Аграрний факультет
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Аграрний факультет by Subject "Self-Refine"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Техніки промптингу: від таксономії до інструментарію(2026) Дєордіца, Т.-Л.; Вороніна, М.; Єпіфанова, О.; Dieorditsa, Taiana-Lidiia; Voronina, Maryna; Yepifanova, OlgaУ доповіді розглянуто підхід до практичного застосування таксономії технік промптингу в освітньому контексті. За критерієм функціональної повноти з таксономії Schulhoff et al. (2025) відібрано три техніки — Role Prompting, Zero-Shot Chain-of-Thought і Self-Refine, — які покривають послідовні фази аналітичної діяльності: задання експертної перспективи, розгортання покрокового міркування та самоперевірку результату. На прикладі аналізу фрагмента підручника інформатики для 8 класу показано, як ці техніки інтегруються в єдиний промпт. Результат — виявлені недоліки навчального тексту і його виправлений варіант. Підхід відтворюваний у різних предметних галузях, що свідчить про його міждисциплінарний потенціал.Item Чотири техніки промптингу для аналітичної роботи з навчально-методичними матеріалами(СДПУ ім. А.С. Макаренка, 2026) Дєордіца, Т.; Вороніна, М.; Гладушина, Р.; Єпіфанова, О.; Козьменко, О.; Толмачов, В.; Dieorditsa, T.; Voronina, M.; Hladushyna, R.; Yepifanova, O.; Kozmenko, O.; Tolmachov, V.Формулювання проблеми. Викладачі дедалі активніше використовують великі мовні моделі (LLM) для вдосконалення навчально-методичних матеріалів (НММ). Проте більшість із них не має формальної підготовки в галузі штучного інтелекту, а тому вдається до безсистемних підходів. Описані у дослідницькій літературі техніки промптингу активують конкретні спроможності LLM і роблять взаємодію з моделлю передбачуваною та керованою. Однак наявні таксономії упорядковують ці техніки за внутрішньою логікою моделі, тоді як діяльність викладача визначається типом текстового завдання. Це зумовлює потребу у цілеспрямованому відборі технік для аналітичної роботи з НММ. Матеріали і методи. Роботу виконано у форматі пошукового дослідження, кінцевим продуктом якого є готовий до практичного використання інструментарій для викладачів. Дослідження складалося з трьох етапів: теоретичного аналізу та синтезу дослідницької літератури; розроблення процедури відбору технік; пілотної апробації. За основу відбору взято таксономію Schulhoff et al. (2025), що охоплює 58 текстуальних технік промптингу. Результати. Сформовано інструментарій із чотирьох технік промптингу – Role Prompting, Plan-and-Solve, Chain of Verification, Self-Refine – упорядкованих за логікою циклу Демінга (Plan→Do→Check→Act). Інструментарій реалізується через уніфіковані промпти-шаблони, адаптовані до чотирьох вимірів аналітичної роботи з НММ: змістового, структурно-логічного, мовно-стилістичного та оцінювального. Інструментарій допускає два режими використання: процедурний – із послідовним застосуванням усіх чотирьох технік, та автономний – із вибором однієї техніки відповідно до поточного завдання. Висновки. Відібрані чотири техніки перетворюють роботу з LLM на зрозумілу послідовність дій і забезпечують викладачам структурований підхід до аналітичної роботи з НММ незалежно від рівня їхньої технічної підготовки. Водночас результати роботи моделі завжди потребують критичного оцінювання людиною.