Статті (КЕіП)

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/193

Browse

Browsing Статті (КЕіП) by Author "Бурко, Я. В."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Хибні безпекознавчі сподівання від банківських новацій через подвійну їхню роль у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику: сутність проблематики та її подолання шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики.
    (СНУ ім. В. Даля, 2024) Ватулін, В. М.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Коротун, І. О.
    Дія чинників ризику багатоаспектна і проявляє себе у будь якій сфері економічної діяльності та стає на заваді усталеності розвитку підприємств, регіонів, країн, людства у цілому. Вирішення окремих проблем з подоланням дії чинників ризику наближає людство до усталення розвитку. У роботі розглянуто двобічний вплив удосконалення інструментів та методів зниження ризику на силу дії чинників ризику – з огляду на потреби української економіки та на комерційні критерії господарчої діяльності економічних акторів заходи щодо впливу на чиннику ризику можуть мати різне значення, а посилення апарату врахування зовнішніх чинників може посилювати силу дії внутрішніх чинників. Але попре таку подвійну роль у роботі запропоновано спрямовувати аналіз на виявлення умов, за яких одна з ролей превалює, - результати такого аналізу нададуть змогу утворювати дихотомії ситуаційної діагностики замість недостатньої як результат оцінювання констатації наявності як плюсів так і мінусів у окремих заходів, явищ, форм, інструментів, тощо. Конкретизуючи загальні висновки щодо подолання невизначеності подвійної ролі інструментів у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики у роботі запропоновані такі дихотомічні пари: імітаційний бенчмаркінг та сортувально-адаптаційний бенчмаркінг, ризики порівняльної неадаптованості до сучасних умов дії економічного актора та ризики опанувальної неадаптивності економічного актора, кредитори-едифікатори та кредитори-анігілятори. Також у роботі запропоновано альтернативне визначення кредиту та зроблено ряд висновків щодо подвійної ролі новацій на посилення та послаблення чинників ризику; щодо потенційну можливість оптимізації рівня безпекознавчої озброєності економічних акторів; щодо декларативної та дійсної ролі заходів щодо посилення конкурентоспроможності економічних акторів; щодо проявів когнітивних ефектів, що спричиняють когнітивні ризики та використання понять у полі дослідження.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Інтерпретації фактичної диверсифікації інвестицій та бізнесу: процес чи стан, метод чи критерій.
    (СНУ ім. В. Даля, 2023) Багратіоні, С. З.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Безбах, А. В.; Плєхова, Н. М.
    Дослідження в області управління ризиками у глобальному бізнес-середовищі набуває важливості через зростання взаємозв'язків міжнародних ринків, через технологічний прогрес та через глобальні геополітичні зміни, які зазвичай мають форму військових дій. Підприємства стикаються з викликами політичних, економічних та соціальних турбуленцій, а також новими видами ризиків. Дослідження включає огляд різних теоретичних поглядів щодо сутності диверсифікації як стратегії зменшення негативного впливу та адаптації до змін, враховуючи конкуренцію та геополітичні фактори: як процес, як цільовий стан, як метод та критерій. У роботі обґрунтовано, що більш коректно не вважати диверсифікацію процесом, а певною метою та відповідним їй критерієм. В умовах сучасності керівники та підприємці як «власники ризику» активно приймають ризик, спираючись на стимул досягнення прибутку в інноваційному середовищі. Дослідження також аналізує економічні аспекти ризику та визначає, як підприємства можуть максимізувати ймовірність позитивних результатів при обмеженні негативного в контексті глобалізації та технологічного розвитку. Комбінований підхід до управління ризиками виявляється найбільш ефективним, сприяючи адаптації до змін у світовому бізнесі. Але такий підхід потребує дослідження похідної диверсифікації другого порядку: не просто вибору методу диверсифікації, а вибору портфелю окремих стратегій утворення портфелів. Також у роботі висунуто пропозицію розглядати метод резервування як одну зі складових множини методів диверсифікації, тобто запропоновано перспективний напрям дослідження резервів як елементів загального портфелю розподілу ресурсів підприємства. Раніше резервування та диверсифікація розглядались як самостійні методи зниження ризику. Таку пропозицію слід перевіряти як емпірично, так і з боку теоретичного обґрунтування нового критерію ефекту диверсифікації.