Browsing by Author "Merkulov, P. Yu."
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Єдність та диференціація правового регулювання праці нотаріусів(СНУ ім. В. Даля, 2026) Меркулов, П. Ю.; Merkulov, P. Yu.Меркулов П.Ю. Єдність та диференціація правового регулювання праці нотаріусів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2026. У дисертації здійснено розгляд особи нотаріуса як суб’єкта трудового права та виділено його наступні особливості: 1) характер роботи нотаріуса, який полягає у вчиненні нотаріальної діяльності, що є особливим видом трудової діяльності; 2) правове регулювання діяльності нотаріусів здійснюється нормами Закону України «Про нотаріат», які базуються на нормах трудового законодавства. Є чітка закономірність закріплення гарантій нотаріального процесу на основі тих гарантій, які визначені загальним трудовим законодавством – Кодексом законів про працю України; 3) нотаріус наділений відповідним спеціальним правовим статусом, який і визначає його місце у системі органів влади та поміж інших суб’єктів трудового права, а правовий статус нотаріуса як суб’єкта здійснення нотаріальної діяльності доповнюється ознаками правового статусу працівника; 4) нотаріус є фізичною особою, а кожна фізична особа у міру своїх можливостей стає суб’єктом трудового права, оскільки право на працю є невід’ємним правом кожної особи; 5) нотаріус виступає особливим суб’єктом трудового права, що обумовлено тими завданнями та функціями, які він виконує в процесі здійснення нотаріальної діяльності; 6) нотаріуса як суб’єкта трудового права визначає і встановлений процес оформлення трудових правовідносин нотаріуса, що здійснюється відповідно до певної процедури, яка визначена трудовим законодавством; 7) на нотаріуса поширюються юридичні гарантії, які притаманні суб’єктам трудового права та трудових правовідносин; 8) нотаріуса як суб’єкта трудового права характеризує й така особливість, як найманий характер праці, хоча це стосується, зокрема, державних нотаріусів. Визначено сутність та окреслено значення єдності та диференціації правового регулювання праці нотаріусів. Розглянуто співвідношення єдності та диференціації правового регулювання праці нотаріусів та визначено їх ключові напрями: 1) співвідношення у форматі: загальне та спеціальне, які мають нерозривний зв’язок між собою; 2) співвідношення загальних та спеціальних норм трудового законодавства нотаріусів визначається як співвідношення цілого та частини, де цілим виступає трудове законодавство загалом, а частиною – законодавство, яке регулює ті чи інші правовідносини щодо нотаріусів; 3) співвідношення, при якому забезпечується відповідність спеціальних норм та спеціального законодавства загальним нормам, здійснюється деталізація загальних норм у певних правовідносинах; 4) співвідношення єдності та диференціації праці як суперництво загальної та спеціальної норми. Варто зазначити, що регулювання трудових правовідносин нотаріусів виключно загальними нормами є неможливим, а тому деталізація правового регулювання забезпечується саме спеціальними нормами; 5) співвідношення єдності та диференціації як визначення особливостей певної галузі трудового права; 6) обґрунтовано співвідношення, за якого спеціальні приписи скасовують або обмежують дію загальних приписів (lex specialis derogat legi generali), а отже, саме перші (спеціальні) мають пріоритетне значення при регулюванні праці нотаріусів. Якщо спеціальні приписи скасовують (обмежують) дію загальних (lex specialis derogat legi generali), то пріоритет мають перші (спеціальні); 7) співвідношення, при якому диференційовані норми деталізують загальні норми; 8) співвідношення, при якому диференційовані норми самостійно врегульовують трудові відносини, які не врегульовані загальними нормами. Важливе місце у дисертації займає дослідження критеріїв диференціації правового регулювання праці нотаріусів, зокрема виділено і детально охарактеризовано об’єктивні та суб’єктивні критерії правового регулювання праці нотаріусів. У рамках дослідження здійснено розгляд поняття «кадрове забезпечення нотаріусів», під яким запропоновано розуміти особливий напрямок державної кадрової політики у системі органів нотаріату, який включає в себе реалізацію державної політики щодо формування високопрофесійних кадрів у системі нотаріату, які здатні забезпечувати населення якісними нотаріальними послугами, характеризуються особливими суб’єктом (державний та приватний нотаріус) і об’єктом (надання нотаріальних послуг) у межах відповідної адміністративно- територіальної одиниці (нотаріального округу). Детально досліджено та окреслено вираження єдності та диференціації кадрового забезпечення праці нотаріусів, зроблено акцент на розумінні важливості створення ефективної системи кадрового резерву нотаріусів у кожному конкретному нотаріальному окрузі. Важлива увага у дисертації приділена регулюванню робочого часу нотаріусів і часу їх відпочинку, здійснено виділення основних особливостей регулювання робочого часу та часу відпочинку нотаріусів. Окремо в роботі охарактеризовано питання охорони праці нотаріуса, яку запропоновано розуміти як: 1) охорону праці власне нотаріуса, що виступає суб’єктом нотаріального процесу; 2) охорону умов праці нотаріуса; 3) охорону нотаріальної таємниці; 4) охорону праці нотаріуса у період дії воєнного стану; 5) охорону праці нотаріуса від осіб, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій. У дисертації визначено розуміння основних особливостей дисциплінарної та матеріальної відповідальності нотаріуса шляхом їх виділення та детальної регламентації, а також акцентовано увагу на важливості чіткого встановлення рамок дисциплінарної та матеріальної відповідальності нотаріусів. Системно проаналізовано проблеми правового регулювання ЄДПН та визначено напрями удосконалення правового регулювання праці нотаріусів на загальнодержавному та локальному рівнях, серед яких названо: 1) відсутність динаміки у здійсненні правового регулювання єдності та диференціації праці нотаріусів, що виражається у недосконалості законодавства щодо регулювання правового статусу та праці нотаріусів; 2) наявність значної кількості норм, які при здійсненні правового регулювання однакових суспільних відносин суперечать одна одній; 3) складність здійснення нормативно-правового регулювання окремих інститутів трудового права щодо нотаріусів: при застосуванні окремих положень дисциплінарної відповідальності приватних нотаріусів, при розумінні прогулу та систематичності порушення трудової дисципліни приватним нотаріусом, який забезпечує організацію своєї діяльності самостійно; 4) складність забезпечення навчання та підвищення рівня кваліфікації нотаріуса; 5) складність підвищення рівня кваліфікації нотаріусів на основі міжнародних програм роботи нотаріату; 6) недостатність визначення професійних здібностей нотаріуса, що обумовлено відсутністю чіткого розуміння критеріїв оцінювання професійності нотаріусів; 7) відсутність зацікавленості ДН у результатах своєї праці; 8) відсутність чітких критеріїв визначення компетентності нотаріуса; 9) відсутність ефективної системи формування кадрового резерву нотаріусів у конкретному нотаріальному окрузі; 10) відсутність визначеного граничного віку для набуття професії нотаріуса; 11) проблеми правового регулювання нотаріуса з іншими органами влади та посадовими особами, органами місцевого самоврядування, трудовими архівами, органами Пенсійного фонду щодо їх взаємодії між собою; 12) проблема налагодження належного рівня обміну досвідом між нотаріусами в Україні та їх іноземними колегами; 13) відсутність правового механізму притягнення нотаріуса до моральної відповідальності; 14) проблема чіткості визначення рамок дисциплінарної та адміністративної відповідальності нотаріусів. Зроблено висновок про необхідність розроблення Порядку взаємодії нотаріусів з іншими органами державної влади, недержавними органами, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, в якому закріпити мету та форми такої взаємодії, принципи її побудови, визначити певні строки для вчинення певних дій, надання відповідей на запити тощо. Окрему увагу приділено дослідженню моральної відповідальності нотаріуса, яку запропоновано розглядати, відштовхуючись від принципу створення презумпції правильного та належного нотаріуса, а отже, й розуміння нотаріуса як особи, яка здійснює нотаріальну діяльності сумлінно, правильно законно та безумовно. Важливе місце у дисертації займає дослідження правового регулювання праці нотаріусів та можливостей його використання в Україні, у роботі також виокремлено й охарактеризовано конкретні особливості регулювання праці нотаріусів у зарубіжних країнах.