кафедра публічного управління, менеджменту та маркетингу
Permanent URI for this community
Browse
Browsing кафедра публічного управління, менеджменту та маркетингу by Subject "заробітна плата"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Дисбаланси та протиріччя в політиці доходів, що дестабілізують якість трудового життя(СНУ ім. В. Даля, 2024) Хандій, О. О.; Івченко, Ю. А.У статі розглянуто політику доходів і оплати праці в України в сучасних умовах воєнного стану. Незважаючи на відновлення, війна призвела до скорочення робочих місць і доходів, інвестицій, зменшення купівельної спроможності і обсягів накопичених активів, відтоку робочої сили. Виявлено дисбаланси та протиріччя, що дестабілізують якість трудового життя. Проведено аналіз розривів між прожитковим мінімумом та середньою заробітною платою. Визначено, що прожитковий мінімум в Україні не показує, скільки грошей потрібно заробляти, щоб себе утримувати і задовольняти основні потреби, а лише слугує базою розрахунку соціальних виплат та заробітної плати в бюджетній сфері за тарифною сіткою. Визначено розрив між законодавчо встановленим і фактичним прожитковим мінімумом, який зберігається на високому рівні. Розглянуто співвідношення мінімальної заробітної плати до середньої заробітної плати. В дослідженні визначено, що розрив між мінімальною заробітною платою та середньою досягає рекомендованого рівня не шляхом пропорційного зростання, а шляхом стримування зростання як одного, так і іншого показника. Співвідношення мінімальної заробітної плати до середньої протягом 2022-2023 рр. склало 49,0-53%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50- 60%. Досліджено взаємозв’язок між підвищенням мінімальної заробітної плати та відповідним рівнем інфляції, що сприятиме збільшенню податків, зменшенню інвестицій, зростанню бюджетного дефіциту та подальшій інфляції і збільшення вартості кредитних ресурсів, протидіятиме відновленню. Проведено аналіз тарифної системи оплати праці та визначено дискримінаційне формування посадових окладів перших 12 розрядів ЄТС (єдиної тарифної сітки). Неконкурентоспроможність оплати праці в Україні порівняно з оплатою праці в європейських країнах визначено стримуючим фактором щодо прийняття рішення мігрантами про повернення в Україну. Проаналізовано динаміку заборгованості виплати заробітної плати за 6 років та гендерні розриви в оплаті праці. За результатами дослідження визначено гендерні розриви в оплаті праці.Item Підвищення задоволеності працею: вітчизняний та міжнародний досвід.(СНУ ім. В. Даля, 2024) Хандій, О. О.; Кобцева, Д. А.Задоволеність працею є одним із найважливіших факторів, що впливають на результати роботи персоналу, спосіб життя та соціальне життя. У сучасному конкурентному бізнес-середовищі вкрай важливо не лише залучати найкращі таланти, але й дбати про безперервний розвиток робочої сили та її задоволеність працею. Інвестуючи в розвиток співробітників, організації можуть підвищити їх задоволеність працею, продуктивність і культуру інновацій та співпраці. Метою формування та розвитку задоволеності працею є залучення потенційних кандидатів, утримання та мотивація компетентних працівників, сприяння досягненню цілей компанії. У дослідженні розглядаються різні аспекти задоволеності працею та чинники впливу на її рівень, такі як корпоративна культура, комунікації з керівництвом, лояльність, зміст роботи, навчання, винагороди та можливості визнання, командна робота та стосунки з підлеглими. Розглянуто приклади підвищення мотивації персоналу в інших країнах, що можуть бути корисними для українських компаній. Зазначено, що існує пряма залежність між задоволеністю працею та її продуктивністю. Наведено приклади успішного впровадження програм розвитку соціально-трудових відносин в Україні та зазначено, що завдяки просуванню цього напрямку, можна не тільки збалансувати вітчизняний ринок праці, а і стрімко розвивати його, адаптуючись під сучасні тенденції світового ринку. У різних країнах існують відмінності у підходах до управління задоволеністю працею та способах її вимірювання. Деякі країни активно застосовують програми корпоративної соціальної відповідальності, що спрямовані на поліпшення умов праці та стимулювання задоволеності працівників їх роботою. Україна стикається з різноманітними викликами у сфері праці, включаючи забезпечення гідного рівня заробітної плати, створення безпечних умов праці, надання можливостей кар'єрного зростання та формування корпоративної культури, підвищення змістовності трудового процесу, розвиток соціального діалогу. Дослідження свідчать, що рівень задоволеності працею значно різниться залежно від сектору економіки, розміру компанії, регіону та демографічних факторів.