Дистанційна зайнятість: зарубіжний досвід та перспективи правового регулювання в Україні.

dc.contributor.authorІвчук, Ю. Ю.
dc.date.accessioned2025-02-14T14:24:37Z
dc.date.available2025-02-14T14:24:37Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractУ науковій статті автором досліджено досвід правового регулювання дистанційної праці у Великій Британії, Франції та інших зарубіжних країнах. Висвітлено окремі проблемні питання правого регулювання дистанційної зайнятості в України та запропоновано шляхи їх вирішення. З урахування сучасних наукових підходів до визначення дистанційної праці автором охарактеризовано основні особливості дистанційної праці, які відрізняють її від традиційної форми організації праці, зокрема: місцезнаходження робочого місця дистанційного працівника за межами приміщенням роботодавця; використання інформаційно-комунікаційних технологій, наприклад, за допомогою мережі Інтернет; розподіл робочого часу дистанційного працівника на власний розсуд з можливістю врахування особистих потреб; використання роботодавцем спеціальних засобів моніторингу продуктивності праці та обліку робочого часу; забезпечення гнучкості виробничого процесу та ін. На підставі аналізу законодавства зарубіжних країн виокремлено актуальні питання виконання дистанційної роботи, нормативне врегулювання яких є перспективним у тому числі і для України, серед яких: організація безпечних умов праці на робочому місці дистанційного працівника; врахування думки роботодавця або працівника щодо переходу на дистанційну форму роботи; забезпечення балансу між роботою та приватним життям дистанційного працівника; залучення іноземних працівників до дистанційної роботи та ін. Автором виокремлено проблемні аспекти реалізації трудових прав та обов’язків учасників дистанційних трудових відносин, які потребують правового регулювання у вітчизняному трудовому законодавстві, зокрема, процедура переведення працівників з дистанційної роботи на традиційну; межі застосування роботодавцем електронних технологій для обліку робочого часу дистанційного працівника з метою недопущення втручання у приватне життя; безпека праці на робочому місці; залучення до дистанційної роботи іноземних працівників; механізм застосування до роботодавців санкцій у разі втручання у особистий неробочий час працівника. З урахуванням зарубіжного досвіду та на підставі аналізу чинного Кодексу законів про працю України запропоновано закріпити у ст. 602 КЗпП України: 1) обов’язкову оцінку роботодавцем та майбутнім працівником безпечності робочого місця та технічного обладнання перед укладенням трудового договору; 2) механізм документального оформлення переходу до традиційної форми організації праці з визначенням спеціального строку повідомлення працівника про зміни в організації праці; 3) етичні засади здійснення контролю за працівниками, а також обов’язок дотримання цих засад з боку роботодавця.
dc.identifier.citationІвчук Ю.Ю. Дистанційна зайнятість: зарубіжний досвід та перспективи правового регулювання в Україні. Актуальні проблеми права: теорія і практика : збірник наукових праць. Київ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2024. № 2 (48). С.112-122. DOI: https://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-48-2-112-122
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-48-2-112-122
dc.identifier.udc349.2
dc.identifier.urihttps://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1831
dc.language.isouk
dc.publisherСНУ ім. В. Даля
dc.subjectдистанційна зайнятість
dc.subjectнестандартні форми зайнятості
dc.subjectорганізація праці
dc.subjectзарубіжний досвід
dc.subjectінформаційно-комунікаційні технології
dc.titleДистанційна зайнятість: зарубіжний досвід та перспективи правового регулювання в Україні.
dc.typeArticle

Files

Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
Актуальні+проблеми+права+48-112-122.pdf
Size:
465.37 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
4.73 KB
Format:
Item-specific license agreed to upon submission
Description: