Наукові вісті Далівського університету № 20
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Наукові вісті Далівського університету № 20 by Author "Алтухов, В. М."
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Розвиток технічної діагностики підшипників металургійних машин шляхом експериментальних досліджень в умовах фізичного моделювання.(СНУ ім. В. Даля, 2021) Алтухов, В. М.У статті розглянуто застосування сигналів акустичної емісії для технічної діагностики підшипників металургійних машин. Відзначено, що параметри сигналів акустичної емісії, що виникають при фрикційному контакті деталей, залежать від умов проведення експерименту. На моду амплітудного розподілу сигналів акустичної емісії значний вплив робить швидкісний і температурний чинники. Важливим є вивчення спільного впливу швидкісного і температурного чинників на моду і дисперсію амплітудного розподілу сигналів акустичної емісії. Розроблена експериментальна установка для проведення досліджень в умовах фізичного моделювання. В умовах фізичного експерименту отримано підтвердження того, що сигнали акустичної емісії, які генеруються в зоні фрикційного контакту, несуть певну інформацію про фізичні процеси, які протікають. Встановлено, що з підвищенням швидкості тертя кочення мода амплітудного розподілу сигналів акустичної емісії збільшується, а зі збільшенням температури зони контакту - зменшується. Зміна моди амплітудного розподілу сигналів акустичної емісії від спільної дії швидкісного і температурного чинників носить екстремальний характер. На ділянці, передуючій точці зламу, домінуючим є швидкісний чинник, а на ділянці за точкою зламу домінуючий вплив має температурний чинник. Встановлено, що з підвищенням температури зони фрикційного контакту збільшується дисперсія амплітудного розподілу сигналів акустичної емісії. Умови проведення експериментів і отримані результати мають якісний збіг, кількісні характеристики мають розкид у зв'язку з неможливістю точного збігу умов проведення експериментів. Знання теоретичних і експериментальних залежностей параметрів сигналів акустичної емісії від різних чинників фрикційного контакту сприятиме практичному використанню наукових знань не лише в учбовому процесі, але і при проведенні технічної діагностики металургійних машин у виробничих умовах.Item Силовий аналіз важільних механізмів – перегляд наукових основ.(СНУ ім. В. Даля, 2021) Алтухов, В. М.Розглянуті наукові основи силового аналізу важільних механізмів. Наукові основи кінетостатики важільних механізмів є визначальні при проведенні силових, динамічних і енергетичних розрахунків. Від правильності закладених в розрахунки принципів залежать отримувані результати силових розрахунків, які визначатимуть надійність і довговічність роботи механізмів і машин, їх конструкцію, ресурс, слабкі місця, поломки. Теоретичні основи силового аналізу важільних механізмів в частині визначення реакцій в поступальних кінематичних парах базуються, по-перше, на тому, як правильно представити реакцію в поступальній кінематичній парі, тобто які параметри реакції закладати в розрахунок. У поступальній кінематичній парі одно ланка сприймає з боку іншої ланки силу і момент, тому буде неправильним вважати, що треба розраховувати тільки силу (реакцію), напрям якої відомий. Здійснювати згідно леми Пуансо приведення цієї реакції до сили, точка прикладення якої – центр кінематичної пари, а напрям – перпендикулярно осі поступальної пари, і реактивного моменту (чи так задавати початкові умови для силового розрахунку) – недоцільно, тому що вірніше було б розраховувати тиск на ланку безпосередньо в передбачуваних точках контакту двох ланок. Це підвищить ясність силового розрахунку, зменшить розтягнутість викладу, поліпшить окремі докази. У поступальній кінематичній парі реакцію, що діє з боку однієї ланки на іншу, в загальному випадку, можна привести до сили і реактивного моменту, які взаємозв'язані між собою. Сила відома по напряму (перпендикулярно осі поступальної пари), точка її прикладення і величина – невідомі. Величина реактивного моменту – невідома. Таким чином кількість невідомих параметрів (дві величини і точка прикладення) – три. Застосовуючи лему Пуансо про паралельне перенесення сили, можна привести реакцію в поступальній кінематичній парі до двох сил, напрям і точки прикладення яких – відомі, величини цих сил – невідомі. Оскільки кількість невідомих параметрів, при такому представленні реакції в поступальній кінематичній парі, рівна двом, то групи Ассура будуть статично визначними.Item Сучасні напрями розвитку металургійного обладнання для дроблення агломерату.(СНУ ім. В. Даля, 2021) Алтухов, В. М.; Боровік, П. В.У статті розглянуті сучасні напрями розвитку металургійного устаткування для дроблення агломерату. Для дроблення пирога агломерату на металургійних підприємствах застосовуються одновалкової зубчасті дробарки і щокові дробарки. Найбільш поширені одновалкової зубчасті дробарки, у яких простіше конструкція, вище надійність роботи, менше енергетичні витрати при дробленні. При дробленні аглоспіку одночасно з шматками оптимальних розмірів утворюється значна кількість дрібниці і шматків великої крупності. Дрібницю необхідно фільтрувати. Великі шматки агломерату погіршують процес плавки в доменній печі, при їх транспортуванні утворюються пилові фракції. Розроблено конструкції дробарок, в яких процес дроблення здійснюється шляхом руйнування в значній мірі під дією згинальних навантажень (з меншими енерговитратами), з подальшим продавлюванням шматків агломерату через зазори в колосникових гратах. Дроблення пирога агломерату в цих дробарках проходить по ослабленим ділянкам (наявність тріщин, пор, концентраторів напружень тощо). Це дозволяє підвищити міцність дробленого агломерату. В умовах фізичного моделювання на експериментальній моделі перевірено ефективність запропонованих розробок. При дробленні пінобетону на фізичній моделі встановлено, що енерговитрати при установці колосників в одній горизонтальній площині в порівнянні з установкою колосників на різній висоті будуть на 9-12 % більше. Застосовуючи теорію подібності, можна перенести результати на промислову дробарку. В процесі виробничих випробувань встановлено, що при руйнуванні згинальними навантаженнями в порівнянні з руйнуванням агломерату шляхом зрізу, міцність отриманого дробленого агломерату на 3,2 % вище. При цьому споживана потужність приводу при роботі запропонованих дробарок - на 4,8 % менше. Також розроблена дробарка, в якій по осях симетрії зазору між колосниками розміщені додаткові руйнуючі елементи у вигляді загострених клинів, при роботі її утворюється більш рівномірний фракційний склад дробленого агломерату. Удосконалення одновалкових зубчастих дробарок ефективно в зв'язку з дуже великими обсягами агломерату на металургійних заводах України.