Browsing by Author "Olshansky, O. V."
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Потенціал індустріальних парків Закарпаття : сучасний стан та перспективи розвитку.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Ольшанський, О. В.; Маслош, О. В.; Подкуйко, В. М.; Olshansky, O. V.; Maslosh, O. V.; Podkuiko, V. М.Стаття присвячена дослідженню потенціалу та перспектив розвитку індустріальних парків Закарпатської області як ефективного інструменту регіонального розвитку. Проаналізовано міжнародний досвід створення та управління індустріальними парками, визначено ключові чинники їх успішного функціонування. Виявлено основні передумови розвитку індустріальних парків у Закарпатті, На основі актуальних даних здійснено аналіз спеціалізації наявних індустріальних парків. Визначено основні проблеми, що стримують розвиток індустріальних парків, серед яких недосконалість нормативно-правового регулювання, недостатній рівень державної підтримки, обмеженість фінансування та інфраструктурні виклики. Встановлено, що вирішення цих проблем сприятиме підвищенню ефективності функціонування індустріальних парків та їхньої привабливості для інвесторів. Запропоновано концепцію залучення інтелектуального капіталу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до розвитку індустріальних парків через створення централізованої бази даних та впровадження адаптаційних програм. Особливу увагу приділено можливостям залучення інтелектуального капіталу ВПО для зміцнення трудового потенціалу індустріальних парків. Обґрунтовано необхідність створення бази даних висококваліфікованих ВПО, які не працюють за фахом, що дозволить оптимізувати кадрове забезпечення. Запропоновано комплексний підхід до інтеграції ВПО, що включає інформаційну підтримку, професійне навчання, адаптаційні програми та створення сприятливих умов праці. Розвиток партнерських відносин з університетами та навчальними закладами дозволить забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів, що сприятиме довгостроковій конкурентоспроможності індустріальних парків та економічному зростанню регіону. Вирішення виявлених проблем та використання інтелектуального капіталу ВПО дозволить Закарпатській області підвищити свій промисловий потенціал та залучити більше інвестицій. Запропоновані заходи очікується, що матимуть значний вплив на соціально-економічний розвиток регіону, сприяючи сталому зростанню та покращенню якості життя його мешканців.Item Стимулювання зайнятості населення сільських територій на основі біоекономічної моделі перероблення лікарських рослин.(СНУ ім. В. Даля, 2025) Маслош, О. В.; Ольшанський, О. В.; Подкуйко, М. Ю.; Maslosh, O. V.; Olshansky, O. V.; Podkuiko, M. Y.У статті досліджується питання стимулювання зайнятості населення сільських територій України на основі впровадження біоекономічної моделі перероблення лікарських рослин. Порівняльна характеристика традиційної аграрної моделі та біоекономічного підходу дає змогу визначити якісні переваги біоекономіки як інструменту диверсифікації зайнятості, зменшення трудової міграції та формування нових ланок локальної економіки. Обґрунтовано, що біоекономіка забезпечує гнучкість у виробництві, орієнтованому на сталий розвиток, і сприяє збільшенню доданої вартості без значного залучення зовнішніх ресурсів. Показані прикладні технології перероблення лікарських рослин, зокрема методи первинної та вторинної обробки, що дозволяють створювати конкурентоспроможну продукцію з високим ступенем локалізації. Розроблено структуру ланцюга створення доданої вартості, який охоплює етапи вирощування, заготівлі, технологічної обробки, пакування та реалізації, і в якому залучення місцевого населення можливе на кожному рівні. Проаналізовано соціально-економічний потенціал сектору, що включає формування нових робочих місць, розвиток жіночого підприємництва, підтримку молоді та зростання зайнятості у сфері малих виробництв. Розглянуто ключові бар’єри (відсутність доступу до технологій, фінансових інструментів, сертифікації, ринків збуту) і можливості (підтримка з боку міжнародних партнерів, екологічний тренд, наявність сировинної бази) розвитку біоекономіки. Визначено необхідні передумови для її ефективного функціонування в сільських громадах: кадровий потенціал, логістична інфраструктура, освітні ініціативи, механізми кооперації. Також окреслено інституційні механізми підтримки розвитку біоекономічної моделі, зокрема через програмне фінансування, податкові пільги, залучення дорадчих служб і розвиток освітніх платформ. Таким чином, результати дослідження поглиблюють розуміння прикладних аспектів біоекономіки як чинника сталого розвитку, особливо в контексті подолання соціально-економічних викликів на рівні сільських громад.