Управління інноваціями на основі кіберсоціального підходу
No Thumbnail Available
Date
2026
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
СНУ ім. В. Даля
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 07 – Управління та адміністрування за спеціальністю 073 – Менеджмент – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2026. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробленні методичних і практичних рекомендацій щодо формування систем міжорганізаційного управління інноваціями з урахуванням унікальних характеристик і кіберсоціальної природи інноваційного процесу, що реалізується в умовах цифрової трансформації зовнішнього середовища та цифровізації інструментів і методів управління інноваціями, а також у розробленні комплексу унікальних моделей, що відображають роль знань в ухваленні інноваційно орієнтованих управлінських рішень. В дослідженні обґрунтовано наявність специфічних властивостей інноваційного процесу як об’єкта управління, що відрізняють його від наукового та виробничого процесів. Це зумовлює особливості управління інноваціями на різних етапах їх життєвого циклу з урахуванням трансформації характеру знань, що, у свою чергу, розширює зміст базових категорій інноваційного менеджменту та сприяє розвитку понятійного апарату теорії інновацій. В роботі доведено, що у розвитку виділених феноменів немає революційних змін, які якось могли б пояснити відзначене стрибкоподібне зростання популярності терміну «цифровізація». В цей час не з'являлися принципово нові інформаційно-комунікаційні технології, які якісно б змінили технологічну базу економіки. Очевидно, пояснення даного стрибка лежить у галузі відомого закону переходу кількісних змін у якісні, з одного боку, та впливу зовнішнього оточення на параметри внутрішнього середовища, в якому реалізується інноваційний процес – з іншого. Каталізатором цього процесу стали явно сформульовані запити органів влади та управління на подальший розвиток методів та інструментів управління інноваційною економікою з урахуванням тенденцій та динаміки розвитку феноменів інформаційно-комунікаційних технологій. Для відповіді на ці запити з боку наукової спільноти необхідна тісніша інтеграція науково-методологічної бази сфери інформаційно-комунікаційних технологій та теорії інноваційного менеджменту. Сформульовано основні принципи інтеграції кіберсоціального підходу та теорії інновацій в контексті цифровізації – інтуїтивне розуміння схожості підходів необхідно доповнити формалізованим уявленням, необхідний опис складу і структури системи у наявному вигляді, а вербальний опис необхідно доповнити формалізованим описом елементів системи та його зв'язків, необхідність врахування впливу цифровізації на розвиток кожної з підсистем кіберсоціальної системи та кожного елемента інноваційної моделі процесу; необхідний досить високий рівень деталізації моделей, який відображає специфіку завдань різних стадіях і етапах життєвого циклу інновації, а також специфіку внутрішніх властивостей суб'єктів інноваційної діяльності та організаційно-економічну специфіку їхньої сфери діяльності. Дотримання цих принципів дозволяє забезпечити синергетичний ефект при управлінні інноваціями в сучасних умовах. Найважливішою властивістю регіональної інноваційної системи визнається географічна близькість партнерів, що орієнтована на підтримку співробітництва та обмін знаннями між ними. В рамках системи формуються інноваційні кластери – сукупність компактно розташованих партнерів із взаємодоповнювальними компетенціями, які здатні створити і забезпечити усі стадії ЖЦІ. Доведено, що для побудови ефективної корпоративної інноваційної системи необхідно прийняти низку нормативно-правових документів, що регламентують як внутрішню взаємодію елементів множини {Cк} з іншими підрозділами організації, так і взаємодію їх із зовнішнім середовищем. Найважливішим завданням тут є делегування повноважень учасникам взаємодії та забезпечення балансу інтересів. Безліч елементів корпоративної інноваційної інфраструктури {Uк} утворюють спеціалізовані підрозділи, орієнтовані на надання послуг інноваційним підрозділам організації, МІП і інноваторам з «інноваційного поясу». Результати аналізу інноваційної інфраструктури дозволили сформулювати вимоги до синтезу відсутніх елементів: для забезпечення функціональної повноти інноваційної інфраструктури в ній повинні бути сформовані такі елементи, які були б максимально орієнтовані на користувачів, що знаходяться на початкових етапах ЖЦІ, і дозволяли ефективно використовувати методи горизонтальної взаємодії. Найбільшою мірою цим вимогам задовольняють коворкінги. В роботі розглянуто Serendipity Management як організаційно-психологічну технологію, орієнтовану на підвищення ступеня детермінованості в ймовірнісних процесах отримання нового знання. В інноваційній сфері, де наявність нового знання є одним із ключових факторів успіху, ця технологія має розглядатися як один із методичних інструментів формування ефективної інноваційної системи. У повсякденному житті, в науці, техніці або бізнесі багато проблем успішно вирішуються за шаблоном, за допомогою відомих прийомів і типових рішень. Прикладом такого підходу в менеджменті можуть бути ТРВЗ (теорії рішення винахідницьких завдань) або методи використання типових рішень в управлінні проектами. Визначено, що відсутні спеціалізовані елементи інфраструктури, а також інструменти, орієнтовані на тестування створюваної системи у рамках реального оточення для перевірки її споживчих властивостей та оцінки сприйняття інновації кінцевими користувачами. Необхідний перехід від інтуїтивного усвідомлення ролі функції тестування в управлінні інноваціями до цілеспрямованого розвитку цієї функції у межах інноваційної інфраструктури для прискорення (акселерації) інноваційного процесу. Методологічною основою цього може бути кіберсоціальний підхід до управління інноваціями. Застосовуваний на всіх без винятку стадіях ЖЦІ, кіберсоціальний підхід забезпечує інформування та залучення до інноваційного процесу всіх зацікавлених сторін, включаючи кінцевих користувачів, забезпечуючи цим необхідний зворотний зв'язок та елементи тестування. Проведений у роботі аналіз трансформації властивостей інноваційної продукції під час переходу від наукових досліджень до виробничого процесу дозволив виділити низку інваріантних параметрів устаткування або технології, що підлягають зміні під час трансформації. Значення цих параметрів на етапі наукових досліджень та на етапі виробництва можуть суттєво відрізнятися.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 07 – Management and administration, speciality 073 – Management. – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2026. The main scientific result of the thesis consists in the development of methodological and practical recommendations for the formation of systems of interorganisational innovation management taking into account the unique characteristics and cybersocial nature of the innovation process, which is implemented in the conditions of digital transformation of the external environment and digitalisation of tools and methods of innovation management, as well as in the development of a set of unique models reflecting the role of knowledge in making innovation-oriented managerial decisions. The study substantiates the existence of specific properties of the innovation process as an object of management, which distinguish it from the scientific and production processes. This determines the peculiarities of managing innovations at different stages of their life cycle, taking into account the transformation of the nature of knowledge, which, in turn, expands the content of the basic categories of innovation management and promotes the development of the conceptual framework of the theory of innovation. The paper proves that there are no revolutionary changes in the development of the identified phenomena that could somehow explain the observed leapfrog growth in the popularity of the term ‘digitalisation’. At this time, there were no fundamentally new information and communication technologies that would qualitatively change the technological base of the economy. Obviously, the explanation for this leap lies in the well-known law of the transition of quantitative changes into qualitative ones, on the one hand, and the influence of the external environment on the parameters of the internal environment in which the innovation process is implemented, on the other. The catalyst for this process was the explicitly formulated requests of the authorities and management bodies for further development of methods and tools for managing the innovation economy, taking into account the trends and dynamics of the development of information and communication technologies. In order to respond to these requests, the scientific community needs to integrate the scientific and methodological basis of the information and communication technologies and the theory of innovation management more closely. The basic principles of integration of the cybersocial approach and the theory of innovation in the context of digitalisation are formulated - an intuitive understanding of the similarity of approaches should be supplemented by a formalised representation, a description of the composition and structure of the system in its current form is necessary, and a verbal description should be supplemented by a formalised description of the elements of the system and its connections, the need to take into account the impact of digitalisation on the development of each of the subsystems of the cybersocial system and each element of the innovation process model; a sufficiently high level of detail is required Adherence to these principles allows to ensure a synergistic effect in the management of innovations in modern conditions. The most important property of the regional innovation system is the geographical proximity of partners, which is focused on supporting cooperation and knowledge exchange between them. Within the framework of the system, innovation clusters are formed – a set of compactly located partners with complementary competencies that are able to create and provide all stages of the RIS. It is proved that in order to build an effective corporate innovation system, it is necessary to adopt a number of regulatory documents that regulate both the internal interaction of the elements of the set {Ck} with other divisions of the organisation and their interaction with the external environment. The most important task here is to delegate authority to the participants in the interaction and ensure a balance of interests. Many elements of the corporate innovation infrastructure {Uk} are formed by specialised units focused on providing services to the organisation's innovation units, MIEs and innovators from the «innovation belt». The results of the analysis of the innovation infrastructure allowed us to formulate the requirements for the synthesis of the missing elements: to ensure the functional completeness of the innovation infrastructure, it should include elements that would be maximally oriented towards users at the initial stages of the LIC and allow for the effective use of horizontal interaction methods. Coworking spaces meet these requirements to the greatest extent. The paper considers Serendipity Management as an organisational and psychological technology focused on increasing the degree of determinism in probabilistic processes of obtaining new knowledge. In the innovation sphere, where the availability of new knowledge is one of the key success factors, this technology should be considered as one of the methodological tools for the formation of an effective innovation system. In everyday life, in science, technology or business, many problems are successfully solved by following a template, using well-known techniques and standard solutions. Examples of this approach in management are TIPS (theories of inventive problem solving) or methods of using standard solutions in project management. It has been determined that there are no specialised infrastructure elements and tools focused on testing the created system within the real environment to verify its consumer properties and assess the perception of innovation by end users. It is necessary to move from an intuitive understanding of the role of the testing function in innovation management to the targeted development of this function within the innovation infrastructure to accelerate the innovation process. A cybersocial approach to innovation management can serve as a methodological basis for this. Applied at all stages of the LCA without exception, the cybersocial approach ensures the information and involvement of all stakeholders, including end users, in the innovation process, thus providing the necessary feedback and testing elements. The analysis of the transformation of the properties of innovative products during the transition from research to production process carried out in this paper has allowed us to identify a number of invariant parameters of equipment or technology that are subject to change during the transformation. The values of these parameters at the research and development stage and at the production stage may differ significantly.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 07 – Management and administration, speciality 073 – Management. – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2026. The main scientific result of the thesis consists in the development of methodological and practical recommendations for the formation of systems of interorganisational innovation management taking into account the unique characteristics and cybersocial nature of the innovation process, which is implemented in the conditions of digital transformation of the external environment and digitalisation of tools and methods of innovation management, as well as in the development of a set of unique models reflecting the role of knowledge in making innovation-oriented managerial decisions. The study substantiates the existence of specific properties of the innovation process as an object of management, which distinguish it from the scientific and production processes. This determines the peculiarities of managing innovations at different stages of their life cycle, taking into account the transformation of the nature of knowledge, which, in turn, expands the content of the basic categories of innovation management and promotes the development of the conceptual framework of the theory of innovation. The paper proves that there are no revolutionary changes in the development of the identified phenomena that could somehow explain the observed leapfrog growth in the popularity of the term ‘digitalisation’. At this time, there were no fundamentally new information and communication technologies that would qualitatively change the technological base of the economy. Obviously, the explanation for this leap lies in the well-known law of the transition of quantitative changes into qualitative ones, on the one hand, and the influence of the external environment on the parameters of the internal environment in which the innovation process is implemented, on the other. The catalyst for this process was the explicitly formulated requests of the authorities and management bodies for further development of methods and tools for managing the innovation economy, taking into account the trends and dynamics of the development of information and communication technologies. In order to respond to these requests, the scientific community needs to integrate the scientific and methodological basis of the information and communication technologies and the theory of innovation management more closely. The basic principles of integration of the cybersocial approach and the theory of innovation in the context of digitalisation are formulated - an intuitive understanding of the similarity of approaches should be supplemented by a formalised representation, a description of the composition and structure of the system in its current form is necessary, and a verbal description should be supplemented by a formalised description of the elements of the system and its connections, the need to take into account the impact of digitalisation on the development of each of the subsystems of the cybersocial system and each element of the innovation process model; a sufficiently high level of detail is required Adherence to these principles allows to ensure a synergistic effect in the management of innovations in modern conditions. The most important property of the regional innovation system is the geographical proximity of partners, which is focused on supporting cooperation and knowledge exchange between them. Within the framework of the system, innovation clusters are formed – a set of compactly located partners with complementary competencies that are able to create and provide all stages of the RIS. It is proved that in order to build an effective corporate innovation system, it is necessary to adopt a number of regulatory documents that regulate both the internal interaction of the elements of the set {Ck} with other divisions of the organisation and their interaction with the external environment. The most important task here is to delegate authority to the participants in the interaction and ensure a balance of interests. Many elements of the corporate innovation infrastructure {Uk} are formed by specialised units focused on providing services to the organisation's innovation units, MIEs and innovators from the «innovation belt». The results of the analysis of the innovation infrastructure allowed us to formulate the requirements for the synthesis of the missing elements: to ensure the functional completeness of the innovation infrastructure, it should include elements that would be maximally oriented towards users at the initial stages of the LIC and allow for the effective use of horizontal interaction methods. Coworking spaces meet these requirements to the greatest extent. The paper considers Serendipity Management as an organisational and psychological technology focused on increasing the degree of determinism in probabilistic processes of obtaining new knowledge. In the innovation sphere, where the availability of new knowledge is one of the key success factors, this technology should be considered as one of the methodological tools for the formation of an effective innovation system. In everyday life, in science, technology or business, many problems are successfully solved by following a template, using well-known techniques and standard solutions. Examples of this approach in management are TIPS (theories of inventive problem solving) or methods of using standard solutions in project management. It has been determined that there are no specialised infrastructure elements and tools focused on testing the created system within the real environment to verify its consumer properties and assess the perception of innovation by end users. It is necessary to move from an intuitive understanding of the role of the testing function in innovation management to the targeted development of this function within the innovation infrastructure to accelerate the innovation process. A cybersocial approach to innovation management can serve as a methodological basis for this. Applied at all stages of the LCA without exception, the cybersocial approach ensures the information and involvement of all stakeholders, including end users, in the innovation process, thus providing the necessary feedback and testing elements. The analysis of the transformation of the properties of innovative products during the transition from research to production process carried out in this paper has allowed us to identify a number of invariant parameters of equipment or technology that are subject to change during the transformation. The values of these parameters at the research and development stage and at the production stage may differ significantly.
Description
Keywords
управління інноваціями, кіберсоціальний підхід, моделювання, інноваційна інфраструктура, процес, трансформація, innovation management, cybersocial approach, modelling, innovation infrastructure, process, transformation
Citation
Булатніков С. О. Управління інноваціями на основі кіберсоціального підходу : дис. … д-ра філос. : 073 – Менеджмент. Київ, 2026. 208 с.