eEastUkrNUIR

Інституційний репозитарій Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля


Інституційний репозитарій eEastUkrNUIR - це електронний архів відкритого типу, реалізований на вільному програмному забезпеченні DSpace, що накопичує електронні повнотекстові документи наукового та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, аспірантами, магістрантами чи студентами університету.

Інституційний репозитарій призначений для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, надання безкоштовного відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у світовій науково-освітній простір.

Репозитарій формується та функціонує відповідно до Положення про інституційний репозитарій (електронний архів відкритого доступу) наукових публікацій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. (Положення)

Розміщення електронних публікацій проводиться методом самоархівування із дотриманням вимог, визначених Положенням про інституційний репозитарій.

Як зареєструватися та розмістити публікацію в інституційному репозитарії eEastUkrNUIR Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Інструкція)

Документи, що розміщено в репозитаріі, є складовою частиною фонду електронних документів Наукової бібліотеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Якщо при роботі з електронним архівом EastUkrtNUIR виникають проблеми, звертайтеся на корпоративний канал підтримки: support@snu.edu.ua, платформу технічної підтримки hesk.snu.edu.ua або через форму зворотного зв'язку (внизу сторінки).

 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 9

Recent Submissions

No Thumbnail Available
Item
Оценивание региональных инновационных процессов на основе сравнения региональной структуры показателей.
(2020) Моргачёв, И. В.; Morhachov, I.
The article draws attention to regional innovation processes as key objects of state regulation. The problem of determining the degree of influence of certain groups of infrastructural support of regional innovation processes on the latter is considered. The aim of the article is to justify the methodological approach for assessing regional innovation processes and their infrastructure support based on the differentiation of the regional structure of indicators that have a causal relationship with the processes under study. This methodological approach allows not only to identify the relationship between the studied indicators, but also to determine the degree of influence of individual groups of infrastructural support of regional innovation processes on the latter. The method is based on the hypothesis that the features of the development of these processes in different regions differ. These features are due to the specifics of the regions, another combination of influencing factors, including state regulation of regional authorities. An analysis of the regional development of the processes under study by comparing the regional structure of indicators allows us to better identify many cause-effect relationships. Using the proposed methodological approach allows us to improve the state regulation of the studied processes.
No Thumbnail Available
Item
No Thumbnail Available
Item
Організація взаємодії інституцій щодо побудови публічного діалогу та комунікації для забезпечення сталого регіонального розвитку в умовах постконфліктної трансформації (досвід Луганської області).
(2020) Галгаш, Р. А.; Семененко, І. М.; Борова, Г. О.; Литовка, Я. О.; Halhash, R. A.; Semenenko, I. M.; Borova, G. O.; Lytovka, Y. O.
В статті розглянуто проблеми організації взаємодії інституцій щодо побудови публічного діалогу та комунікації для забезпечення сталого регіонального розвитку в умовах постконфліктної трансформації. Визначено проблеми організації діяльності молодіжних громадських об’єднань та показано, що їх наявність створює перешкоди для організації результативного публічного діалогу та комунікації між органами державної влади та молоддю. Проаналізовано сучасний рівень залучення молоді до діяльності громадських об’єднань в Україні та Луганській області. Визначено теоретичні засади організаційно-економічного забезпечення діалогових платформ як чинника побудови діалогу між органами державної влади та молодіжними об’єднаннями. Запропоновано заходи щодо створення організаційних умов для розвитку діалогових платформ на основі впровадження етичного кодексу діяльності. Показано досвід актуалізації діяльності діалогових платформ в Луганській області у відповідності до цілей сталого розвитку.
No Thumbnail Available
Item
Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області.
(2020) Швець, Н. В.; Shvets, N.
У статті проаналізовані зовнішні та внутрішні умови для формування регіонального хімічного кластеру у Дніпропетровській області на основі підходу смарт-спеціалізації та сформульовані рекомендації для проведення підготовчого етапу процесу підприємницького відкриття. Відзначено, що застосування нової моделі управління регіональним розвитком з використанням методології смарт-спеціалізації потребує створення цілісного ефективного інноваційного простору, розвиток якого може відбуватися шляхом кластеризації регіональної економіки. У результаті вивчення закордонного досвіду розвитку кластерів звернено увагу на важливу роль влади як фасилітатора, а не лідера кластерних ініціатив. Зроблено висновок про неповне опрацювання смарт-орієнтованої стратегічної цілі у Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року. Доведена доцільність обрання регіоном хімічної галузі як пріоритетної для подальшого пошуку точок розумного зростання. Розглянуто пріоритети та проєкти за хімічним напрямом, зареєстровано на європейській Платформі зі смарт-спеціалізації. Відзначено, що Дніпропетровська область має певні передумови для утворення формального регіонального хімічного кластеру на основі наявних економічних можливостей, новітніх галузевих трендів та перспектив міжсекторального та міжрегіонального співробітництва. У роботі визначені головні ознаки майбутнього хімічного кластеру та його загальна характеристика. Зроблено акцент на те, що до початку процесу підприємницького відкриття неможливо розробити конкретну модель хімічного кластеру, його профіль може стати зрозумілим лише за результатами цього процесу. Розкрито важливі аспекти та вимоги до процесу підприємницького відкриття, які треба враховувати до початку та впродовж його здійснення. Розроблено рекомендації щодо сукупності підготовчих дій, спрямованих на забезпечення повнішої ідентифікації стейкхолдерів та високої результативності процесу пошуку смарт-пріоритетів.
No Thumbnail Available
Item
Розвиток підприємництва та його роль у реалізації підходу смарт-спеціалізації в Україні галузі.
(2020) Швець, Н. В.; Шевцова, Г. З.; Shvets, N.; Shevtsova, H.
У статті висвітлено тенденції розвитку підприємницького сектору України та досліджено його участь в імплементації підходу смарт-спеціалізації на регіональному рівні з визначенням проблем і шляхів удосконалення процесу підприємницького відкриття. Проаналізовано сучасний стан, динаміку, чинники і проблеми розвитку підприємництва в Україні. Відзначено нарощування кількісної складової підприємницького потенціалу, збільшення частки прибуткових суб’єктів та зростання обсягів капітальних інвестицій при одночасному зменшенні інтересу з боку іноземних інвесторів до українського бізнесу. На основі аналізу експертних оцінок відомих міжнародних рейтингів акцентовано увагу на низькій інноваційній активності вітчизняного підприємництва та наявності численних вад в управлінні інноваційно-інвестиційними процесами, що унеможливлює покращення позицій України у світовій економіці та стримує інвестиції у підприємницький сектор. Для подолання негативної ситуації, прискорення інноваційного розвитку, структурної модернізації та підвищення конкурентоспроможності регіонів доцільне подальше використання сучасного підходу смарт-спеціалізації. У роботі досліджено організацію процесу імплементації цієї концепції та його перші результати на прикладі п’яти лідируючих за кількістю активних підприємств територій, а також Донецької і Луганської областей як найбільш проблемних у соціально-політичному та економічному плані регіонів. Проаналізовано склад сформованих робочих груп, смарт-орієнтовані регіональні цілі та обрані секторальні пріоритети. Встановлено відмінності у застосуванні методології смарт-спеціалізації, організації і результатах процесу підприємницького відкриття. Зроблено висновок про обмежене залучення бізнесу до процесу підприємницького відкриття та визначено причини низької зацікавленості бізнес-спільноти у цьому процесі. Представлено попереднє бачення нового інструменту комунікації основних стейкхолдерів, спрямованого на підвищення ефективності процесу підприємницького відкриття та створення нових напрямів спеціалізації і точок зростання для забезпечення сталого розвитку регіонів.