Правове регулювання управління соціальною сферою об'єднаних територіальних громад в умовах децентралізації
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
СНУ ім. В. Даля
Abstract
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. У роботі здійснено комплексний аналіз та оцінка правового регулювання управління соціальною сферою в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ) у контексті децентралізації влади в Україні. Розглянуті основні проблеми та виклики, що виникають у процесі передачі повноважень і ресурсів від державної влади до місцевих громад. Представлені концептуально нові підходи до організації функціонування органів місцевого самоврядування (ОМС), які базуються на інтеграції європейських стандартів, адаптації міжнародного досвіду та розробці національних механізмів. У досліджені здійснено історико-правовий аналіз еволюції ідеї децентралізації влади від античності до сучасності, що дозволило простежити закономірності її розвитку на різних історичних етапах. Доведено, що децентралізація є ключовим елементом демократизації управління, що забезпечує баланс між центральною владою та автономією місцевих громад. Удосконалено підходи до періодизації розвитку концепцій децентралізації, що включають 3 етапи: формування (кінець XIX – середина XX ст.), закріплення в міжнародному праві (друга пол. XX ст.) та сучасний етап (XXI ст.). Розвинено ідею інтеграції інноваційних форм децентралізації, таких як деволюція та дивестування, як основи ефективного управління. Серед форм виокремлено також деконцентрацію та делегування. Удосконалено класифікацію типів децентралізації, серед яких представлено політичну, адміністративну та фінансову децентралізацію. 3 Визначено основні моделі децентралізації влади – англосаксонську (загального права), яка забезпечує високий рівень автономії місцевих громад та романо-німецьку (континентальну), що гармонійно поєднує місцеве самоврядування із державним контролем - доведено, що формування моделей децентралізації влади обумовлено специфічними історичними, економічними та політичними умовами розвитку держав. Автор пропонує власне визначення децентралізації як процесу перерозподілу владних повноважень між центральними та місцевими органами влади, спрямованого на забезпечення ефективності управління, адаптивності рішень до локальних потреб, на принципах прозорості та підзвітності діяльності ОМС. Автором проведено дослідження процесу імплементації європейських стандартів автономії громад, прозорості управління та доступності послуг у контексті реформування українського законодавства відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування. Доведено, що впровадження принципів Європейської хартії МС, таких як субсидіарність, фінансова автономія та демократичний контроль, є важливим етапом у забезпеченні сталого розвитку громад. Розвинено поняття європейських стандартів децентралізації через їх інтеграцію в систему правових актів України. Запропоновано авторське визначення поняття «європейські стандарти децентралізації» через систему принципів (субсидіарності, автономії, фінансової самостійності), що закріплені у правових актах, таких як Європейська хартія МС, і спрямовані на забезпечення демократичного управління на місцевому рівні. Обґрунтовано необхідність гармонізації українського законодавства з європейськими нормами для підвищення ефективності управління соціальною сферою об'єднаних територіальних громад. Здійснено порівняльний аналіз досвіду проведення реформи децентралізації в країнах Східної Європи, таких як Румунія, Словаччина, Республіка Молдова та Литовська Республіка, що дозволило визначити ключові правові моделі 4 децентралізації. Удосконалено підходи до аналізу правових моделей децентралізації, які можуть бути адаптовані до українських умов. В роботі досліджені особливості функціонування системи соціального захисту населення в площині децентралізації МС. Автор приходить до висновку, що система соціального захисту в умовах децентралізації - це сукупність заходів, інструментів і механізмів, спрямованих на забезпечення соціальних гарантій населенню, що реалізується через інтеграцію зусиль центральної та місцевої влади за принципом субсидіарності. Автор акцентує на тому, що децентралізація дозволяє адаптувати соціальні послуги до потреб конкретних громад, підвищуючи їх ефективність і доступність. Автор вводить поняття «архітектоніка децентралізації системи соціального захисту», яке вперше детально досліджується в українській правовій науці. Запропоновано авторське визначення «архітектоніка децентралізації системи соціального захисту» - це інтегрована багаторівнева система, яка об’єднує функціональні, адміністративні, фінансові та ресурсні компоненти, спрямовані на забезпечення стабільності й адаптивності соціальної сфери на рівні територіальних громад. Основними елементами архітектоніки децентралізації соціального захисту автор пропонує вважати: а) принципи: субсидіарність, прозорість, підзвітність; б) механізми: моніторинг, контроль, стратегічне планування; в) ресурси: кадрові, матеріальні, фінансові. У роботі детально розкрито теоретико-правові аспекти компетенції ОМС в управлінні соціальною сферою. Автор звертає увагу на складну багатокомпонентну природу компетенції, її правове визначення, структурні елементи та принципи розподілу, що є основою ефективного функціонування місцевого самоврядування. Досліджені категорії «повноваження», «компетенція», «функції» ОМС в управлінні соціальною сферою ОТГ. Автор пропонує нове визначення компетенції як юридичної категорії, підкреслюючи її динамічний характер у контексті реформ децентралізації. Новизна визначення полягає у розширеному тлумаченні компетенції як інструмента не лише адміністративного, але й соціального управління, що враховує специфіку місцевих громад. 5 Автор надає оригінальну класифікацію компетенції ОМС за декількома критеріями: а) за характером: власна та делегована компетенція; б) за функціональною спрямованістю: соціальна, економічна, екологічна; в) за рівнем впливу: стратегічна та оперативна компетенція. Наведена класифікація дає змогу чіткіше визначати пріоритети діяльності ОМС залежно від специфіки громади та їхніх потреб. Автор підкреслює, що компетенція ОМС передбачає не лише права, а й відповідальність, зокрема юридичну за порушення законодавства та суспільну відповідальність за невиконання очікувань громади. Автор наголошує на необхідності врегулювання механізмів юридичної відповідальності, особливо в умовах конфліктних ситуацій або порушення прав громадян. Висвітлюючи особливості реалізації повноважень ОМС у сфері соціального захисту в умовах дій надзвичайних режимів запропоновані авторські визначення: «повноваження ОМС у сфері соціального захисту», «соціальний захист в умовах надзвичайних режимів», «кризові повноваження місцевого самоврядування», «адаптивність соціального захисту». Автором запропоновано внести зміни до ЗУ «Про місцеве самоврядування» шляхом доповнення Закону Главою «Діяльність органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайних правових режимів», яка чітко визначатиме кризові повноваження, функції та обов’язки ОМС в умовах надзвичайних ситуацій. Обґрунтована доцільність закріплення у цій Главі переліку повноважень ОМС, чітких обов’язків щодо забезпечення соціального захисту населення, включаючи розміщення евакуйованих осіб, організацію отримання та розподілу гуманітарної допомоги, а також встановлення правил взаємодії з органами державної влади, громадськими організаціями та міжнародними партнерами. В роботі проведено правовий аналіз надання соціальних послуг у сфері охорони здоров’я та освіти в умовах децентралізації. Розкрито сучасний стан правового регулювання цих сфер та визначено перспективи їх удосконалення в контексті передачі повноважень ОМС. 6 Вперше запропоновано авторські визначення понять «децентралізація у сфері охорони здоров’я» та «децентралізація в сфері освіти». Доведено, що децентралізація сприяє підвищенню доступності, адаптивності та ефективності соціальних послуг. Удосконалено підходи до регулювання правовідносин у сфері надання медичних та освітніх послуг, зокрема щодо фінансової автономії територіальних громад і взаємодії державного та приватного секторів у підтримці інфраструктури. У сфері охорони здоров’я визначено механізми адаптації медичних послуг до потреб населення, які забезпечують право громадян на охорону здоров’я, закріплене статтею 49 Конституції України. Розвинена думка про важливість локалізації послуг, що дозволяє ефективно реагувати на виклики, зокрема під час воєнного стану. У сфері освіти обґрунтовано необхідність фінансової автономії громад та розвитку опорних шкіл, які забезпечують доступ до якісної освіти мешканцям віддалених територій. Автором проаналізовано та удосконалено механізми передачі відповідальності за управління, фінансування та організацію освітніх закладів від центральних органів до ОМС. Запропоновано конкретні зміни до чинного законодавства, спрямовані на вдосконалення нормативних актів, забезпечення рівного доступу до соціальних, освітніх та медичних послуг, підвищення прозорості й ефективності функціонування місцевого самоврядування. Запропоновані зміни передбачають конкретні механізми для фінансування, моніторингу й контролю якості послуг на рівні територіальних громад. Сформульовані в процесі дослідження висновки й отримані результати можуть бути використані: - у науково-дослідних цілях – як основа для подальшого дослідження системи місцевого самоврядування та її елементів; - у правотворчій діяльності – при вдосконаленні адміністративного та конституційного законодавства, як доктринальна основа для проведення адміністративної реформи щодо децентралізації публічної влади; 7 - у навчальному процесі – у процесі підготовки навчальних матеріалів з дисциплін «Адміністративне право», «Муніципальне право», «Трудове право та право соціального забезпечення»; - у правозастосуванні – у практичній діяльності місцевих органів влади та в судовій практиці.
This research undertakes a comprehensive analysis and evaluation of the legal regulation of social sphere management in United Territorial Communities (UTCs) within the framework of decentralization reforms in Ukraine. The main problems and challenges that arise in the process of transferring powers and resources from the state authorities to local communities are considered. The author presents conceptually new approaches to the organisation of the functioning of local self-government bodies (LSG) based on the integration of European standards, adaptation of international experience and development of national mechanisms. The research includes a historical and legal analysis of the evolution of decentralization ideas, tracing their development from antiquity to the present. It is proven that decentralization is a fundamental element of democratic governance, ensuring a balance between central authority and local community autonomy. 8 The study improves approaches to periodizing the development of decentralization concepts, identifying three key stages: formation (late 19th–mid-20th century), consolidation in international law (second half of the 20th century), and the modern stage (21st century). The idea of integrating innovative forms of decentralization such as devolution and divestiture, as the foundation for effective governance is developed. The author develops the idea of integrating innovative forms of decentralisation, such as devolution and devolutionisation, as the basis for effective governance. Among the forms, deconcentration and delegation are also distinguished. The classification of decentralisation types has been improved, including political, administrative and financial decentralisation. The research defines the main decentralization models-Anglo-Saxon, characterized by high local community autonomy, and Romano-Germanic (continental), which harmoniously combines local self-government with state control. It is proven that the formation of decentralization models is conditioned by specific historical, economic, and political factors in state development. The classification of forms and types of decentralization is improved, distinguishing forms such as deconcentration, delegation, devolution, and divestiture, as well as types including political, administrative, and financial decentralization. The author proposes an original definition of decentralization: a process of redistributing powers between central and local authorities aimed at ensuring governance efficiency and adaptability to local needs, based on the principles of transparency and accountability of local self-government bodies (LSGBs). The process of implementing European standards of community autonomy, governance transparency, and service accessibility in the reform of Ukrainian legislation, in line with the provisions of the European Charter of Local Self-Government, is investigated. It is proven that adopting the Charter's principles, such as subsidiarity, financial autonomy, and democratic control, is a crucial step towards sustainable community development. The concept of European decentralization standards is developed through their integration into the system of Ukraine’s legal acts. The author recommends a definition 9 of «European decentralization standards» as a system of principles (subsidiarity, autonomy and financial independence) enshrined in legal acts like the European Charter of Local Self-Government and aimed at ensuring democratic governance at the local level. The necessity of harmonizing Ukrainian legislation with European norms to enhance the efficiency of social sphere management in UTC's is substantiated. A comparative analysis of decentralization reform experiences in Eastern European countries such as Romania, Slovakia, Moldova, and Lithuania is conducted, allowing for the identification of key legal decentralization models. The study enhances approaches to analyzing legal decentralization models adaptable to Ukrainian conditions. The research explores the characteristics of social protection systems within the context of local self-government decentralization. It concludes that social protection systems under decentralization constitute a set of measures, tools, and mechanisms aimed at ensuring social guarantees for the population, implemented through the integration of central and local government efforts based on the principle of subsidiarity. Decentralization is shown to enhance the efficiency and accessibility of social services tailored to specific community needs. The concept of «architectonics of decentralization in the social protection system» is introduced and explored in detail for the first time in Ukrainian legal scholarship. This term is defined as an integrated multilevel system combining functional, administrative, financial, and resource components to ensure the stability and adaptability of the social sphere at the community level. The primary elements of this architectonics include principles (subsidiarity, transparency, accountability), mechanisms (monitoring, control, strategic planning), and resources (human, material, financial). Theoretical and legal aspects of LSGB competence in managing the social sphere are elaborated, emphasizing its complex, multifaceted nature, legal definition, structural elements, and distribution principles as the basis for effective local self-government. The research investigates the categories of «powers», «competence» and «functions» of LSGBs in managing the social sphere in UTC's. The author offers a novel definition of competence as a legal category, emphasizing its dynamic nature in the 10 context of decentralization reforms. The innovation lies in the expanded interpretation of competence as a tool not only of administrative but also social governance, considering the specifics of local communities. A unique classification of LSGB competence is proposed based on criteria such as: a) nature: own and delegated competence; b) functional orientation: social, economic, environmental; c) level of impact: strategic and operational competence. The classification enables a clearer determination of LSGB activity priorities depending on community specifics and needs. Competence implies not only rights but also responsibilities, including legal accountability for law violations and social accountability for failing community expectations. The author highlights the need for regulated mechanisms of legal accountability, particularly in conflict situations or rights violations. The study analyzes LSGB powers in social protection under extraordinary legal regimes, offering definitions such as «LSGB powers in social protection», «social protection under extraordinary regimes», «crisis powers of local self-government» and «adaptive social protection». The author proposes to amend the Law of Ukraine «On Local Self-Government» by introducing a new chapter titled «Activities of Local Self-Government Bodies Under Emergency Legal Regimes». This chapter should clearly define the crisis powers, functions, and responsibilities of local self-government bodies in emergency situations. The chapter should include a list of the powers of local self-government bodies, clearly outlined responsibilities for ensuring social protection of the population, including the accommodation of evacuees, organization of the receipt and distribution of humanitarian aid, as well as establish rules for interaction with state authorities, non-governmental organizations, and international partners. A legal analysis of social service provision in healthcare and education under decentralization is conducted. The current state of legal regulation in these sectors is detailed, and prospects for their improvement in the context of transferring powers to LSGBs are identified. 11 Original definitions of «decentralization in healthcare» and «decentralisation in the field of education» are proposed. It is proven that decentralization improves service accessibility, adaptability, and efficiency. Approaches to regulating legal relations in the provision of medical and educational services are enhanced, particularly regarding financial autonomy of UTC and the interaction between public and private sectors in supporting infrastructure. The research findings and conclusions can be utilized: - In academic research as a foundation for further studies on local self-government systems and their elements; - In lawmaking to improve administrative and constitutional law as a doctrinal basis for administrative reform, focused on decentralizing public authority; - In education for preparing academic materials for courses in «Administrative law», «Municipal law», and «Social security law»; - In legal practice for the activities of local authorities and judicial practice.
This research undertakes a comprehensive analysis and evaluation of the legal regulation of social sphere management in United Territorial Communities (UTCs) within the framework of decentralization reforms in Ukraine. The main problems and challenges that arise in the process of transferring powers and resources from the state authorities to local communities are considered. The author presents conceptually new approaches to the organisation of the functioning of local self-government bodies (LSG) based on the integration of European standards, adaptation of international experience and development of national mechanisms. The research includes a historical and legal analysis of the evolution of decentralization ideas, tracing their development from antiquity to the present. It is proven that decentralization is a fundamental element of democratic governance, ensuring a balance between central authority and local community autonomy. 8 The study improves approaches to periodizing the development of decentralization concepts, identifying three key stages: formation (late 19th–mid-20th century), consolidation in international law (second half of the 20th century), and the modern stage (21st century). The idea of integrating innovative forms of decentralization such as devolution and divestiture, as the foundation for effective governance is developed. The author develops the idea of integrating innovative forms of decentralisation, such as devolution and devolutionisation, as the basis for effective governance. Among the forms, deconcentration and delegation are also distinguished. The classification of decentralisation types has been improved, including political, administrative and financial decentralisation. The research defines the main decentralization models-Anglo-Saxon, characterized by high local community autonomy, and Romano-Germanic (continental), which harmoniously combines local self-government with state control. It is proven that the formation of decentralization models is conditioned by specific historical, economic, and political factors in state development. The classification of forms and types of decentralization is improved, distinguishing forms such as deconcentration, delegation, devolution, and divestiture, as well as types including political, administrative, and financial decentralization. The author proposes an original definition of decentralization: a process of redistributing powers between central and local authorities aimed at ensuring governance efficiency and adaptability to local needs, based on the principles of transparency and accountability of local self-government bodies (LSGBs). The process of implementing European standards of community autonomy, governance transparency, and service accessibility in the reform of Ukrainian legislation, in line with the provisions of the European Charter of Local Self-Government, is investigated. It is proven that adopting the Charter's principles, such as subsidiarity, financial autonomy, and democratic control, is a crucial step towards sustainable community development. The concept of European decentralization standards is developed through their integration into the system of Ukraine’s legal acts. The author recommends a definition 9 of «European decentralization standards» as a system of principles (subsidiarity, autonomy and financial independence) enshrined in legal acts like the European Charter of Local Self-Government and aimed at ensuring democratic governance at the local level. The necessity of harmonizing Ukrainian legislation with European norms to enhance the efficiency of social sphere management in UTC's is substantiated. A comparative analysis of decentralization reform experiences in Eastern European countries such as Romania, Slovakia, Moldova, and Lithuania is conducted, allowing for the identification of key legal decentralization models. The study enhances approaches to analyzing legal decentralization models adaptable to Ukrainian conditions. The research explores the characteristics of social protection systems within the context of local self-government decentralization. It concludes that social protection systems under decentralization constitute a set of measures, tools, and mechanisms aimed at ensuring social guarantees for the population, implemented through the integration of central and local government efforts based on the principle of subsidiarity. Decentralization is shown to enhance the efficiency and accessibility of social services tailored to specific community needs. The concept of «architectonics of decentralization in the social protection system» is introduced and explored in detail for the first time in Ukrainian legal scholarship. This term is defined as an integrated multilevel system combining functional, administrative, financial, and resource components to ensure the stability and adaptability of the social sphere at the community level. The primary elements of this architectonics include principles (subsidiarity, transparency, accountability), mechanisms (monitoring, control, strategic planning), and resources (human, material, financial). Theoretical and legal aspects of LSGB competence in managing the social sphere are elaborated, emphasizing its complex, multifaceted nature, legal definition, structural elements, and distribution principles as the basis for effective local self-government. The research investigates the categories of «powers», «competence» and «functions» of LSGBs in managing the social sphere in UTC's. The author offers a novel definition of competence as a legal category, emphasizing its dynamic nature in the 10 context of decentralization reforms. The innovation lies in the expanded interpretation of competence as a tool not only of administrative but also social governance, considering the specifics of local communities. A unique classification of LSGB competence is proposed based on criteria such as: a) nature: own and delegated competence; b) functional orientation: social, economic, environmental; c) level of impact: strategic and operational competence. The classification enables a clearer determination of LSGB activity priorities depending on community specifics and needs. Competence implies not only rights but also responsibilities, including legal accountability for law violations and social accountability for failing community expectations. The author highlights the need for regulated mechanisms of legal accountability, particularly in conflict situations or rights violations. The study analyzes LSGB powers in social protection under extraordinary legal regimes, offering definitions such as «LSGB powers in social protection», «social protection under extraordinary regimes», «crisis powers of local self-government» and «adaptive social protection». The author proposes to amend the Law of Ukraine «On Local Self-Government» by introducing a new chapter titled «Activities of Local Self-Government Bodies Under Emergency Legal Regimes». This chapter should clearly define the crisis powers, functions, and responsibilities of local self-government bodies in emergency situations. The chapter should include a list of the powers of local self-government bodies, clearly outlined responsibilities for ensuring social protection of the population, including the accommodation of evacuees, organization of the receipt and distribution of humanitarian aid, as well as establish rules for interaction with state authorities, non-governmental organizations, and international partners. A legal analysis of social service provision in healthcare and education under decentralization is conducted. The current state of legal regulation in these sectors is detailed, and prospects for their improvement in the context of transferring powers to LSGBs are identified. 11 Original definitions of «decentralization in healthcare» and «decentralisation in the field of education» are proposed. It is proven that decentralization improves service accessibility, adaptability, and efficiency. Approaches to regulating legal relations in the provision of medical and educational services are enhanced, particularly regarding financial autonomy of UTC and the interaction between public and private sectors in supporting infrastructure. The research findings and conclusions can be utilized: - In academic research as a foundation for further studies on local self-government systems and their elements; - In lawmaking to improve administrative and constitutional law as a doctrinal basis for administrative reform, focused on decentralizing public authority; - In education for preparing academic materials for courses in «Administrative law», «Municipal law», and «Social security law»; - In legal practice for the activities of local authorities and judicial practice.
Description
Keywords
архітектоніка, воєнний стан, децентралізація, євроінтеграція, законодавство, компетенція, місцеве самоврядування, органи місцевого самоврядування, реформа, соціальна держава, соціальний захист, соціальні послуги, сфера охорони здоров'я, територіальні громади, управління, architectonics, martial law, decentralization, european integration, competence, local self-government, local self-government bodies, reform, welfare state, protection, social services, healthcare sector, territorial communities, management
Citation
Панов І. В. Правове регулювання управління соціальною сферою об'єднаних територіальних громад в умовах децентралізації : дисертація ... доктора філософії : 081 – Право (галузь знань 08 – Право). СНУ ім. В. Даля. Київ, 2025. 268 с.