Дисбаланси та протиріччя в політиці доходів, що дестабілізують якість трудового життя
| dc.contributor.author | Хандій, О. О. | |
| dc.contributor.author | Івченко, Ю. А. | |
| dc.date.accessioned | 2024-11-21T20:40:27Z | |
| dc.date.available | 2024-11-21T20:40:27Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | У статі розглянуто політику доходів і оплати праці в України в сучасних умовах воєнного стану. Незважаючи на відновлення, війна призвела до скорочення робочих місць і доходів, інвестицій, зменшення купівельної спроможності і обсягів накопичених активів, відтоку робочої сили. Виявлено дисбаланси та протиріччя, що дестабілізують якість трудового життя. Проведено аналіз розривів між прожитковим мінімумом та середньою заробітною платою. Визначено, що прожитковий мінімум в Україні не показує, скільки грошей потрібно заробляти, щоб себе утримувати і задовольняти основні потреби, а лише слугує базою розрахунку соціальних виплат та заробітної плати в бюджетній сфері за тарифною сіткою. Визначено розрив між законодавчо встановленим і фактичним прожитковим мінімумом, який зберігається на високому рівні. Розглянуто співвідношення мінімальної заробітної плати до середньої заробітної плати. В дослідженні визначено, що розрив між мінімальною заробітною платою та середньою досягає рекомендованого рівня не шляхом пропорційного зростання, а шляхом стримування зростання як одного, так і іншого показника. Співвідношення мінімальної заробітної плати до середньої протягом 2022-2023 рр. склало 49,0-53%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50- 60%. Досліджено взаємозв’язок між підвищенням мінімальної заробітної плати та відповідним рівнем інфляції, що сприятиме збільшенню податків, зменшенню інвестицій, зростанню бюджетного дефіциту та подальшій інфляції і збільшення вартості кредитних ресурсів, протидіятиме відновленню. Проведено аналіз тарифної системи оплати праці та визначено дискримінаційне формування посадових окладів перших 12 розрядів ЄТС (єдиної тарифної сітки). Неконкурентоспроможність оплати праці в Україні порівняно з оплатою праці в європейських країнах визначено стримуючим фактором щодо прийняття рішення мігрантами про повернення в Україну. Проаналізовано динаміку заборгованості виплати заробітної плати за 6 років та гендерні розриви в оплаті праці. За результатами дослідження визначено гендерні розриви в оплаті праці. | |
| dc.identifier.citation | Хандій О. О., Івченко Ю. А. Дисбаланси та протиріччя в політиці доходів, що дестабілізують якість трудового життя. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2024. № 1 (281). С. 55-63. | |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-281-1-55-63 | |
| dc.identifier.udc | 331.5 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1383 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | СНУ ім. В. Даля | |
| dc.subject | доходи | |
| dc.subject | заробітна плата | |
| dc.subject | податки | |
| dc.subject | бюджет | |
| dc.subject | індексація | |
| dc.subject | трудові ресурси | |
| dc.title | Дисбаланси та протиріччя в політиці доходів, що дестабілізують якість трудового життя | |
| dc.type | Article |