кафедра історії, археології та туризму

Permanent URI for this community

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/112

Browse

Browsing кафедра історії, археології та туризму by Author "Бровендер, Ю."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Металовиробництво бережнівсько-маївської зрубної культури доби пізньої бронзи Дніпро-Донецького регіону
    (2018) Бровендер, Ю.; Бровендер, Ю. М.; Brovender, Yu.
    Стаття розкриває особливості металовиробничої діяльності населення бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК) доби пізньої бронзи на теренах Дніпро-Донецького регіону. На прикладі комплексів Донецького гірничо- металургійного центру, серед яких найбільш виразними є пам’ятки Картамиського археологічного мікрорайону спро- стовується точка зору тих дослідників, які вважають експлуатацію мідних руд Донбасу у добу пізньої бронзи вкрай незначною. Функціонування цього виробничого центру надійно пов’язується з БМЗК. У Дніпро-Донецькому регіоні активно функціонувало металовиробництво БМЗК, на відміну від металовиробничої діяльності населення покровсько-мосоловської зрубної культури, свідчення якої тут невідомі. Ця обставина стала основою для виділення на території цього регіону за доби пізньої бронзи відповідної виробничої зони. При цьому основ- ною сировиною для неї були мідні руди Донецького кряжа.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Металовиробництво зрубної культурної спільноти доби пізньої бронзи Дніпро-Донського регіону: загальна тенденція розвитку
    (2018) Бровендер, Ю.; Бровендер, Ю. М.
    Стаття присвячена проблемі металовиробничої діяльності зрубної спільноти доби пізньої бронзи (XIX—XIII ст. до н. е.). Аналіз накопиченої у Дніпро-Донському регіоні джерельної бази носіїв покровсько-мосоловської (XIX—XV ст. до н. е.) та бережнівсько-маївської (XVII— XIII ст. до н. е.) культурних традицій дозволив автору простежити загальну тенденцію розвит- ку металовиробництва зрубної спільноти Дніпро-Донського межиріччя у пізньобронзову добу. Отримані спостереження дають підстави припускати існування на всій території Дніпро- Донського регіону за доби пізньої бронзи рівномірного розповсюдження металопродукції. Досягти це можливо було завдяки розробці місцевих руд, а також наявності організованої системи розподілу цієї продукції. Основним постачальником сировини для виробництва металу в цьому регіоні був Донецький гірничо-металургійнй центр (ДГМЦ). Як високоорганізована, орієнтована на великомасштабне виробництво система спеціалізованих на видобутку та збагаченні мідної руди пам’яток, ДГМЦ виник на завершальному етапі палеометалевої доби — в епоху пізньої бронзи. Його виникнення є результатом поступового (еволюційного) розвитку металовиробництва попередніх культурних утворень доби раннього металу, які функціонували, перш за все, у Дніпро-Донському регіоні.