Browsing by Author "Tsyhanenko, S. V."
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Захист трудових прав творчих працівників(СНУ ім. В. Даля, 2026) Циганенко, С. В.; Tsyhanenko, S. V.Циганенко С.В. Захист трудових прав творчих працівників. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2026. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі теоретичних розробок юридичної науки загалом і доктрини трудового права зокрема розкрити природу і особливості захисту трудових прав творчих працівників та виробити науково обґрунтовані підходи до його застосування. У межах розкриття теоретико-методологічних засад захисту трудових прав творчих працівників за законодавством України окреслено сучасну систему основних трудових прав творчих працівників. Система таких прав за трудовим законодавством України охоплює: по-перше, загальні права, адже творчі працівники повноцінно володіють статусом працівника; по-друге, спеціальні права, властиві творчим працівникам (право на користування творчою свободою, на авторство та захист результатів інтелектуальної діяльності, на пільги у процесі масового вивільнення працівників та ін.); по- третє, особливі права, якими володіють окремі категорії творчих працівників (особи з інвалідністю, особи з особливими сімейними обов’язками та ін.). Обґрунтовано, що сутнісний зміст та об’єктивна обумовленість права творчого працівника на захист трудових прав постає нормативно регламентованим й інституційно-організаційним чином забезпеченим комплексом фундаментальних можливостей (вид і міра поведінки у сфері правоохорони) творчого працівника безперешкодно використовувати юридичні механізми юрисдикційного та/або позаюрисдикційного захисту свого суб’єктивного трудового права, що було порушено, стало оспорюваним або ж не визнається, а також у разі наявності загрози (ризику) його порушення, у результаті чого відповідне трудове право поновлюється, визнається, усуваються бар’єри для повноцінної реалізації такого права, а також запобігається його порушення. Принципами захисту трудових прав творчих працівників запропоновано розуміти обов’язкові до виконання під час захисту трудових прав творчих працівників основоположні (фундаментальні) правові та інституційно- організаційні засади загальноправового, галузевого та особливого (інституційного) характеру, що містяться в джерелах права й за своїм призначенням уможливлюють цілісність правозахисту працівників, забезпечуючи при цьому відповідність процесу і результатів захисту суб’єктивних прав суті об’єктивного права, а також можливість соціально безпечного здійснення права творчого працівника на захист його порушених трудових прав. Систему зазначених принципів складають такі групи засадничих ідей: 1) загальноправові принципи (принципи верховенства права, законності, людиноцентризму, рівності та справедливості); 2) галузеві принципи (принципи свободи праці, гідної праці й пріоритету людини в правозахисному процесі, солідарності в захисті трудових прав працівників, соціальної справедливості, застосування ідеї соціального партнерства під час захисту трудових прав працівників, а також сам принцип захисту трудових прав працівників); 3) інституційні принципи (принципи загальності, системності та комплексності, адаптивності та диференціації, обов’язковості, своєчасності захисту та адекватності (прогнозованості) обсягу й характеру захисту трудових прав творчих працівників). У контексті дослідження організаційно-правових засад захисту трудових прав працівників за законодавством України особлива увага приділена критичному аналізу змісту актуальних факторів порушення трудових прав творчих працівників, які ускладнюють реалізацію права на захист трудових прав. Серед основних таких факторів названо: недостатність нормативно-правового забезпечення гарантування трудових прав творчих працівників і невідворотності юридичної відповідальності за порушення прав творчих працівників у сфері праці та зайнятості; процес десоціалізації сфери праці та зайнятості; тенденцію до послаблення колективного захисту та впливу профспілок, а також до прекаризації трудових відносин і зайнятості у цілому; зростання рівня неформальної зайнятості, а також фіктивної самозайнятості серед творчих працівників; глобальну цифровізацію сфери праці та зайнятості, а також розвиток штучного інтелекту; дискримінацію творчих працівників та окремих категорій таких працівників. Комплексно удосконалено науковий підхід до розуміння характеристики основних юридичних гарантій належного захисту трудових прав творчих працівників, під якими варто розуміти нормативно встановлені, узгоджені з принципами права правові умови і засоби (публічні режимно-статусні, нормативно-правові, інституційно-організаційні), що забезпечують правомірну та ефективну (повноцінну, адекватну, своєчасну, безперешкодну тощо) реалізацію права цих працівників на захист їх трудових прав (порушених чи таких, що можуть бути порушені), а також обов’язок держави (у відповідній мірі – інститутів громадянського суспільства) щодо забезпечення захисту трудових прав творчих працівників. Автором уточнено теоретико-практичне розуміння сучасних юрисдикційних (судова та адміністративна) і неюрисдикційних (самозахист, громадський захист, діяльність комісій по трудових спорах, медіація) форм, способів (правовий ефект, що досягається у межах обраної форми захисту трудових прав творчих працівників, відповідаючи меті та завданням відповідної юридичної форми захисту) і засобів (конкретний типовий інструмент (дія), за допомогою якого реалізовується обраний спосіб захисту трудових прав творчих працівників у межах відповідної юридичної форми правозахисту) захисту трудових прав творчих працівників. У процесі дослідження напрямків удосконалення організаційно-правових засад захисту трудових прав працівників за законодавством України окреслено характеристику актуального стану захисту трудових прав творчих працівників у зарубіжних державах. На підставі проведеного аналізу встановлено відсутність держав, у яких на сьогодні діяла б розвинена систему комплексного захисту трудових прав творчих працівників. На рівні Європейського Союзу триває процес створення стандартів окреслення правового статусу творчих працівників, а також положень про охорону та захист трудових прав творчих працівників. У ряді держав-членів ЄС, зокрема в Іспанії, Німеччині, Франції, визнається, що творчі працівники в силу свого статусу користуються всіма доступними формами, способами та засобами захисту трудових прав працівників. При цьому у цих державах враховується вплив сфери творчої праці на спроможність працівника реалізовувати та захищати свої трудові права, а щонайперше право на працю та користування свободою творчої трудової діяльності (така вразливість працівників компенсується шляхом функціонування відповідних страхових фондів творчих працівників). На основі доповідей і рекомендацій ЮНЕСКО, правотворчих напрацювань Європейського Парламенту та держав-членів ЄС обґрунтовано доцільність комплексного удосконалення правового регулювання захисту трудових прав творчих працівників шляхом: по-перше, внесення змін до Стратегії розвитку культури в Україні на період до 2030 року та створення Концепції охорони і захисту трудових прав творчих працівників в Україні; по-друге, ратифікації Протоколу 2014 року до Конвенції Міжнародної організації праці 1930 року № 29; по-третє, доповнення Кодексу законів про працю України 1971 року главою XI-Б «Праця творчих працівників», що окреслюватиме: поняття, ознаки творчої праці та статусу творчих працівників (їх права, обов’язки та ін.); особливості умов праці цих працівників; порядок укладення, зупинення та припинення трудового договору (контракту) з творчим працівником; засади соціального страхування та створення і забезпечення функціонування Фонду соціального забезпечення творчих працівників; статус профспілок творчих працівників; особливості нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю щодо цієї категорії працюючих громадян; по-четверте, створення та прийняття Закону України «Про Фонд соціального забезпечення творчих працівників», правовий статус та методи функціонування якого будуть відповідати Спілці зі збору внесків на соціальне забезпечення та сімейні допомоги, що діє у Франції, а також Фонду соціального забезпечення творчих працівників, який діє в Німеччині.