Статті (КБУтаПП)

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Fatigue analysis of concrete structures using AI with the introduction of fractal corrosion detection
    (2024) Donenko, V.; Donenko, I.; Bobrakov, A.; Kulik, M.; Ivanenko, D.
  • Item
    Удосконалення ресурсозабезпечення при відновленні будівель з використанням Artificial Intelligence.
    (2023) Доненко, В. І.; Бобраков, А. А.; Іваненко, Д. С.; Donenko, V. I.; Bobrakov, A. A.; Ivanenko, D. S.
    В будівництві сучасні технології стають ключовим чинником для досягнення ресурсозбереження та підвищення ефективності. Застосування штучного інтелекту дозволяє не лише зменшити витрати ресурсів, але й створює можливості для оптимізації процесів проектування та організації будівельного виробництва. Системи моніторингу будівельного процесу, а також впровадження сучасних IT-технологій в будівельну галузь сприяють підвищенню точності та швидкості виконання робіт. Такий новітній підхід до будівництва не лише сприяє збереженню ресурсів, але і створює життєво важливі умови для сталого розвитку галузі. У галузі будівництва, де переважає традиційний підхід, впровадження штучного інтелекту стає викликом через відсутність попередньої практики. Оскільки ця технологія є новітньою, необхідно провести детальне дослідження та практичні випробування для з'ясування її потенційних переваг у будівельному процесі. В майбутньому, з розвитком індустрії, використання штучного інтелекту в галузі будівництва може стати ключовим фактором у вдосконаленні ресурсозбереження, календарного планування, оптимізації процесів та вдосконаленні стратегій управління будівельними проектами. Мета цієї статті полягає в розвитку розуміння впливу штучного інтелекту на календарне планування та можливість його використання під час відновлення міст. У наш час штучний інтелект стає все більш важливим інструментом у різних сферах, включаючи управління проєктами, промисловість, економічна складова посткризових ситуацій. Його високий потенціал може зробити внесок у вирішення проблем, пов'язаних із відбудовою міст, які постраждали від бойових подій. Інтелектуальні алгоритми можуть ефективно аналізувати та оптимізувати календарні плани, враховуючи різноманітні фактори, такі як наявні ресурси, потреби мешканців, інфраструктура тощо. Це дозволить розробляти точні та ефективні стратегії відновлення, забезпечуючи оптимальне використання ресурсів та максимальний соціальний вплив.
  • Item
    Розробка просторової моделі крихкого середовища для описання процесів за межами несучої здатності тіл
    (2022) Доненко, В. І.; Овчаренко, О.А.; Donenko, V.; Ovcharenko, O.
    Існуючі моделі тіл ґрунтуються на умові суцільності матеріалу з якого вони виготовлені. При цьому існують задачі, які суперечать цієї умови. Наприклад, моделювання обрушення будівлі, моделювання процесу роботи землерийних машин. Такі задачі потребують використання дискретних моделей, які не спираються на суцільність. Цікавою моделлю є модель пружних об’єктів в комп’ютерних іграх, яка складається з пружних в’язей, що з’єднуються у вузлах. Таким чином утворюється своєрідна просторова ферма. Якщо маси зосередити у вузлах, ввівши додатково обмежуючі сфери для контактного розрахунку, з’являється можливість моделювання процесу руйнування конструкції через знищення в’язей в покроковому розрахунку. Недоліком цієї моделі є відсутність теоретичного обґрунтування з зосередженням на візуальній та ресурсній ефективності. Подібну стержньову апроксимацію пружних тіл, ще у 1956 році запропонував професор О.Р. Ржаніцин. В своїх роботах він розглядав плоску пластину, врахувавши значення пружних характеристик тіла через характеристики стержнів структури. Його ідеї не знайшли широкого розвитку у зв’язку з відсутністю технічних можливостей подібного розрахунку. Крім того метод скінченних елементів виявився більш ефективнішим. В наш час з’явилися технічні можливості, а метод скінченних елементів, ефективно працюючи на суцільних тілах, має обмежені можливості у задачах руйнування тіл. Підвищити якість отриманих результатів при стержневій апроксимації можна перейшовши до кластерної моделі, в якої вся структура розглядається як сукупність кластерів. Для простих форм та навантажень такий підхід дозволяє знизити похибку до нуля. Але ці дослідження виконані лише для плоскої задачі. Просторові тіла також можна апроксимувати за допомогою стержньових кластерів. Для обґрунтування такого підходу розглядається робота одного кластера: рівновага вузла та стержнів, що приєднуються до цього вузла. Це дає можливість визначити залежність деформацій кластера від жорсткості його стержнів. Прирівнявши деформації кластера та деформацію об’ємного тіла, яке описує цей кластер, встановлене значення жорсткості стержнів, що забезпечуватимуть пружні характеристики реального тіла.