Статті (КЕіП)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Державна підтримка деокупованих територій.(2025) Бородіна, О. А.; Плетньов, М. І.; Вахлакова, B. В.; Borodina, O.; Plietnov, M.; Vakhlakova, V.Item Методичний інструментарій оцінювання ефективності розбудови територій, що відновлюються.(2024) Гречана, С. І.; Бузько, І. Р.; Ахромкін, Є. М.Item Попередня оцінка спроможності громад та районів Луганської області після деокупації.(2023) Плєтньов, М. В.; Вахлакова, В. В.Item Оцінка спроможності громад та районів Донецької та Луганської областей.(2023) Плєтньов, М. В.; Вахлакова, В. В.Item Трансформація економічного простору України через війну.(2022) Плєтньов, М. В.; Plietnov, M.Item Структура потенціалу системи економічної безпеки підприємства.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Севост’янов, В. С.; Sevost’yanov, V. S.Розглянуто точки зору щодо поняття потенціалу у його загальноекономічному розумінні. Показано, що потенціал як поняття розглядається щодо об’єктів та систем різного рівня — держави, галузі, регіону тощо. Поняття потенціалу, у тому числі, розглядається щодо підприємства та окремих його підсистем, включаючи систему економічної безпеки підприємства. Показано, що важливість потенціалу системи економічної безпеки підприємства буде залежати від того, систему економічної безпеки визначено як надсистему або підсистему у складі підприємства. Надано авторське трактування потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Окреслено, що для функціональності потенціалу системи економічної безпеки підприємства у його складі мають бути й ресурси, й компетенції. Показано наслідки відсутності кожного з таких елементів. Структуру потенціалу системи економічної безпеки підприємства візуалізовано за осями ресурсів, компетенцій та викликів для підприємства. Показано, що сукупність ресурсів та компетенцій підприємства як складників потенціалу системи його економічної безпеки завжди слід оцінювати у контексті наявних викликів для підприємства. Показано окремі групи для кожного із складників потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Зокрема ресурси як складник потенціалу системи економічної безпеки підприємства запропоновано розподіляти на матеріальні, фінансові та нематеріальні, а нематеріальні ресурси — на нематеріальні активи та нематеріальні можливості. Додатково всі ресурси запропоновано розділити на використовувані та невикористовувані, а у складі невикористовуваних ресурсів виділено резервні та непотрібні. Компетенції у складі потенціалу системи економічної безпеки підприємства розділено на використовувані та потенційно можливі, а у складі потенційно можливих компетенцій виділено такі, що потребують організаційних змін, та такі, що потребують інвестицій. Виклики для підприємства розділено на наявні та потенційні, а також на внутрішні та зовнішні. Надано стислу характеристику кожній з груп для кожного зі складників потенціалу системи економічної безпеки підприємства.Item Потенціал індустріальних парків Закарпаття : сучасний стан та перспективи розвитку.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Ольшанський, О. В.; Маслош, О. В.; Подкуйко, В. М.; Olshansky, O. V.; Maslosh, O. V.; Podkuiko, V. М.Стаття присвячена дослідженню потенціалу та перспектив розвитку індустріальних парків Закарпатської області як ефективного інструменту регіонального розвитку. Проаналізовано міжнародний досвід створення та управління індустріальними парками, визначено ключові чинники їх успішного функціонування. Виявлено основні передумови розвитку індустріальних парків у Закарпатті, На основі актуальних даних здійснено аналіз спеціалізації наявних індустріальних парків. Визначено основні проблеми, що стримують розвиток індустріальних парків, серед яких недосконалість нормативно-правового регулювання, недостатній рівень державної підтримки, обмеженість фінансування та інфраструктурні виклики. Встановлено, що вирішення цих проблем сприятиме підвищенню ефективності функціонування індустріальних парків та їхньої привабливості для інвесторів. Запропоновано концепцію залучення інтелектуального капіталу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до розвитку індустріальних парків через створення централізованої бази даних та впровадження адаптаційних програм. Особливу увагу приділено можливостям залучення інтелектуального капіталу ВПО для зміцнення трудового потенціалу індустріальних парків. Обґрунтовано необхідність створення бази даних висококваліфікованих ВПО, які не працюють за фахом, що дозволить оптимізувати кадрове забезпечення. Запропоновано комплексний підхід до інтеграції ВПО, що включає інформаційну підтримку, професійне навчання, адаптаційні програми та створення сприятливих умов праці. Розвиток партнерських відносин з університетами та навчальними закладами дозволить забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів, що сприятиме довгостроковій конкурентоспроможності індустріальних парків та економічному зростанню регіону. Вирішення виявлених проблем та використання інтелектуального капіталу ВПО дозволить Закарпатській області підвищити свій промисловий потенціал та залучити більше інвестицій. Запропоновані заходи очікується, що матимуть значний вплив на соціально-економічний розвиток регіону, сприяючи сталому зростанню та покращенню якості життя його мешканців.Item Розмежування фінансових та виробничих ризиків зменшення рентабельності й продуктивності та експериментальна демонстрація ризику керованих чинників на базі синтезу секондбест організаційних рішень у груповому виробництві.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Кривуля, П. В.; Сибіна, В. О.Розвиток будь-якої організації залежить від його продуктивності. Через це підвищення продуктивності є пріоритетним завданням для підвищення ефективності підприємства. Однак, впровадження заходів несе за собою появу низки ризиків, які вникають внаслідок протиріч між параметрами організаційних рішень, кількість яких потенційно нескінченна. Таким чином невизначеність результативності стає у залежність не тільки від невизначеності некерованих чинників, а й від якості роботи з синтезом керованих чинників. Крім того сфери контролю чинників ризиків розподілено в апараті управління, через що класифікація ризиків та їх термінологічне закріплення мають кореспондуватися з розподілом обов’язків фахівців та керівників на підприємствах. Першим рівнем такого корегованого розмежування є визначення меж для дихотомії фінансових та виробничих ризиків. Предметом дослідження є ґенеза побічних ризиків організаційних рішень, тобто зміст та умови прояву протиріч різних за спрямуванням та параметрами впроваджуваних організаційних заходів, що спричиняють не тільки позитивні, а й негативні наслідки у системі оцінок продуктивності використовуваних на підприємстві ресурсів. Об’єктом дослідження є процес розробки, обґрунтування та реалізації заходів щодо підвищення продуктивності на підприємстві. Метою дослідження є виявлення управлінських дилем, які виникають в результаті впровадження організаційних заходів по підвищенню продуктивності, адже вони підвищують рівень ризику рішень. У роботі використано такі методи: системний аналіз та синтез у описі складу засобів та критеріїв підвищення продуктивності використання ресурсів підприємства, моделювання причинно-наслідкових зв’язків, методи спрямованого перебору варіантів порядку запуску деталей за «алгоритмом Петрова», вимірювання параметрів несинхронізованих потокових та перемінно-потокових ліній, аналіз протиріч між параметрами, теоретичний аналіз літератури за темою. Доцільно мати поняття ефективної множини рішень, адже її застосовують для вибору найефективнішого рішення, але для організаційних рішень це є більш складним завдання. Прийняття управлінських рішень з ефективної множини виявляє управлінські дилеми, проте не в повному обсязі, через відхилення інших рішень, що добре демонструє «алгоритм Петрова»: у ході дослідження проводилися зіставлення параметрів на прикладах групового виробництва. При зміні одного параметру організації виробництва треба слідкувати за змінами різних конфліктуючих показників результативності, які можуть виникнути внаслідок цього.Item Роль інформатизації у виникненні, формуванні та сучасному розвитку мережевих підприємств.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Довбня, І. А.; Кривуля, П. В.У роботі розглянуто гіпотезу наявності позитивних наслідків від покращення інформаційно-аналітичного забезпечення тільки у разі комплексної відповідності підприємств вимогам інформаційної економіки: і організаційної відповідності також. Зміни – позитивні чи такі, що сподівано мають бути позитивними – мають відбуватися комплексно, охоплюючи різні аспекти буття, та саме у таких формах, які є компліментарними одна одній. Але відбувається це часто спонтанно, як об’єктивний процес формування організаційних структур та інститутів, послідовно підштовхуючи наступні процеси змін,що відбувається навіть у сфері організаційного проектування, а не як планований процес проектування всіх пов’язаних аспектів. Об’єкт дослідження – процеси трансформації сучасного укладу поточної економічної формації взагалі та процеси формування, становлення та розвитку мережевих підприємств зокрема, і процеси, що спричиняють явища, що утворюють проблематику формування мережевих підприємств за умов інформатизації. Предметом дослідження є інформаційно-аналітичне забезпечення та когнітивні ризики, які виникають у процесі виконання інформаційно-аналітичної діяльності. Завданням роботи є встановлення впливу інформатизації на трансформацію організаційних форм, зокрема – формування та розвиток мережевих підприємств. Виконання такого завдання вмотивовано досягнення мети роботи, якою є удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення за умов інформатизації задля запобігань впливу когнітивних ризиків на якість прийняття рішень та виконання розподілених функцій. У роботі розглянуто вплив інформатизації на традиційні бізнесові інститути сучасної формації, трансформація яких визначається мережевим підходом організації діяльності підприємств та формуванням мережевих підприємств. За умов інформаційних перетворень визначено ядрову проблематику управління підприємствами мережевого типу – значні обсяги інформації і когнітивні ризики, що виникають під час аналітичної роботи. Виявлена ядрова проблематика стає основою подальшого дослідження шляхів можливого подолання впливу когнітивних спотворень, котрі виникають у процесі опанування інформації чи виконання інформаційної діяльності, за умови використання сучасних засобів концептуального моделювання, репрезентації та конкретизації складових інформаційної моделі об’єктів, спостереження яких є предметом інформаційно-аналітичного забезпечення.Item Дополнение классификатора уровней субординации(2007) Штапаук, С. С.; Кривуля, П. В.В статье на основании ранее разработанного классификатора уровней субординации интерпретированы новые типы субординационных структур, обоснована возможность их существования и предложены их идентифицирующие названия.Item Выявление детерминант контекста выбора типового проекта организационной структуры предприятия(СНУ ім. В. Даля, 2006) Штапаук, С. С.; Кривуля, П. В.; Shtapauck, S. S.; Krivulya, P. V.Розглянуто основні детермінанти організаційних структур управління як індикатори типу організаційної структури, запропоновано підхід до удосконалення класифікації організаційних структур управління, розглянуто взаємозв’язок між організаційними структурами управління, процесами і технологією організації.Item Стан економічної доступності продовольчих товарів на період війни росії в Україні: національний та світовий аспекти дослідження.(СНУ ім. В. Даля, 2022) Овєчкіна, О. А.; Маслош, О. В.; Шестопалов, В. І.; Щеглова, А. Ю.; Ovechkina, O. А.; Maslosh, O. V.; Shestopalov, V. I.; Shcheglova, A. Y.У даній роботі проведено аналіз деструктивних наслідків, що виникли у продовольчому секторі української економі- ки через війну з росією. Відображена й прокоментована динаміка зростання споживчих цін на продовольство на національному споживчому ринку. Підкреслено, воєнні дії на території України істотно загальмували розвиток агропромислового комплексу національного господарства, обумовили погіршення стану головної складової продово- льчої безпеки – фізичної та економічної доступності про- довольчих товарів для населення. Визначено і прокомен- товано заходи держави щодо оперативних дій, спрямова- них на підтримку рівня споживання громадян, які потер- піли від воєнних дій. Підкреслена значущість благодійної діяльності міжнародних громадських організацій і стру- ктур у наданні продовольчої допомоги України. Показано, що війна порушила експортно-імпортні зв’язки України з багатьма країнами світу. У графічному і табличному виді відображені й прокоментовані «стрибки» індексів цін на продовольчі товари і безалкогольні напої у країнах Азії, Африки, Європи, Південної та Північної Америки. Ві- дмічена необхідність формування системи продовольчої безпеки України з довготривалою стратегією покращення стану всіх її складових. Визначена доцільність застосу- вання досвіду США та інших західних країн щодо підт- римання необхідного рівня продовольчої безпеки. Особливо підкреслена значущість стимулювання сталого і збалан- сованого розвитку фермерського господарства, організа- ції державних закупівель для створення резервних і стра- хових фондів. Відмічена доцільність застосування досвіду європейських країн щодо створення місцевими громадами «продовольчих банків», або «продовольчих комор» для ви- рішення поточних і форс мажорних проблем щодо досту- пності продовольства пересічним громадянам. Наведено приклад створення продовольчого банку в Україні та його благодійно-гуманітарної діяльності. Показано перші по- зитивні результати продовольчої підтримки населення, потерпілого від бойових дій, завдяки роботи продовольчо- го банку «Громадська організація «Тарілка», який функці- онує на волонтерських засадах у Львові і має представни- цтва у Києві та Херсоні.Item Визначення впливу пандемічних обмежень на фінансову діяльність суб'єктів господарювання(2022) Ліхоносова, Г. С.; Швець, Ю. С.У статті розглянуто тенденції розвитку суб'єктів господарювання в сучасних умовах пандемічних обмежень. Проведено аналіз негативного впливу пандемії на розвиток та функціонування підприємств у 2020 – 2021 роках на основі даних Державної служби статистики. Є характеристика різних сфер діяльності, детально проаналізованих за обсягом збитків від пандемії. Наведено інформацію про негативний вплив пандемії на фінансову діяльність компаній з метою визначення проблем, які мають бути вирішені державою. Також визначено позитивні наслідки пандемічних обмежень, такі як поява нових видів послуг та продукції. Слід звернути увагу на те, що завдяки пандемічним обмеженням сфери доставки та кур'єрських послуг суттєво збільшили свій прибуток. У висновку статті запропоновано методи стабілізації фінансової діяльності суб'єктів господарювання в сучасних умовах пандемічних обмежень, які дозволять не тільки захистити компанію від збитків, але і отримати суттєві переваги перед конкурентами.Item Виявлення управлінських ділем між продуктивністю та рентабельністю капіталу у разі впровадження заходів раціоналізації несинхронізованих потокових ліній.(СНУ ім. В. Даля, 2023) Сибіна, В. О.; Кривуля, П. В.Продовжено розгляд концептуалізації поняття «управлінські дилеми» на рівні конкретних ситуацій, у яких проявляють себе управлінські дилеми. У статті конкретизовано умови виникнення управлінських дилем між продуктивністю та рентабельністю капіталу на прикладі організаційних рішень впровадження заходів раціоналізації несинхронізованих потокових ліній. Наведено аргументацію на користь аналізу не загальних (універсальних) аналітичних зв’язків між параметрами організації виробництва та головними та допоміжними критеріями, а на користь аналізу окремих типових виробничих ситуацій, розподіливши їх насамперед за видом використаної форми організації виробництва. Вибір заходів підвищення продуктивності має суто індивідуальний характер для кожної виробничої ситуації кожного закладу (як виробничого, так і діючого у інших економічних сферах) через різноманітність діяльності та підходів до її організації й планування. Об’єктом дослідження є виробничі процеси та процеси розробки, обґрунтування та реалізації заходів щодо підвищення продуктивності на підприємстві. Предметом дослідження є ситуативні умови використання принципів організації, їхні інтуїтивні переваги та ґенеза побічних ризиків організаційних рішень, тобто зміст та умови прояву протиріч різних за спрямуванням та параметрами впроваджуваних організаційних заходів, що спричиняють не тільки позитивні, а й негативні наслідки у системі оцінок продуктивності використовуваних на підприємстві ресурсів. У роботі використано такі методи: системний аналіз та синтез у описі складу засобів та критеріїв підвищення продуктивності використання ресурсів підприємства, моделювання причинно-наслідкових зв’язків, вимірювання параметрів несинхронізованих потокових та епюри міжопераційних оборотних доробків, аналіз протиріч між параметрами, теоретичний аналіз літератури за темою. Доцільно мати поняття ефективної множини рішень, адже її застосовують для вибору найефективнішого рішення, але для організаційних рішень це є більш складним завдання.Item Рефлексивне відбиття категорії «ризик» у ієрархічній моделі як приклад концептуалізації оцінювання комунікаційного ризику та комунікаційного потенціалу управлінської команди.(СНУ ім. В. Даля, 2023) Кривуля, П. В.; Сафонова, К. Я.У роботі представлено вирішення актуального завдання концептуалізації оцінювання когнітивних та комунікаційних ризиків. Об’єктом дослідження є комунікаційні процеси в управлінських командах організацій та підприємств, яким притаманні характеристики проєктної діяльності з призначенням утворення управлінських продуктів. Предметом дослідження є концептуалізація оцінювання когнітивних та комунікаційних ризиків як складової оцінювання комунікаційного потенціалу як спроможності до інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень в управлінських командах організацій та підприємств. Мета роботи – подолання недостатності концептуалізації оцінювання когнітивних та комунікаційних ризиків, що виникають у комунікаційних процесах інформаційного забезпечення прийняття рішень в управлінських командах організацій та підприємств, яким притаманні характеристики проєктної діяльності з призначенням утворення управлінських продуктів. Завданням цієї частині дослідження стає розробка та подання рефлексивного прикладу побудови ієрархічну модель репрезентації утворення когнітивних та комунікаційних ризиків під час оцінювання ризиків у будь-якій управлінській команді. Актуальність такої мети та завдання зумовлено потребою розвитку теоретичних та методичних положень моделювання та оцінювання видів ризику, які до періоду становлення інформаційної економіки не мали великої актуальності, тому їх було досліджено замало, – це когнітивні та комунікаційні ризики. Визначено рівні виникнення когнітивно та комунікаційно наведених хиб у оцінюванні рівня ризику будь якого управлінського рішення, що є причинами зниження комунікаційного потенціалу управлінських команд організацій та підприємств. Розширено уявлення про рівні виникнення комунікаційно-наведених хиб як засаду оцінювання чинників зниження комунікаційного потенціалу; запропоновано ієрархічну модель (на прикладі категорії «ризик», але яка є концептуальним прототипом оцінювання будь якого когнітивного та комунікаційного ризику) впливу різних видів лінгвістичної невизначеності на оцінки ризиків та зменшення їх адекватності як інформаційно-аналітичного забезпечення за кроками обробки інформації у комунікаційному ланцюгу управлінських команд підприємства.Item Розробка моделі ситуаційного аналізу та вибору KPI персоналу торговельного підприємства.(СНУ ім. В. Даля, 2023) Невідома, К. О.; Кривуля, П. В.Сучасний ріст значущості торгівлі для занятості населення України веде до зростання необхідності ефективного управління у цій галузі. При наявності великої кількості клієнтів, конкурентів та переповнення ринку товарів та послуг керівники мають вміти працювати з персоналом торгового підприємства. Це зумовлено тим, що робітники даної сфери мають відносно більший вплив на результати діяльності підприємства, тому що від праці персоналу залежить поведінка клієнтів та обсяг виторгу. Ці обставини зумовлюють необхідність у розробці та впровадженні достатньо різноманітної системи KPI в роботі торгових підприємств як постійного процесу. Об'єктом дослідження є діяльність торговельних працівників. Предметом дослідження є ситуаційні характеристики умов та методичні засади використання ключових показників ефективності діяльності торговельних працівників. Завданням дослідження стала розробка принципової моделі підбору, аналізу і позначення ключових показників ефективності роботи торговельних працівників взагалі. У роботі було досліджено поняття «ключові показники ефективності», розглянуто показники вимірювання праці персоналу. Також була запропонована кодифікація класів показників та працівників. Крім того, було запропоновано удосконалені класифікаційні ознаки видів KPI та працівників. Створено схему аналізу ситуацій складання ключових показників ефективності. Одним з узагальнюючих висновків роботи є твердження, що KPI визначають успішність діяльності підприємства у широкому сенсі та мають охоплювати різні аспекти цієї успішності (не тільки ефективність або навіть тільки економічну ефективність), але конкретні інтерпретації цієї успішності можуть мати значною мірою різні акцентуації у різних типових завданнях торговельного персоналу. Запропонована схема аналізу ситуації для складання ключових показників ефективності, де рекомендовані показники для конкретних оцінок та працівників, має отримати більш глибоку розробку. Має бути також враховано вплив результатів праці на інші показники діяльності підприємства – цю роботу поки що тільки розпочато. Тому конкретним отриманим результатом можна вважати тільки принципову схему ситуаційної моделі, яку складають поля з індексованим контекстом макроситуацій.Item Інтерпретації фактичної диверсифікації інвестицій та бізнесу: процес чи стан, метод чи критерій.(СНУ ім. В. Даля, 2023) Багратіоні, С. З.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Безбах, А. В.; Плєхова, Н. М.Дослідження в області управління ризиками у глобальному бізнес-середовищі набуває важливості через зростання взаємозв'язків міжнародних ринків, через технологічний прогрес та через глобальні геополітичні зміни, які зазвичай мають форму військових дій. Підприємства стикаються з викликами політичних, економічних та соціальних турбуленцій, а також новими видами ризиків. Дослідження включає огляд різних теоретичних поглядів щодо сутності диверсифікації як стратегії зменшення негативного впливу та адаптації до змін, враховуючи конкуренцію та геополітичні фактори: як процес, як цільовий стан, як метод та критерій. У роботі обґрунтовано, що більш коректно не вважати диверсифікацію процесом, а певною метою та відповідним їй критерієм. В умовах сучасності керівники та підприємці як «власники ризику» активно приймають ризик, спираючись на стимул досягнення прибутку в інноваційному середовищі. Дослідження також аналізує економічні аспекти ризику та визначає, як підприємства можуть максимізувати ймовірність позитивних результатів при обмеженні негативного в контексті глобалізації та технологічного розвитку. Комбінований підхід до управління ризиками виявляється найбільш ефективним, сприяючи адаптації до змін у світовому бізнесі. Але такий підхід потребує дослідження похідної диверсифікації другого порядку: не просто вибору методу диверсифікації, а вибору портфелю окремих стратегій утворення портфелів. Також у роботі висунуто пропозицію розглядати метод резервування як одну зі складових множини методів диверсифікації, тобто запропоновано перспективний напрям дослідження резервів як елементів загального портфелю розподілу ресурсів підприємства. Раніше резервування та диверсифікація розглядались як самостійні методи зниження ризику. Таку пропозицію слід перевіряти як емпірично, так і з боку теоретичного обґрунтування нового критерію ефекту диверсифікації.Item Хибні безпекознавчі сподівання від банківських новацій через подвійну їхню роль у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику: сутність проблематики та її подолання шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Ватулін, В. М.; Кривуля, П. В.; Бурко, Я. В.; Коротун, І. О.Дія чинників ризику багатоаспектна і проявляє себе у будь якій сфері економічної діяльності та стає на заваді усталеності розвитку підприємств, регіонів, країн, людства у цілому. Вирішення окремих проблем з подоланням дії чинників ризику наближає людство до усталення розвитку. У роботі розглянуто двобічний вплив удосконалення інструментів та методів зниження ризику на силу дії чинників ризику – з огляду на потреби української економіки та на комерційні критерії господарчої діяльності економічних акторів заходи щодо впливу на чиннику ризику можуть мати різне значення, а посилення апарату врахування зовнішніх чинників може посилювати силу дії внутрішніх чинників. Але попре таку подвійну роль у роботі запропоновано спрямовувати аналіз на виявлення умов, за яких одна з ролей превалює, - результати такого аналізу нададуть змогу утворювати дихотомії ситуаційної діагностики замість недостатньої як результат оцінювання констатації наявності як плюсів так і мінусів у окремих заходів, явищ, форм, інструментів, тощо. Конкретизуючи загальні висновки щодо подолання невизначеності подвійної ролі інструментів у збільшенні та зменшенні сили дії чинників ризику шляхом утворення дихотомій ситуаційної діагностики у роботі запропоновані такі дихотомічні пари: імітаційний бенчмаркінг та сортувально-адаптаційний бенчмаркінг, ризики порівняльної неадаптованості до сучасних умов дії економічного актора та ризики опанувальної неадаптивності економічного актора, кредитори-едифікатори та кредитори-анігілятори. Також у роботі запропоновано альтернативне визначення кредиту та зроблено ряд висновків щодо подвійної ролі новацій на посилення та послаблення чинників ризику; щодо потенційну можливість оптимізації рівня безпекознавчої озброєності економічних акторів; щодо декларативної та дійсної ролі заходів щодо посилення конкурентоспроможності економічних акторів; щодо проявів когнітивних ефектів, що спричиняють когнітивні ризики та використання понять у полі дослідження.Item Прагматичні тлумачення терміну «людський капітал» як системи зв’язків між складом інтерпретацій, складом асоційованих управлінських імперативів, складом контекстів економічної діяльності.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Бородавка, Н. Г.; Кривуля, П. В.У статті продемонстровано, що у рамках загальної категорії «людський капітал» існують деякі його різновиди, які можуть мають отримати власні термінологічні позначення. У випадку однієї понятійної розбіжності пару підвидів людського капіталу запропоновано умовно іменуватимемо основним людським капіталом та фінансовим людським капіталом, залежно від того як визначено контекст використання: як виробничий, чи як відносницький. У іншому випадку понятійної розбіжності доречнішим здається виділення іншої пари підвидів людського капіталу, які можна було б умовно іменувати ЛК-потенціалом та ЛК-власністю, оскільки в деяких помітно різних контекстах використання категорії «людський капітал» вона зближується за значенням до різних родових категорій: то виступаючи більшою мірою представником категорії «потенціал», то виступаючи більшою мірою як «власність». Гіпотеза про необхідність ідентифікації умов в яких людський капітал набуває різних значень обґрунтована вже цими двома парами, оскільки показані чотири варіанти інтерпретацій загальної категорії, потреба виділення яких осмислена у зв’язку з різними контекстами її застосування, тобто має прагматичне підґрунтя. Такі різні значення припускають різні контексти використання категорії «людський капітал», тож і різні імперативи управлінської діяльності починають бути головуючими. Також слід зазначити, що і позначення мають бути різними для зручності використання термінології.Item Потенціал університетів у підтримці впровадження циркулярної економіки в післявоєнному відновленні України(СНУ ім. В. Даля, 2024) Ольшанський, О. В.; Маслош, О. В.; Olshanskyi, O. V.; Maslosh, O. V.Війна в Україні спричинила значні екологічні проблеми, такі як забруднення ґрунту та водойм, знищення природних середовищ існування флори та фауни, руйнування агроекосистем. Ці проблеми потребують комплексного підходу для їх вирішення, і циркулярна економіка пропонує ефективні методи для зменшення відходів, економії ресурсів, відновлення екосистем та розвитку сталого способу життя. Останні дослідження у сфері циркулярної економіки підтверджують її значний потенціал як інноваційного підходу до сталого розвитку. Основна увага в наукових публікаціях приділяється економічним, екологічним, інноваційним, соціальним вигодам циркулярної економіки, що дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів і зменшити витрати. Однак, попри значні переваги, впровадження циркулярної економіки стикається з рядом викликів, таких як технологічні обмеження, недостатня інфраструктура для перероблення і висока вартість переходу від лінійної до циркулярної моделі. В роботі розглянуті основні екологічні наслідки війни в Україні, включаючи забруднення ґрунту та водойм, знищення природних середовищ існування та руйнування агроекосистем. Для подолання цих викликів необхідно активне залучення різних секторів суспільства, включаючи освітні інституції, бізнес і державні органи. Окрему увагу приділено потенціалу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля у впровадженні циркулярної економіки. Університет здійснює дослідження, освіту та підготовку кадрів, інформаційно-просвітницьку діяльність, співпрацює з урядовими організаціями, міжнародними партнерами, бізнесом та громадами для впровадження принципів циркулярної економіки. Показано, що СНУ ім. В. Даля може стати провідним регіональним центром досліджень у галузі циркулярної економіки, розробляючи нові технології та методики для перероблення відходів, біоремедіації, очищення води та відновлення ґрунтів В роботі запропоновано напрями розвитку потенціалу СНУ ім. В. Даля у підтримці впровадження циркулярної економіки в післявоєнному відновленні України. Завдяки інтеграції досліджень, освіти, підвищення кваліфікації, інформаційно-просвітницької діяльності та співпраці з різними зацікавленими сторонами, університет може стати потужним рушієм змін, спрямованих на сталий розвиток та відновлення країни.