Роль гуманітарного знання у становленні глобально-орієнтованої особистості.
No Thumbnail Available
Files
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
СНУ ім. В. Даля
Abstract
У статті досліджено роль гуманітарного знання у процесі становлення особистості, здатної ефективно функціонувати в умовах глобалізованого світу. Обґрунтовано, що гуманітарні дисципліни – історія, філософія, культурологія, соціологія, політологія – формують у здобувачів вищої освіти світоглядну відкритість, критичне мислення, етичну рефлексію та здатність до міжкультурної комунікації. Визначено, що саме ці якості є фундаментальними для розвитку глобальної свідомості, соціальної відповідальності й готовності до активної участі в суспільному житті на міжнародному рівні. Особливу увагу приділено педагогічним умовам, за яких гуманітарне знання сприяє формуванню глобально орієнтованої особистості. До таких умов належать міждисциплінарний підхід, інтерактивні методи навчання, проблемно-орієнтоване навчання, участь у міжнародних освітніх програмах і проєктах. Зазначено, що важливо не лише передавати знання, а й формувати ціннісні орієнтири, здатність до саморефлексії та розуміння взаємозалежності людства в контексті глобальних викликів сучасності. Наголошено, що саме гуманітарні знання формують здатність студентів мислити категоріями глобальної взаємозалежності та людської солідарності. У статті також акцентовано на важливості оновлення змісту гуманітарної освіти відповідно до нових освітніх викликів і соціокультурних реалій XXI століття. Підкреслено необхідність активної участі викладачів у процесах формування критичної та глобальної свідомості, створення відкритого освітнього середовища, що стимулює діалог, толерантність, креативне мислення та гнучкість. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі гуманітарної трансформації вищої освіти в умовах цифрової глобалізації, з урахуванням викликів війни, екологічних криз, інформаційної безпеки та зростаючої міжкультурної напруги. Зроблено висновок, що гуманітарна освіта повинна стати центральним елементом формування компетентностей майбутнього – таких, як критичне та системне мислення, толерантність, повага до культурного різноманіття, готовність до миротворчої діяльності, сталого розвитку та збереження загальнолюдських цінностей у глобальному контексті.
The article examines the role of humanitarian knowledge in the process of formation of a personality capable of functioning effectively in a globalised world. It is substantiated that humanitarian disciplines - history, philosophy, cultural studies, sociology, political science - form the openness of worldview, critical thinking, ethical reflection and the ability to intercultural communication in higher education students. It is determined that these qualities are fundamental for the development of global consciousness, social responsibility and readiness for active participation in public life at the international level. Particular attention is paid to the pedagogical conditions under which humanitarian knowledge contributes to the formation of a globally oriented personality. These conditions include an interdisciplinary approach, interactive teaching methods, problem-based learning, and participation in international educational programmes and projects. It is noted that it is important not only to transfer knowledge, but also to form values, the ability to self-reflection and understanding of the interdependence of humanity in the context of global challenges of our time. It is emphasised that it is humanitarian knowledge that shapes students' ability to think in terms of global interdependence and human solidarity. The article also emphasises the importance of updating the content of humanities education in accordance with new educational challenges and socio-cultural realities of the XXI century. The necessity of active participation of teachers in the processes of forming critical and global consciousness, creating an open educational environment that stimulates dialogue, tolerance, creative thinking and flexibility is emphasised. Prospects for further research in the direction of humanitarian transformation of higher education in the context of digital globalisation, taking into account the challenges of war, environmental crises, information security and growing intercultural tensions, are outlined. It is concluded that humanitarian education should become a central element in the formation of competencies of the future, such as critical and systemic thinking, tolerance, respect for cultural diversity, readiness for peacekeeping, sustainable development and preservation of universal values in the global context.
The article examines the role of humanitarian knowledge in the process of formation of a personality capable of functioning effectively in a globalised world. It is substantiated that humanitarian disciplines - history, philosophy, cultural studies, sociology, political science - form the openness of worldview, critical thinking, ethical reflection and the ability to intercultural communication in higher education students. It is determined that these qualities are fundamental for the development of global consciousness, social responsibility and readiness for active participation in public life at the international level. Particular attention is paid to the pedagogical conditions under which humanitarian knowledge contributes to the formation of a globally oriented personality. These conditions include an interdisciplinary approach, interactive teaching methods, problem-based learning, and participation in international educational programmes and projects. It is noted that it is important not only to transfer knowledge, but also to form values, the ability to self-reflection and understanding of the interdependence of humanity in the context of global challenges of our time. It is emphasised that it is humanitarian knowledge that shapes students' ability to think in terms of global interdependence and human solidarity. The article also emphasises the importance of updating the content of humanities education in accordance with new educational challenges and socio-cultural realities of the XXI century. The necessity of active participation of teachers in the processes of forming critical and global consciousness, creating an open educational environment that stimulates dialogue, tolerance, creative thinking and flexibility is emphasised. Prospects for further research in the direction of humanitarian transformation of higher education in the context of digital globalisation, taking into account the challenges of war, environmental crises, information security and growing intercultural tensions, are outlined. It is concluded that humanitarian education should become a central element in the formation of competencies of the future, such as critical and systemic thinking, tolerance, respect for cultural diversity, readiness for peacekeeping, sustainable development and preservation of universal values in the global context.
Description
Keywords
гуманітарна освіта, міжкультурна компетентність, глобалізація, соціальна відповідальність, сталий розвиток, гуманітарне знання, світогляд, вища освіта, humanitarian education, intercultural competence, globalisation, social responsibility, sustainable development, humanitarian knowledge, worldview, higher education
Citation
Федоров І. В. Роль гуманітарного знання у становленні глобально-орієнтованої особистості. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2025. № 1 (111). Т. 1. С. 195-203.