Наукові вісті Далівського університету №29
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Наукові вісті Далівського університету №29 by Author "Ковтанець, М. В."
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Оптимізація зчіпних параметрів локомотивів за допомогою точної подачі піску в зону контакту колеса і рейки.(СНУ ім. В. Даля, 2025) Ковтанець, М. В.; Могила, В. І.У статті розглядається проблема забезпечення стабільних зчіпних властивостей локомотивів шляхом удосконалення пісочної системи, що залишається одним із ключових засобів підвищення тяги за несприятливих умов взаємодії «колесо–рейка». Актуальність дослідження зумовлена тим, що навіть за умов оновлення парку локомотивів сучасні машини та особливо раніше побудовані локомотиви потребують підвищення тягових характеристик для забезпечення перевезень у складних кліматичних та інфраструктурних умовах. Значний розкид значень коефіцієнта зчеплення, що підтверджується експериментальними даними, викликає необхідність точнішого та більш контрольованого застосування піску. При цьому традиційні пісочні системи мають низку конструктивних і експлуатаційних недоліків, серед яких нерівномірність подачі, засмічення трубопроводів, неефективність під час низьких температур та надмірне споживання піску. У роботі проаналізовано відомі дослідження щодо впливу піску на підвищення коефіцієнта зчеплення та узагальнено чинники, які знижують ефективність існуючих систем, зокрема недосконале кріплення сопла відносно колісної пари. Встановлено, що неправильне або надмірне подавання піску призводить до прискореного зносу рейок і ходових частин локомотива, ускладнює роботу стрілочних переводів, а також може спричиняти автоколивання тягових двигунів. Проаналізовано поширені дефекти залізничного полотна, зокрема №14 та №49, і показано, що їх частка сягає до 12% річних відмов рейок, що підтверджує критичну роль якісної та дозованої піскоподачі. Запропоновано удосконалену конструкцію пісочної системи, основним елементом якої є гнучкий гумовий трубопровід та нове кріплення сопла безпосередньо на буксі візка. Таке конструктивне рішення дозволяє соплу повторювати траєкторію руху колісної пари та точно подавати мінімальний шар піску безпосередньо у зону контакту «колесо–рейка», що практично виключає розсипання абразиву по поверхні рейки й усуває втрати матеріалу. Доведено, що використання гуми як основного матеріалу трубопроводу зменшує ризик закупорювання та обмерзання внутрішньої поверхні завдяки її еластичності, а також забезпечує вищу абразивну стійкість у порівнянні з металевими трубами. Наведено порівняльну характеристику зносостійкості різних матеріалів та обґрунтовано доцільність вибору гуми з наповнювачами. Показано, що впровадження запропонованої конструкції дозволяє суттєво знизити витрати піску, зменшити трудомісткість обслуговування, підвищити надійність роботи системи та запобігти утворенню типових дефектів рейок, пов’язаних із пробуксовуванням. Точна подача піску, модульність конструкції та адаптивність до умов експлуатації забезпечують підвищення енергоефективності локомотива, зменшення навантаження на шляхову інфраструктуру та покращення безпеки руху. Отримані результати підтверджують, що запропонована модернізація пісочної системи може бути застосована як на нових локомотивах, так і під час модернізації існуючих машин, забезпечуючи підвищення їх тягово-зчіпних властивостей та зниження експлуатаційних витрат. Удосконалення системи піскоподачі є важливим напрямом розвитку залізничної техніки, що сприяє підвищенню ресурсу колії, ходових частин та загальної надійності транспортної інфраструктури.Item Розробка уніфікованої конструкції жалюзійного апарату для системи охолодження тепловоза. Наукові вісті Далівського університету. 2025. №29.(СНУ ім. В. Даля, 2025) Могила, В. І.; Ковтанець, М. В.; Марченко, Д. М.У статті розглянуто питання підвищення ефективності роботи охолоджувальних пристроїв сучасних тепловозів шляхом удосконалення конструкції жалюзійних апаратів, що встановлюються на виході вентиляторного каналу. Актуальність проблеми зумовлена тим, що на привід допоміжних пристроїв тепловоза витрачається значна частка його номінальної потужності – від 8 до 14 %, з яких до 8 % припадає саме на вентиляторну установку. Значні енергетичні втрати у відкритій робочій частині вентиляторного каналу та на виході з нього суттєво знижують загальний ККД тепловоза, особливо в умовах зростання конструкційної швидкості сучасних локомотивів. Одним із ключових чинників таких втрат є підвищений аеродинамічний опір, що створюється традиційними жалюзійними апаратами, які виконують як захисну, так і функціональну роль в системі охолодження. Для вирішення зазначеної проблеми запропоновано нову універсальну конструкцію пелюсткового жалюзійного апарату, спроектовану на кафедрі залізничного, автомобільного транспорту та підйомно-транспортних машин СНУ ім. В. Даля. Основною особливістю конструкції є використання ведучих та ведених жалюзійних створок у формі пелюсток, які працюють за принципом саморегульованого клапана та забезпечують рівномірне відкриття в залежності від аеродинамічного напору. Використання шарнірних з’єднань, пружин кручення та спеціальних міжстворкових жолобів дозволяє мінімізувати втрати тиску, уникнути відриву повітряного потоку та підвищити рівномірність швидкісного поля на виході з вентилятора. Окрему увагу приділено вдосконаленій конфузорно-дифузорній модифікації пелюсткового жалюзійного апарату, яка формує саморегульоване горло сопла або дифузора. Така конструкція забезпечує стабільний безвідривний режим течії потоку повітря, знижує ступінь турбулізації та сприяє значному зменшенню аеродинамічного опору. Експериментальні та теоретичні дослідження показали, що застосування цього апарату дозволяє зменшити потужність, яку споживає вентиляторна установка, що, у свою чергу, знижує загальні витрати на привід допоміжних пристроїв і підвищує енергоефективність тепловоза. Запропоновані конструкції відзначаються простотою виготовлення, невеликими габаритами, надійністю та високою технологічністю, що робить їх придатними як для нових локомотивів, так і для модернізації існуючих моделей. Їх застосування дозволяє покращити роботу системи охолодження, підвищити ресурс силових установок та знизити експлуатаційні витрати. Отримані результати підтверджують перспективність і конкурентоспроможність розроблених жалюзійних апаратів у сфері сучасного тепловозобудування, а також визначають доцільність їх подальшого впровадження та удосконалення.