Вісник СНУ ім. В.Даля № 4 (284) 2024

Permanent URI for this collection

https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1345

Browse

Now showing 1 - 13 of 13

Analysis and Systematisation of the Influence of Risks on the Innovation and Investment Activities of the Enterprise in the Conditions of Post-Conflict Transformation.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Ivchenko, Yu. A.; Івченко, Ю. А.
Despite the fact that the situation in Ukraine's economy remains challenging, as the economic environment does not create reliable preconditions for economic growth, economic and social problems continue to persist, deepen and exacerbate. The country's economy is currently characterized by a pronounced raw materialbased economy with an underdeveloped manufacturing industry. Ensuring qualitative transformational changes in the economy is not possible without consistent capital accumulation of enterprises on a simple and expanded basis. The tools used by domestic enterprises (traditional instruments and methods) to manage innovation and investment activities are imperfect, as they do not allow timely identification and forecasting of possible risks, accurate assessment of the decline in innovation and investment potential and economic sustainability of enterprises. Identification of the cause and effect relationships of crisis phenomena ensures the implementation of the anti-crisis management mechanism in a transformational economy. For successful innovation and investment activities of an enterprise in the context of post-conflict transformation, a qualitative analysis and systematization of the impact of risks is necessary. The aim of the article is to analyze and systematize the impact of risks on the innovation and investment activity of enterprise in the context of post-conflict transformation. To achieve this goal, all types of risks of innovation and investment activity were systematized according to certain features and depicted schematically. The article analyses approaches to risk definition, investment risks, innovation risks, specific risks, innovation risks according to the subject of innovation, and risks of entrepreneurial activity. It is noted that the analysis of risk impact contributes to the further development of the theory of riskology. It is concluded that systematization of the impact of risks on the innovation and investment activities of enterprise in the context of post-conflict transformation is necessary to formalize the risk management processes at enterprises. The author notes that in the context of military conflict and post-conflict transformations, new types of risks may arise, so this issue requires further research.
Building Integrated Management Systems: Achieving Synergy and Sustainability in Modern Organizations
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Stovpnyk, O. V.; Стовпник, О. В.
In today's competitive global marketplace, the quest for efficiency, sustainability, and quality is at the forefront of organizational management. The implementation of international management standards—such as ISO 9001 for quality, ISO 14001 for environmental management, and ISO 45001 for occupational health and safety—has become widespread across industries. However, these systems are often implemented separately, which can lead to inefficiencies and resource redundancy. An Integrated Management System (IMS) offers a strategic solution by consolidating these disparate systems into a unified framework, providing organizations with a comprehensive, cohesive approach to management. This paper explores the evolution of management systems and the growing need for integration in response to globalization, increased competition, and stakeholder demands. By combining the principles of quality management, environmental sustainability, social responsibility, and occupational safety into a single system, organizations can streamline their operations, improve resource allocation, and enhance overall performance. This approach allows organizations to not only meet regulatory requirements but also achieve a synergistic effect, where the whole system performs better than the sum of its individual parts. Two primary models for integrating management systems are discussed: the additive model and the comprehensive integrated model. The additive model involves the stepby- step incorporation of additional systems into an existing framework, typically beginning with ISO 9001 for quality management and gradually adding systems like ISO 14001 and ISO 45001. This modular approach allows for flexibility and is easier to implement for organizations with existing quality management systems. However, the additive model can sometimes result in systems that operate in parallel rather than truly integrated. The comprehensive integrated model, on the other hand, is designed from the outset as a unified system. This approach ensures that all components are interrelated and work together seamlessly, minimizing duplication of processes and promoting better alignment of organizational goals. The integrated model fosters greater synergy and reduces the administrative burden associated with managing multiple systems independently. The paper also highlights the importance of adopting a structured approach to integration based on the Deming PDCA (Plan-Do-Check-Act) cycle, which is central to ISO management standards. The PDCA cycle provides a framework for continuous improvement, enabling organizations to adapt and refine their management systems over time. Through effective leadership and stakeholder engagement, organizations can achieve not only compliance with international standards but also significant improvements in operational efficiency and long-term sustainability. The benefits of integrated management systems are numerous: they reduce duplication, optimize resource use, and improve communication and coordination across departments. Moreover, an IMS enables organizations to respond more effectively to external challenges, such as changing regulations, customer demands, and environmental concerns. The paper concludes by advocating for the widespread adoption of integrated management systems, emphasizing that their success depends on both the structural framework and the active involvement of management and staff. As organizations continue to face complex, interconnected challenges, the integration of management systems is a crucial strategy for enhancing competitiveness, sustainability, and long-term organizational resilience. The future of organizational success lies in the ability to harmonize different management approaches into a single, efficient system that supports continuous improvement and adaptability in an ever-changing global environment.
Developing Ukrainian Enterprises Using Neural Networks
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Pohorelova, K. А.; Pogorelov, Y. S.; Погорелова, К. А.; Погорелов, Ю. С.
The article explores the features of using neural networks for the development of Ukrainian enterprises. It examines the theoretical foundations of neural networks, their history, types, and examples of application in various industries. Special attention is given to analyzing the factors influencing enterprise development, such as technological innovations, economic conditions, organizational changes, competition level, and market conditions. It is shown that technological progress is a key factor in the development of enterprises in the modern world. The current state of development of Ukrainian enterprises is investigated in the context of adapting to new economic conditions, particularly during the war. The war in Ukraine significantly affects the economy, including the business sector. Internal challenges include political instability, economic reforms, workforce shortages due to mobilization, power outages, and the need for modernization of production facilities. External factors include global competition, the influence of international markets, and economic sanctions. Despite the challenging conditions, Ukrainian enterprises have growth opportunities through the implementation of the latest technologies, such as neural networks. The main challenges and opportunities for Ukrainian business are analyzed, and the directions for using neural networks for enterprise development are proposed for each development factor, considering the specifics of business operations in Ukraine. Specific examples of successful implementation of neural networks in the banking sector (PrivatBank), IT companies (SoftServe), and the agro-industrial complex (MHP) are provided. The article analyzes the advantages and disadvantages of using neural networks, such as increased efficiency, forecasting accuracy, service personalization, risk reduction, and challenges related to high costs, integration complexity, lack of qualified personnel, and data quality dependency. The prospects for enterprise development using neural networks are considered: productivity improvement, product and service quality enhancement, efficient resource management, risk reduction, innovative development, market adaptation, and resilience support. It is proven that the use of neural networks has significant potential for transforming enterprises, making them more efficient, flexible, and innovative.
Some Aspects of State Support of Innovation Processes in the Region
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Klius Y. I., Fomenko D. V., Shi Guangming; Klius Y. I., Fomenko D. V., Shi Guangming; Klius Y. I., Fomenko D. V., Shi Guangming; Клюс Ю.І., Фоменко Д.В., Ши Гуамін; Клюс Ю.І., Фоменко Д.В., Ши Гуамін; Клюс Ю.І., Фоменко Д.В., Ши Гуамін
The development of innovative activity of economic entities is one of the main objectives of the state policy. State instruments for support and development of innovation activity should provide support at all stages of the innovation life cycle, from idea generation to successful commercialisation of innovative products, and the maximum effect will be achieved only taking into account the integration of all participants of the innovation process - from scientists and entrepreneursinnovators to venture funds and innovative enterprises. The innovation economy, based on scientific knowledge and intellectual potential, is able to ensure the expanded reproduction of knowledge-intensive gross product of both the region and the country as a whole. The development of innovation processes is impossible without the generation of new ideas, knowledge, project initiation at the initial stages of the innovation cycle, and without the use of venture capital investments at the final stages. This problem is most difficult to solve in the regions, due to significant differences in their socioeconomic development, level of competence of scientific schools, sectoral specifics, level of concentration of industrial potential, including due to insufficient justification of the directions of further development of regions - innovation leaders. In order to support subprocesses related to resource provision, regional authorities can, on the basis of budgetary resources, form innovation infrastructure institutions, such as: business incubators, business accelerators, seed funds, technoparks, etc.; finance various innovation projects; invest in the development of human and intellectual capital - in education, for training personnel in innovation management, breakthrough scientific technologies, in the part of personnel training of the highest level. At the same time, we need a promising model of longterm innovation development, which implies a gradual transition from state to market-based instruments of development and support of innovation activity, including innovation infrastructure functioning on market conditions.
The Role of the Innovation Ecosystem as a Tool for Innovation Development.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Fomenko, D. V.; Nizhnikov, О. M.; Pimenov, V. S.; Фоменко, Д. В.; Ніжніков, О. М.; Піменоа, В. С.
The development of various industrial sectors is one of the priority tasks of the state, the solution of which is to improve the quality and life expectancy of the population. According to the authors of the article, an innovation ecosystem should be understood as an open dynamic system that provides collaborative forms of interaction between actors, taking into account the non-hierarchical relationships that have developed within the institutional ecosystem of enterprises, regions, and countries acting in the direction of sustainable advanced innovative development based on modern technological concepts. Modern innovation ecosystems are created and function to overcome individual limitations, maximise resource use, and distribute risks and costs to better achieve common goals. This approach differs from the traditional ones in that it takes into account the current level of economic development, taking into account the processes of digital transformation of all spheres of activity and provides an integrated approach to the formation of an innovation ecosystem. The article concludes that industry is currently developing as a traditional innovation system. The analysis of different views and main approaches to understanding innovation ecosystems allowed to identify the advantages of ecosystems in comparison with traditional innovation systems and to justify the need to develop industry as an innovation ecosystem. A more detailed study was carried out on the basis of market data for various types of equipment. These conclusions were confirmed when analysing the prerequisites for the formation of an innovation ecosystem based on the results of the analysis of the current state of the equipment market. A number of systemic problems can be identified that are common to all stages of production and circulation of various products: limited financial resources of manufacturers for development (research and development, sales and promotion of products); scientific and technological lagging behind the level of world leaders; difficulty in commercialising developments. These problems have a complex impact on the development of the industry as a whole and its individual product segments. Eliminating these constraints will help create favourable conditions for the machinery market and unlock its potential.
Високотехнологічний розвиток міст: цифровий та фінансовий аспекти
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Крисоватий, І. А.; Krysovatyу, I. A.
В представленій роботі акцентовано увагу на те, що у сучасному світі високих технологій розвиток міст набуває нових форм і вимірів, які визначаються цифровими та фінансовими аспектами. Тренди цифровізації і технологічних інновацій трансформують не лише способи взаємодії мешканців з міською інфраструктурою, але і саму структуру економічної діяльності міст. Високотехнологічний розвиток міст, що часто позначається терміном "розумні міста" (smart cities), включає інтеграцію сучасних інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) у міське управління, що дозволяє покращити якість життя, підвищити ефективність використання ресурсів та зменшити екологічний вплив. Цифрові технології, такі як Інтернет речей (IoT), великі дані (Big Data), штучний інтелект (AI) і системи розумного управління трафіком, є ключовими елементами цієї трансформації, забезпечуючи інтегроване управління міською інфраструктурою і надання послуг. Однак цифровізація міст не може відбуватися без належного фінансового забезпечення. Розвиток інфраструктури і впровадження нових технологій потребують значних інвестицій, які можуть включати державне фінансування, приватні інвестиції, партнерства між державними та комерційними структурами, а також інноваційні фінансові інструменти. Ефективне управління фінансами в цьому контексті стає критично важливим для забезпечення стабільного і сталого розвитку міст. Метою представленої роботи є визначення особливостей впливу фінансування та цифровізації на високотехнологічний розвиток міст. У цьому контексті дослідження цифрових і фінансових аспектів високотехнологічного розвитку міст є надзвичайно важливим для розуміння, як новітні технології і фінансові механізми можуть взаємодіяти для створення ефективних і стійких міських середовищ. Це дозволяє не лише покращити управлінські процеси і підвищити якість життя міських жителів, але й знайти нові шляхи для економічного розвитку і підвищення конкурентоспроможності міст у глобальному масштабі. Аналіз цифрових та фінансових аспектів високотехнологічного розвитку міст дозволяє виявити ключові фактори, що визначають успіх реалізації інноваційних проектів, а також розробити стратегії, які допоможуть максимально ефективно використовувати доступні ресурси та забезпечити довгостроковий позитивний вплив на міське середовище.
Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2024. – № 4 (284).
(СНУ ім. В. Даля, 2024)
Оптимізація атомної енергії в Україні на засадах екомаркетингу
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Щаслива, Л. А.; Shchaslyva, L. A.
Для ухвалення ефективних управлінських рішень щодо успішного реформування енергетичного сектору та оптимізації атомної енергії в Україні у відповідність зі щорічним зростанням обсягів відновлювальних джерел енергії необхідно здійснювати всебічний моніторинг, діагностику та оцінку розвитку енергетичного ринку. Метою статті є аналіз тенденцій розвитку підприємств енергетичної галузі і оптимізація атомної енергії в Україні на засадах екомаркетингу для підвищення безпеки у майбутньому. Для досягнення поставленої мети проаналізовано ринок електроенергії України, його тенденції та перспективи розвитку. Проведено дослідження ТОП-20 країн, що найбільше виробляють електроенергію в Європі. В статті проаналізовано стан ядерної енергетики в Україні та світі. Здійснено стратегічний аналіз атомної енергії та її оптимізації в Україні на засадах екомаркетингу. Зазначено, що бізнес в елетроенергетиці прогнозуючі свою діяльність і розробляючі програму свого перспективного розвитку повинен вивчати досвід конкурентів та попит на електроенергію загалом і за окремими сегментами ринку. Запропоновано орієнтуватися на споживача — розуміти дійсні та майбутні їх потреби, намагатися перевершити їхні очікування. Адже важливо розробити і вибрати правильну маркетингову стратегію, виявити, сформувати і задовольнити потреби споживачів. Соціальна відповідальність стає ключовим чинником налагодження дієвого діалогу між бізнесом, урядом та суспільством. Прагнення інтегруватись у європейські і світові економічні структури вимагає засвоєння нових правил поведінки в умовах нестабільного середовища. Наразі необхідно впроваджувати найновіші технології і мати найнижчі ціни та найвищі орієнтири стосовно найвимогливішого споживача. Дотримання принципів соціальної відповідальності дозволять підприємствам зайняти лідируючі позиції. Зроблено висновок про те, що енергетична стратегія України і нова економічна модель до 2050 р. передбачає відновлення енергетичної генерації. Підвищення якості життя — основа державної політики розвинених країн. Автором вперше оптимізовано обсяги атомної енергії в Україні на рівні 10,3% до 2050 р. згідно Енергетичної стратегії України та відновлювальних джерел енергії, які надшвидко розвиваються.
Порівняльний аналіз становлення та розвитку криптовалют у світі: уроки для України.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Дідик, А. М.; Нечай, О. Р.; Didyk, A. M.; Nechai, O. R.
Розглянуто поняття криптовалюти як цифрового активу, який здатен виконувати традиційні функції фіатних грошей. Проведено монографічний аналіз проблемного поля дослідження використання криптовалют в Україні. Показано, що відмітною особливістю криптовалюти є відсутність центрального органу влади, який би здійснював її емісію та регулювання обігу, на відміну від фіатних грошей. Показано, що це формує певні переваги у разі використання криптовалюти, але водночас породжує й специфічні ризики. Розглянуто історію виникнення криптовалюти та її поширення у світі. Окреслено технологічні особливості криптовалюти та акцентовано увагу на технологічній складовій їхнього обігу. Розкрито переваги та недоліки використання криптовалюти, які зумовлюють її поширення, можливість використання замість традиційних фіатних грошей, але разом із тим є передумовою виникнення ризиків, які пов’язані з використанням криптовалюти субєктами господарювання та фізичними особами. Показано принципові відмінності криптовалюти від традиційних фіатних валют. Представлено переваги криптовалюти, які роблять її використання більш привабливим, ніж використання традиційних фіатних грошей. Надано опис наявних підходів щодо ставлення до криптовалюти у різних країнах. Уточнено країни, в яких обіг криптовалюти стимулюється та підтримується з боку держави, та визначено країни із жорсткими обмежувальними заходами щодо обігу криптовалюти. Сформовано три групи країн за критерієм міри поширення криптовалюти та ефективності регулювання ринку криптовалют: країни, в яких обіг криптовалют і пов’язаний з ними бізнес необхідною мірою регулюється законодавством, країни, які тільки почали впроваджувати нормативне регулювання обігу криптовалюти та ведення криптовалютного бізнесу та країни, які не зробили відповідних дій або тільки нещодавно почали вживати дії для нормативного регулювання обігу криптовалют. Надано склад кожної групи країн. Показано світові підходи щодо сприйняття криптовалюти як ще однієї валюти поряд з фіатними грошима та як товару. Надано опис поширення криптовалют в Україні та окреслено основні нормативні акти, які регулюють питання обігу криптовалют в Україні. Окреслено наслідки ухвалення певних нормативних актів щодо обігу криптовалют в Україні.
Потенціал університетів у підтримці впровадження циркулярної економіки в післявоєнному відновленні України
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Ольшанський, О. В.; Маслош, О. В.; Olshanskyi, O. V.; Maslosh, O. V.
Війна в Україні спричинила значні екологічні проблеми, такі як забруднення ґрунту та водойм, знищення природних середовищ існування флори та фауни, руйнування агроекосистем. Ці проблеми потребують комплексного підходу для їх вирішення, і циркулярна економіка пропонує ефективні методи для зменшення відходів, економії ресурсів, відновлення екосистем та розвитку сталого способу життя. Останні дослідження у сфері циркулярної економіки підтверджують її значний потенціал як інноваційного підходу до сталого розвитку. Основна увага в наукових публікаціях приділяється економічним, екологічним, інноваційним, соціальним вигодам циркулярної економіки, що дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів і зменшити витрати. Однак, попри значні переваги, впровадження циркулярної економіки стикається з рядом викликів, таких як технологічні обмеження, недостатня інфраструктура для перероблення і висока вартість переходу від лінійної до циркулярної моделі. В роботі розглянуті основні екологічні наслідки війни в Україні, включаючи забруднення ґрунту та водойм, знищення природних середовищ існування та руйнування агроекосистем. Для подолання цих викликів необхідно активне залучення різних секторів суспільства, включаючи освітні інституції, бізнес і державні органи. Окрему увагу приділено потенціалу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля у впровадженні циркулярної економіки. Університет здійснює дослідження, освіту та підготовку кадрів, інформаційно-просвітницьку діяльність, співпрацює з урядовими організаціями, міжнародними партнерами, бізнесом та громадами для впровадження принципів циркулярної економіки. Показано, що СНУ ім. В. Даля може стати провідним регіональним центром досліджень у галузі циркулярної економіки, розробляючи нові технології та методики для перероблення відходів, біоремедіації, очищення води та відновлення ґрунтів В роботі запропоновано напрями розвитку потенціалу СНУ ім. В. Даля у підтримці впровадження циркулярної економіки в післявоєнному відновленні України. Завдяки інтеграції досліджень, освіти, підвищення кваліфікації, інформаційно-просвітницької діяльності та співпраці з різними зацікавленими сторонами, університет може стати потужним рушієм змін, спрямованих на сталий розвиток та відновлення країни.
Проблематика формування безпекоорієнтованого управління в організаціях.
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Галгаш, М. Р.; Halhash, M. R.
Визначено, що в час військових конфліктів, економічних криз, природними катаклізмами, невизначених ризиків тощо проблематика пов’язана із безпекою організацій є найбільш актуальною. Показана актуальність дослідження предметної області з формування безпекоорієнтованого управління в організаціях. Обґрунтовано, що безпекоорієнтовані організації в нестабільних умовах є гарантами функціонування загальної національної економіки, а також гарантами економічної стабільності та фінансової стабільності. Визначено основні засади та проблематику формування безпекоорієнтованого управління в організаціях. Приведені різні моделі управління, виходячи з корпоративної культури як і окремих країн, так і певних підприємств. Визначено зв'язок між моделлю управління та формою власності підприємства. Визначено напрями впровадження системи безпекоорієнтованого управління в організаціях та сферу виникнення конфліктів усередині організації, з точки зору різних підходів до системи управління. Ідентифіковано чинники, які впливають на безпекоорієнтованість управління, зокрема, різні підходи до інновацій в діяльності виконавців та підрозділів, різні погляди на критерій збільшення вартості підприємства, різний характер організаційної культури. Сформульовано робочі дослідницькі гіпотези щодо впливу ключових чинників на безпекоорієнтованість підприємства. Обґрунтовано доцільність аналізу безпекоорієнтованості управління на основі концептуальних положень класичної, неокласичної, інституційної та неоінституційної економічних шкіл та відповідних теоретичних концептів. Показано, що всередині організацій можуть виникати протиріччя і конфлікти між менеджментом організації, які обумовлені різною природою відносин до середовища функціонування організації та раціонального співвідношення безпекової та ринкової складових розвитку підприємства. Запропоновано структурування суб’єктів управління організації та виділено їх три типи: з домінуванням орієнтації на зовнішнє середовище (СУДОЗС); з домінуванням орієнтації на внутрішнє середовище (СУДОВС); без домінуючої орієнтації (СУБДО).
Стимулювання інноваційної діяльності підприємства: фінансовий, логістичний та цифровий аспекти
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Птащенко, О. В.; Ptashchenko, O. V.
В представленій роботі акцентовано увагу на тому що у сучасному бізнес-середовищі інноваційна діяльність є основою для досягнення конкурентних переваг і забезпечення сталого розвитку підприємств. В умовах швидко змінюваного ринкового середовища і технологічних революцій, підприємства повинні постійно адаптуватися і вдосконалювати свої продукти, послуги та бізнес-процеси. Стимулювання інноваційної діяльності є критично важливим фактором, який впливає на здатність компаній залишатися на передовій лінії розвитку і забезпечувати високі результати. Метою представленої роботи є визначення основних стимулів інноваційної діяльності підприємства, а також аналіз фінансового логістичного та цифрового аспектів впливу на інноваційну діяльність сучасного підприємства. Основними методами представленої роботи є: методи аналізу та синтезу, логічний метод, метод узагальнення, метод систематизації, табличний метод, графічний метод, методи індукції та дедукції. Представлені методи дозволяють обґрунтовано провести аналіз представленої проблематики та визначити основні завдання поточного дослідження. Так основні аспекти впливу на стимулювання інноваційної діяльності підприємства представлені як: фінансовий, цифровий та логістичний. Фінансовий аспект інноваційної діяльності передбачає забезпечення достатніх ресурсів для реалізації нових ідей і проектів. Інвестиції в інновації часто вимагають значних витрат, тому ефективне фінансування стає ключовим чинником успіху. Це може включати не лише власні ресурси компанії, але й залучення зовнішнього капіталу через венчурний капітал, гранти або кредитування. Логістичний аспект охоплює управління ресурсами і процесами, необхідними для впровадження інновацій. Це включає організацію виробництва, постачання матеріалів, управління ланцюгами постачання та оптимізацію внутрішніх процесів. Ефективна логістика забезпечує безперебійний потік ресурсів і знижує витрати, що є важливим для швидкого і успішного виведення нових продуктів на ринок. Цифровий аспект стимулювання інновацій охоплює використання сучасних технологій і цифрових інструментів для підтримки і розвитку інноваційних процесів. Це включає впровадження цифрових платформ, аналітики даних, штучного інтелекту та інших технологій, що дозволяють не лише автоматизувати бізнес-процеси, але й створювати нові продукти та послуги, які відповідають потребам ринку. Таким чином, стимулювання інноваційної діяльності підприємства вимагає комплексного підходу, що охоплює фінансові, логістичні та цифрові аспекти. Збалансоване управління цими компонентами дозволяє підприємствам ефективно реалізовувати свої інноваційні стратегії, забезпечувати конкурентоспроможність і досягати успіху в умовах сучасного ринку.
Формування інноваційної екосистеми підприємництва в умовах цифрової економіки
(СНУ ім. В. Даля, 2024) Кириленко, С. В.; Kyrylenko, S. V.
Вступаючи в еру цифрових технологій, підприємства стикаються з новими викликами і можливостями. Сучасні інноваційні екосистеми повинні забезпечувати гнучкість, швидкість реакції на зміни ринку і здатність до швидкого впровадження нових технологій. Важливим аспектом є також створення сприятливого середовища для розвитку стартапів, підтримка інноваційних ініціатив і адаптація до нових форм бізнес-взаємодії. Зазначимо, що цифрова економіка, з її швидкими темпами змін і новими можливостями, відкриває перед підприємствами нові горизонти для впровадження інновацій, оптимізації бізнес-процесів і створення нових цінностей. Саме тому представлена робота є актуальною та розглядає основні особливості сучасної підприємницької екосистеми. Метою роботи є визначення основних складових процесу формування екосистеми підприємництва в умовах цифрової економіки, аналіз складових сучасної екосистеми підприємництва та можливі шляхи подальшого розвитку. Основними методами поточного дослідження стали: метод аналізу, порівняльний метод, метод спостереження, логічний метод, методи індукції та дедукції, метод синтезу, графічний та табличний методи для представлені схематично та структуровано основних елементів роботи. Формування інноваційної екосистеми в умовах цифрової економіки передбачає інтеграцію технологічних, організаційних і соціальних інновацій, які можуть трансформувати традиційні бізнес-моделі і створювати нові підходи до управління і розвитку підприємств. Цей процес вимагає тісної взаємодії між державними структурами, бізнесом, науковими і освітніми установами, а також активного залучення стартапів і підприємців до створення і реалізації інноваційних рішень. Таким чином, формування інноваційної екосистеми підприємництва в умовах цифрової економіки є складним і багатогранним процесом, що потребує комплексного підходу і активної співпраці між усіма учасниками економічного ланцюга. Вивчення і аналіз цих процесів допоможе не тільки зрозуміти сучасні тенденції, але й ефективно використовувати можливості, які відкриває цифрова економіка для підприємств і суспільства в цілому.

Browse

Browsing Вісник СНУ ім. В.Даля № 4 (284) 2024 by Title

Results Per Page

Sort Options