Психологія соціальних уявлень молоді у проблемогенному соціумі
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
СНУ ім. В. Даля
Abstract
Омелянюк С.М. Психологія соціальних уявлень молоді у проблемогенному соціумі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. – Київ, 2025. У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми визначення психологічних основ соціальних уявлень молоді в умовах проблемогенного соціуму. Запропонована концепція дослідження забезпечила можливість системного розкриття психологічних засад соціальних уявлень молоді та можливостей їх формування з урахуванням онто-, мікро-, соціогенезу в умовах проблемогенного соціуму. Узагальнення отриманих у дисертаційному дослідженні результатів дозволило зробити такі висновки. Проведено теоретико-методологічний аналіз підходів (соціально-генетичного (антропологічного), соціально-динамічного, структурного («теорія центрального ядра»), дискурсивного), які є комплементарними щодо вивчення проблеми соціальних уявлень молоді у науковому просторі. Цей феномен розуміють як ментальне утворення, що включає будь-які форми знань, поглядів, переконань молодої людини, що допомагають їй осмислити та зрозуміти навколишню соціальну дійсність, виступають інструментом пізнання соціального світу, способом опосередкування поведінки і засобом адаптації нових подій до тих, що вже вписані у картину світу особистості. Показано, що соціальні уявлення розглядаються як складова соціального мислення; чинник конструювання суспільних стандартів та модусів поведінки особистості і групи; форма відображення конкретного суспільства з його суперечностями між соціальними нормами і прагненнями суб’єкта; як спосіб міркувань, характерний для молодої людини, що представляє певну соціальну групу чи статусну позицію; як прояв міжгрупових відносин тощо. З᾿ясовано, що соціальні уявлення визначаються культурно-історичним контекстом становлення та поширення їх у суспільстві та трансформуються разом зі зміною суспільних процесів; при цьому суспільство стає для молодої людини джерелом значень і смислів. Показано, що провідними етапами, які описують процес формування соціальних уявлень молоді в умовах проблемогенного соціуму, виступають проблематизація, інтерпретація, репрезентація та категоризація. Так, на етапі проблематизації молода людина аналізує та структурує навколишню дійсність, а також виділяє проблему, яку необхідно розглянути, щоб сформувати ставлення до цієї дійсності. На етапі інтерпретації вона формує ставлення до обʼєкта на основі наявного у неї досвіду, а також перевірених гіпотез та висновків, отриманих у ході соціального пізнання. Наступний етап, репрезентації, полягає в тому, що соціальні уявлення, які вже сформувалися, транслюються в суспільство. Виходячи з попередніх етапів відбувається категоризація понять, яка полягає у побудові чітких формулювань, що пояснюють зміст уявлень і формування розуміння співвідношення та звʼязку соціальних уявлень про існуючу проблему з іншими, раніше сформованими уявленнями. Підкреслено, що сформовані соціальні уявлення не лише структурно вбудовуються в колективну свідомість, а й вкрапляються в індивідуальну свідомість, відбиваючи при цьому уявлення молодої людини про себе та світ загалом. При цьому соціальні уявлення виконують подвійну функцію, з одного боку, здійснюючи впорядкування інформації, що надходить, необхідної для орієнтації в матеріальному і соціальному світі, а з іншого, − забезпечуючи комунікацію, завдяки оволодінню єдиним кодом, що дозволяє позначати і класифікувати різні аспекти індивідуального світу. Наведено концептуальне психологічне обґрунтування дослідження соціальних уявлень молоді у проблемогенному соціумі через актуалізацію їх формування та трансформації у дискурсі травмівного досвіду життєздійснення та антиципування (образу майбутнього, його проєктування та життєвої перспективи загалом); артикуляцію життєвого вибору молоді (за змістовно-смисловою та інструментальною складовими) в умовах проблемогенного соціуму та концепту соціального порівняння у формуванні соціальних уявлень молоді та її самоефективності в проблемогенному соціумі. Диференційовано специфіку формування та трансформації соціальних уявлень молоді (на рівнях онто-, мікро- та соціогенезу). Показано, що на рівні онтогенезу відбувається формування уявлень про світ і навколишні явища. У ході міжособистісних відносин, на рівні мікрогенезу, формуються уявлення про партнера і предмет взаємодії. На рівні соціогенезу формуються та трансформуються соціальні уявлення в суспільстві. Логіка соціальних уявлень молодої людини визначається не стільки об᾿єктивними фактами, скільки «філософією життя», що належить до даної сфери діяльності, її імпліцитною концепцією як системою уявлень про «належне» і «бажане» щодо даної сфери, її цінністю і значущістю, готовністю до активної включеності в цю сферу і до спрямованих та наполегливих зусиль задля реалізації власних цілей і планів. Наголошено, що в умовах проблемогенного соціуму, який породжує соціальну нестабільність, соціальні уявлення допомагають молодій людині як зберігати внутрішню картину світу несуперечливою, так і збалансувати емоційний стан. Проте, в процесі формування соціальних уявлень молоді в умовах проблемогенного соціуму можуть мати місце спотворення у відображенні соціальної дійсності внаслідок дії когнітивних, групових, соціокультурних чинників. Визначено зміст і конфігурації соціальних уявлень молоді в умовах проблемогенного соціму. З᾿ясовано особливості соціальних уявлень молоді про життєвий успіх та способи його досягнення в умовах проблемогенного соціуму та розкрито структуру соціальних уявлень молоді про статус людини в суспільстві. Проаналізовано результати трансформації суспільних відносин у соціальних уявленнях молоді про довіру (за когнітивним, емоційним, конативним компонентами та у вимірі експліцитної й імпліцитної довіри) та перспективи майбутнього. Виявлено особливості соціальних уявлень молоді про інформаційно-цифрове середовище та його вплив на їх формування і трансформацію у проблемогенному соціумі. Виокремлено дескриптори соціальних уявлень молоді про здоров᾿язберігаючі технології. Встановлено взаємозв᾿язок життєвих сценаріїв молоді та її соціальних уявлень в умовах проблемогенного соціуму. Наголошено, що соціальні уявлення молоді у проблемогенному соціумі є багаторівневою системою, що включає різні аспекти соціальної дійсності та образу Я. Невизначеність умов сучасної соціальної ситуації проявляється у нестійкості і слабкій структурованості мережі соціальних уявлень молоді, а їх суперечливість проявляється в неузгодженні системи переконань, які лежать в основі оцінки значимості тієї чи іншої сфери життя і переживання цієї значимості молодою людиною, з її активністю і відповідальністю у цій сфері. Узагальнено, що в соціальних уявленнях молоді відбивається перехідний характер сучасного етапу розвитку суспільства, позначаються ключові тенденції його змін та провідних соціальних інститутів. Розкрито методологічні і змістовно-процесуальні засади системи соціально-психологічного супроводу процесу формування соціальних уявлень молоді у проблемогенному соціумі, реалізованої на етапах проблематизації, інтерпретації, репрезентації та категоризації, яка містить інформаційний, діагностичний, розвивальний, ресурсний, рефлексивний, моніторинговий блоки та комплекс інноваційних соціально-психологічних та інформаційно-комунікаційних психотехнологій особистісної, міжособистісної і мікросоціальної спрямованості. До основних принципів формування соціальних уявлень молоді в умовах проблемогенного соціуму в межах розробленої системи соціально-психологічного супроводу цього процесу віднесено принципи взаємної відповідальності та відповідальної залежності, емпатійної взаємодії, соціального загартовування; стимулювання моральної самооцінки, формування достатньої компетенції; дилемності, усвідомлення післядії вчинку. Проведено оцінку ефективності системи соціально-психологічного супроводу процесу формування соціальних уявлень молоді в умовах проблемогенного соціуму. Про ефективність впроваджених системних заходів формувального впливу свідчить статистично достовірна різниця в показниках індексу соціальної позиції, мотивації досягнення життєвого успіху, інтернального локусу контролю, розширення часової перспективи, а також вітальності та життєстійкості молоді. Програмні заходи сприяли змінам в ієрархічних позиціях соціальних уявлень молоді щодо сфер життя та перспектив майбутнього. Так, зафіксовано статистично значуще підвищення цінностей в сфері саморозвитку, життєвого успіху та раціональних форм ціледосягнення в умовах проблемогенного соціуму, за якими спостерігалася найбільша диференціація. Зафіксовано відмінності, які відображають значущість та несуперечливість соціальних уявлень щодо статусу людини в суспільстві у вимірах її професійного та особистісного розвитку. Визначено, що проведення формувальних системних заходів сприяло підвищенню оцінки соціальних уявлень молоді щодо якості життя в умовах інформаційно-цифрового середовища. Констатовано підвищення показників фізичної активності, рольового функціонування, емоційного стану, соціального функціонування, життєздатності, загального стану здоров᾿я, що вказує на позитивні зміни у дескрипторах соціальних уявлень молоді про здоров᾿язберігаючі технології. Встановлено вірогідне підвищення показників за шкалами «життєзабезпечення», «соціальна значущість», «загальна активність», «творча активність», «спілкування», «комфорт», зміни за якими сприяли позитивності соціальних уявлень молоді щодо життєвих сценаріїв та появі довгострокових планів, актуалізації потреби в самореалізації у проблемогенному соціумі. Зʼясовано, що відбулася позитивна динаміка у зростанні показників довіри в соціальних уявленнях молоді (за когнітивним, емоційним, конативним її компонентами), а також відбулися значущі позитивні зміни за параметрами самоефективності, зокрема самоефективності предметної діяльності та міжособистісного спілкування. Отже, запропонована система соціально-психологічного супроводу є дієвим засобом процесу формування соціальних уявлень молоді у проблемогенному соціумі. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вивчення проблеми соціальних уявлень молоді в умовах проблемогенного соціуму. Перспективи подальшого дослідження полягають у визначенні динаміки і спрямованості процесу формування соціальних уявлень особистості у віковому і гендерному вимірах. Як продовження роботи можна транслювати описаний досвід соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу формування соціальних уявлень молоді на різні профілі навчання та напрямки професійної діяльності. Важливим напрямом подальших досліджень вбачаємо вивчення особливостей формування соціальних уявлень у осіб з особливими потребами та у осіб, які перебувають в особливих умовах життєдіяльності. Серед перспективних напрямів подальших досліджень даної проблеми вважаємо також розробку обґрунтованої загальнодержавної системи підготовки психологів, соціальних працівників, викладачів та інших фахівців, що мають працювати з молоддю, як фундаменту для формування її соціальних уявлень та повноцінного функціонування в умовах проблемогенного соціуму.
Description
Keywords
молодь, соціальні уявлення, формування соціальних уявлень молоді, трансформація соціальних уявлень молоді, самоефективність, проблемогенний соціум
Citation
Омелянюк С. М. Психологія соціальних уявлень молоді у проблемогенному соціумі : дис. … д-ра філос. : 053 – Психологія. СНУ ім. В. Даля. Київ, 2025. 345 с.