприяють розвитку інструментарію стратегічного управління інноваційною діяльністю та підвищують обґрунтованість вибору найбільш перспективних інноваційних проєктів для підприємств інноваційної інфраструктури. Практична апробація методики підтвердила її ефективність і можливість використання у процесі прийняття управлінських рішень у сфері регіонального інноваційного розвитку. У роботі розроблено рекомендації щодо розвитку інноваційно- підприємницької інфраструктури регіону з метою підвищення ефективності її функціонування в умовах необхідності забезпечення технологічного прориву. Запропоновані рекомендації базуються на результатах моделювання ефективності функціонування інноваційної інфраструктури та передбачають комплексне врахування інституційних, економічних, ресурсних та організаційних чинників регіонального розвитку. Їх реалізація сприяє підвищенню результативності інноваційної діяльності, посиленню взаємодії між суб’єктами інноваційно-підприємницької інфраструктури, активізації підприємництва та формуванню умов для довгострокового технологічного розвитку регіональної економіки.