Розробка просторової моделі крихкого середовища для описання процесів за межами несучої здатності тіл
No Thumbnail Available
Date
2022
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Існуючі моделі тіл ґрунтуються на умові суцільності матеріалу з якого вони виготовлені. При цьому існують задачі, які суперечать цієї умови. Наприклад, моделювання обрушення будівлі, моделювання процесу роботи землерийних машин. Такі задачі потребують використання дискретних моделей, які не спираються на суцільність. Цікавою моделлю є модель пружних об’єктів в комп’ютерних іграх, яка складається з пружних в’язей, що з’єднуються у вузлах. Таким чином утворюється своєрідна просторова ферма. Якщо маси зосередити у вузлах, ввівши додатково обмежуючі сфери для контактного розрахунку, з’являється можливість моделювання процесу руйнування конструкції через знищення в’язей в покроковому розрахунку. Недоліком цієї моделі є відсутність теоретичного обґрунтування з зосередженням на візуальній та ресурсній ефективності. Подібну стержньову апроксимацію пружних тіл, ще у 1956 році запропонував професор О.Р. Ржаніцин. В своїх роботах він розглядав плоску пластину, врахувавши значення пружних характеристик тіла через характеристики стержнів структури. Його ідеї не знайшли широкого розвитку у зв’язку з відсутністю технічних можливостей подібного розрахунку. Крім того метод скінченних елементів виявився більш ефективнішим. В наш час з’явилися технічні можливості, а метод скінченних елементів, ефективно працюючи на суцільних тілах, має обмежені можливості у задачах руйнування тіл. Підвищити якість отриманих результатів при стержневій апроксимації можна перейшовши до кластерної моделі, в якої вся структура розглядається як сукупність кластерів. Для простих форм та навантажень такий підхід дозволяє знизити похибку до нуля. Але ці дослідження виконані лише для плоскої задачі. Просторові тіла також можна апроксимувати за допомогою стержньових кластерів. Для обґрунтування такого підходу розглядається робота одного кластера: рівновага вузла та стержнів, що приєднуються до цього вузла. Це дає можливість визначити залежність деформацій кластера від жорсткості його стержнів. Прирівнявши деформації кластера та деформацію об’ємного тіла, яке описує цей кластер, встановлене значення жорсткості стержнів, що забезпечуватимуть пружні характеристики реального тіла.
Existing body models are based on the condition of solidity of the material of which they are made. However, there are tasks contradicting this condition. For example, simulation of a building collapse, simulation of the process of excavation machines. Such problems require the use of discrete models that do not rely on continuity. An interesting model is the model of elastic bodies in computer games, consisting of elastic joints connected in nodes. In this way, a kind of spatial truss is formed. If we concentrate the masses in the nodes, introducing additional bounding spheres for contact calculation, it becomes possible to simulate the process of structure failure due to destruction of connections in the step-by-step calculation. The disadvantage of this model is the lack of theoretical justification with a focus on visual and resource efficiency. A similar rod approximation of elastic bodies was proposed back in 1956 by Professor A.R. Rzhanitsyn. In his works, he considered a flat plate, taking into account the importance of the elastic characteristics of the body due to the characteristics of the rods of the structure. His ideas did not find wide development due to the lack of technical capabilities of such calculation. In addition, the finite element method proved to be more effective. Nowadays, technical possibilities are available, while the finite element method, while working effectively on solid bodies, has limited possibilities in the problems of body fracture. It is possible to improve the quality of the results obtained with the rod approximation by changing to the cluster model in which the whole structure is considered as a set of clusters. For conventional shapes and loads, such an approach makes it possible to reduce the error to zero. However, these studies have been performed only for the planar problem. Spatial bodies can also be approximated by means of rod clusters. To justify this approach, the operation of a single cluster is considered: the equilibrium of a node and the rods attached to this node. This allows us to determine the dependence of the deformations of the cluster on the stiffness of its rods. By equating the deformations of the cluster and the bulk body, which describes this cluster, the necessary value of rod stiffness, which provides elastic characteristics of a real body, is established.
Existing body models are based on the condition of solidity of the material of which they are made. However, there are tasks contradicting this condition. For example, simulation of a building collapse, simulation of the process of excavation machines. Such problems require the use of discrete models that do not rely on continuity. An interesting model is the model of elastic bodies in computer games, consisting of elastic joints connected in nodes. In this way, a kind of spatial truss is formed. If we concentrate the masses in the nodes, introducing additional bounding spheres for contact calculation, it becomes possible to simulate the process of structure failure due to destruction of connections in the step-by-step calculation. The disadvantage of this model is the lack of theoretical justification with a focus on visual and resource efficiency. A similar rod approximation of elastic bodies was proposed back in 1956 by Professor A.R. Rzhanitsyn. In his works, he considered a flat plate, taking into account the importance of the elastic characteristics of the body due to the characteristics of the rods of the structure. His ideas did not find wide development due to the lack of technical capabilities of such calculation. In addition, the finite element method proved to be more effective. Nowadays, technical possibilities are available, while the finite element method, while working effectively on solid bodies, has limited possibilities in the problems of body fracture. It is possible to improve the quality of the results obtained with the rod approximation by changing to the cluster model in which the whole structure is considered as a set of clusters. For conventional shapes and loads, such an approach makes it possible to reduce the error to zero. However, these studies have been performed only for the planar problem. Spatial bodies can also be approximated by means of rod clusters. To justify this approach, the operation of a single cluster is considered: the equilibrium of a node and the rods attached to this node. This allows us to determine the dependence of the deformations of the cluster on the stiffness of its rods. By equating the deformations of the cluster and the bulk body, which describes this cluster, the necessary value of rod stiffness, which provides elastic characteristics of a real body, is established.
Description
Keywords
моделювання, крихке середовище, дискретна модель, стержньова апроксимація, модель мас та в’язей, modeling, brittle medium, discrete model, rod approximation, mass and spring model
Citation
Доненко В. І., Овчаренко О. А. Розробка просторової моделі крихкого середовища для описання процесів за межами несучої здатності тіл. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2022. Вип. 49 (1). С. 49-58. DOI: https://doi.org/10.32347/2707-501x.2022.49(1).49-58