Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2024. Т. 1, № 1 (108)

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1482

Browse

Browsing Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2024. Т. 1, № 1 (108) by Subject "духовність"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Методологічні аспекти дослідження духовності.
    (СНУ ім. В. Даля, 2024) Чурсін, М. М.; Шевченко, Г. П.; Антоненко, Т. Л.
    В статті розглядається поняття духовності, яке залишається актуальним, попри прогрес технологій, зокрема інформаційних. Вивченню цього поняття може сприяти поява низки нових пізнавальних засобів у науці, зокрема, кібернетики, теорії систем, теорії комунікацій, синергетики і навіть теорії інформації у її класичних і семантичних концепціях. Виділяються кілька напрямів (і відповідних методів) у дослідженні духовності, пов'язаних, зокрема, з поступовим переходом у розумінні духовності від віри в Бога до примату «всесвітньої Свідомості», до раціональної свідомості, до інтелекту; із утвердженням інтелекту як властивості всього людства чи певної групи людей; з редукціонізмом, прагненням уявити феномени свідомості й духовності як щаблі еволюції мозку людини, біологічних і хімічних основ поведінки, які є й у примітивних видів, навіть вивести їх із властивостей елементарних частинок і закономірностей мікросвіту, тобто формування фізичного фундаменту духовності. Специфічною проблемою у цьому виступає узагальнення результатів вивчення духовності методами різних наук та формування загального її розуміння. Доводиться, що прагнення до редукції, формалізації, наукової строгості та однозначності в перерахованих напрямах не призводить до розкриття поняття духовності: уточнення механізмів її досягнення (аж до молекулярних, комунікаційних, програмних системних моделей) супроводжується втратою інтуїтивно сприйманої сутності духовності. Наголошується на перспективності інформаційного підходу у дослідженні духовності з урахуванням її нематеріальної природи. Об'єктивні проблеми формування узагальнення результатів у дослідженні духовності знаходять пояснення у межах концепції ієрархії контекстів, представленої Г. Бейтсоном. Виходячи з неї, відносини між повідомленням та його контекстом мають не логічну, а комунікативну природу. Звідси сутність духовності може бути розкрито шляхом редукції.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Теоретичні засади духовних цінностей студентської молоді.
    (СНУ ім. В. Даля, 2024) Сідаш, Н. С.
    Дана стаття досліджує поняття духовності в контексті можливостей виховання цінностей у студентів. Досліджується розуміння духовності як постійного набору цінностей, що мають важливе значення для розвитку особистості. Автор стверджує, що виховання духовності є важливим завданням освіти, оскільки сприяє розвитку найтонших духовних якостей, що впливають на цивілізаційні цінності. Дослідники відмічають високий рівень сприйняття цінностей духовного розвитку серед студентів, проте багато навчальних закладів не зосереджуються на підтримці цього розвитку. У практиці освіти, відповідно до доктрини добра, зруйнування цінностей спричиняє втрату органічної єдності людських асоціацій. Таким чином, виховання духовності та морального сумління є фундаментальним завданням педагогів. В статті стверджується, що освіта також має сприяти індивідуальному зростанню та розвитку унікальної свідомості особистості. Демократичне суспільство визнає, що освіта повинна сприяти індивідуальному розвитку, тому виховання духовності та естетичної чутливості має важливе значення. Цей процес охоплює різні способи самовираження, такі як література, поезія, музика, мистецтво, що формують цілісний підхід до дійсності та впливають на свідомість та інтелект особистості. Висновок базується на дослідженнях, які показують важливість духовності та їх вплив на розвиток особистості. Актуальність даної теми підкреслюється тим, що багато навчальних закладів не вирішують цю проблему та не сприяють розвитку духовності своїх студентів. Отже, пропонуються додаткові заходи для підтримки духовного розвитку студентів, такі як фінансування дослідницьких програм та створення спеціалізованих програм, спрямованих на виховання духовності.