Розвиток підприємницьких структур у посткризовий період
| dc.contributor.author | Дімчогло, А. І. | |
| dc.contributor.author | Dimchohlo, A. | |
| dc.date.accessioned | 2026-03-31T09:37:45Z | |
| dc.date.available | 2026-03-31T09:37:45Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 07 – Управління та адміністрування за спеціальністю 073 – Менеджмент – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2026. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні комплексного методологічного підходу до побудови інноваційних напрямків розвитку вітчизняного підприємництва в період кризи та в посткризовий період, що підтримує процес формування інструментарію антикризового моделювання бізнес-процесів з усіх видів підприємництва у туризмі, у тому числі в рамках механізму державно-приватного партнерства. Держава активно працює над створенням сприятливих умов для підприємництва, що є важливим фактором економічної стабільності та відновлення країни. Аналіз поточного стану малого та середнього бізнесу вказує на його відставання від аналогічних галузей економічно розвинених країн по номенклатурі продукції. У результаті в структурі споживання щорічно зростає частка імпортних препаратів, продуктів та обладнання. Мале і середнє підприємництво об'єктивно займає особливе місце в економічній системі країни, що також обумовлюється соціальною значимістю процесу створення додаткових робочих місць, вироблених продукції і послуг, наукомісткістю виробництва інноваційних підприємств. Таким чином, інноваційний розвиток вітчизняного підприємництва є одним із пріоритетних напрямків модернізації економіки України. З точки зору нормативно-правової підтримки необхідно запропонувати ініціативу щодо впровадження на підприємствах та в організаціях обов'язкового процесу формування і реалізації стратегії власного розвитку і поставити в функціонал інституту управління інноваційною підприємницькою діяльністю, контроль над її реалізацією. Основною перевагою малого підприємництва можна назвати високу продуктивність в діяльності підприємств, тому що вони більш орієнтовані на кінцевого споживача. Саме тому так важливо підтримувати мале підприємництво на державному рівні, і особливо гостро це питання встає в умовах економічної кризи. Запропонована в цьому дослідженні концепція державного управління процесами комерціалізації інновацій у сучасних ЗВО в інтересах підвищення їх ефективності покликана забезпечити прискорену інституціоналізацію запропонованих нових форм та методів комерціалізації інновацій у ЗВО сучасної країни при взаємодії з підприємницькими структурами та їх успішне практичне застосування, що буде сприяти інноваційному розвитку вітчизняної соціально-економічної системи. Заплановані позитивні результати для ЗВО будуть пов'язані зі зниженням ризикових складників інноваційної діяльності підприємництва, підвищенням комерційної ефективності і зниженням залежності від державного фінансування, тобто зростанням фінансової самостійності і, отже, гнучкості і адаптивності до змінних умов господарювання. Прогнозовані переваги для підприємницьких структур будуть полягати в підвищенні доступності інновацій на базі співробітництва із ЗВО. Очікуваний позитивний соціальний ефект (екстерналія) буде представлений зниженням державних (суспільних) витрат на фінансування сфери науки та освіти та прискореною побудовою інноваційної системи підприємництва, що характеризується підвищеною стійкістю та глобальною конкурентоспроможністю. У процесі дослідження сформульовано системну типологію напрямів адаптації малого та середнього бізнесу, а також некомерційних організацій до умов пандемічної кризи та воєнного стану, що охоплює організаційно- управлінський, економіко-фінансовий, маркетинговий, операційно- технологічний, соціально-гуманітарний та нормативно-правовий вектори. На відміну від існуючих підходів, які здебільшого фрагментарно висвітлюють окремі аспекти адаптації, запропонована типологія є комплексною та враховує динаміку змін середовища в умовах багатовимірної кризи, зокрема симультанність впливу пандемічних та воєнних ризиків. У дисертації окрему увагу приділено ролі органів місцевого самоврядування та регіональних фондів підтримки підприємництва у стимулюванні розвитку туризму в умовах війни. Зокрема, розглянуто практики надання мікрофінансування, консультаційної підтримки та сприяння цифровій адаптації туроператорів. У перспективі передбачається запуск нових безпечних маршрутів внутрішнього туризму, адаптованих до умов воєнного часу. Аналіз показує, що значна частина малих підприємств у сфері туризму й гостинності має обмежені ресурси, а річний обсяг їх виручки часто не перевищує 2 млн грн. Це потребує перегляду стратегічних цілей розвитку туризму в Україні з акцентом на стійкість, безпеку, доступність і внутрішню мобільність населення. Удосконалено методичний підхід до оцінювання результативності бізнес- процесів туристичного підприємства шляхом розроблення інтегрованої моделі, яка поєднує трирівневу систему адитивного згортання критеріїв, методи кластерного аналізу та інструменти нечіткої логіки. На відміну від існуючих підходів, запропонована модель враховує специфіку функціонування туристичного бізнесу (сезонність, суб’єктивність клієнтських оцінок, залежність від зовнішніх партнерів); забезпечує системну інтеграцію кількісних і якісних показників результативності; дозволяє оптимізувати перелік показників через кластеризацію без втрати інформативності; використовує механізми нечіткого логічного виводу для формування управлінських рішень в умовах невизначеності; дає змогу сформувати узагальнений інтегральний показник ефективності для стратегічного управління розвитком підприємства. Запропонований підхід може бути адаптований до різних типів туристичних підприємств (туроператорів, турагентств, компаній з організації подорожей), що розширює його прикладну цінність. В дослідженні розроблено інструментарій диференційованого визначення верхніх і нижніх меж бюджетного фінансування для суб'єктів туристичної індустрії на основі комплексної оцінки туристичної привабливості регіону, рівня розвитку інфраструктури, прогнозованого туристичного потоку та економічної ефективності проєкту, що дозволяє забезпечити цільове спрямування державної підтримки, підвищити ефективність використання бюджетних коштів у сфері розвитку глемпінг-інфраструктури в умовах державно-приватного партнерства. Доведено, що глемпінг-індустрія в Україні може стати важливим напрямом розвитку туризму в умовах війни та після її закінчення. Хоча сьогодні цей ринок має обмежений розвиток через складні умови безпеки та економічної нестабільності, його потенціал для внутрішнього туризму залишається значним. Глемпінг може стати привабливим варіантом для українців, які шукають комфортний відпочинок на природі, а також важливою складовою відновлення економіки через розвиток екологічного та відновлювального туризму. Враховуючи сучасні тенденції до екологічного туризму та мобільних рішень, глемпінг може стати важливим компонентом українського туристичного ландшафту, сприяючи відновленню економіки після війни, підвищенню інтересу до внутрішнього туризму та залученню іноземних туристів. | |
| dc.description.abstract | Dimchohlo Andrii. Development of business structures in the post-crisis period - Qualification science work as a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 07 - Management and administration, speciality 073 - Management. – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2026. The main scientific result of the dissertation is the formation of a comprehensive methodological approach to building innovative directions for the development of domestic entrepreneurship during the crisis and post-crisis period, which supports this process with the help of tools for anti-crisis modelling of business processes in all types of entrepreneurship in tourism, including within the framework of the mechanism of public-private partnership. The government is actively working to create favourable conditions for entrepreneurship, which is an important factor in the country's economic stability and recovery. An analysis of the current state of small and medium-sized businesses shows that they are lagging behind similar industries in economically developed countries in terms of product range. As a result, the share of imported drugs, products and equipment in the consumption structure is growing every year. Small and mediumsized enterprises objectively occupy a special place in the country's economic system, which is also due to the social significance of the process of creating additional jobs, products and services, and the knowledge-intensive nature of innovative enterprises. Thus, the innovative development of domestic entrepreneurship is one of the priority areas of modernisation of the Ukrainian economy. In terms of regulatory and legal support, it is necessary to propose an initiative to introduce a mandatory process of formulating and implementing a strategy for their own development at enterprises and organisations and to include in the function of the institution of management of innovative entrepreneurial activity and control over its implementation. The main advantage of small businesses is their high productivity, as they are more focused on the end user. That is why it is so important to support small business at the state level, and this issue is especially acute in the context of the economic crisis. The concept of public administration of the processes of commercialisation of innovations in modern higher education institutions in the interests of improving their efficiency proposed in this study is designed to ensure accelerated institutionalisation of the proposed new forms and methods of commercialisation of innovations in modern higher education institutions in cooperation with business structures and their successful practical application, which will contribute to the innovative development of the national socio-economic system. The planned positive results for higher education institutions will be associated with reducing the risk components of innovative entrepreneurship, increasing commercial efficiency and reducing dependence on public funding, i.e. increasing financial independence and, consequently, flexibility and adaptability to changing business conditions. The projected benefits for business structures will be increased access to innovation through cooperation with higher education institutions. The expected positive social effect (externalities) will be represented by a reduction in state (public) expenditures on science and education and the accelerated construction of an innovative business system characterised by increased sustainability and global competitiveness. The study formulated a systematic typology of areas of adaptation of small and medium-sized businesses and non-profit organisations to the conditions of the pandemic crisis and martial law, covering the organisational and managerial, economic and financial, marketing, operational and technological, socio-humanitarian and regulatory vectors. Unlike existing approaches, which mostly cover certain aspects of adaptation in a fragmented manner, the proposed typology is comprehensive and takes into account the dynamics of environmental changes in a multidimensional crisis, including the simultaneity of the impact of pandemic and military risks. The dissertation pays special attention to the role of local governments and regional business support funds in stimulating tourism development in times of war. In particular, the practices of providing microfinance, consulting support and promoting digital adaptation of tour operators are considered. In the future, it is planned to launch new safe domestic tourism routes adapted to wartime conditions. The analysis shows that a significant number of small businesses in the tourism and hospitality sector have limited resources, and their annual revenue often does not exceed UAH 2 million. This calls for a review of the strategic goals of tourism development in Ukraine with a focus on sustainability, security, accessibility and internal mobility of the population. The methodical approach to evaluating the effectiveness of business processes of a tourism enterprise has been improved by developing an integrated model that combines a three-level system of additive collapsing criteria, methods of cluster analysis and fuzzy logic tools. In contrast to existing approaches, the proposed model takes into account the specifics of the tourism business (seasonality, subjectivity of customer assessments, dependence on external partners); provides systematic integration of quantitative and qualitative performance indicators; allows optimizing the list of indicators through clustering without losing information content; uses fuzzy inference mechanisms to formulate management decisions under conditions of uncertainty; allows forming a generalised integrated performance indicator. The proposed approach can be adapted to different types of tourism enterprises (tour operators, travel agencies, travel management companies), which expands its applied value. The study develops a toolkit for differentiated determination of the upper and lower limits of budget financing for tourism industry entities based on a comprehensive assessment of the tourist attractiveness of the region, the level of infrastructure development, the projected tourist flow and the economic efficiency of the project, which allows for targeted state support and increased efficiency of budgetary funds in the development of glamping infrastructure in the context of public-private partnerships. It is proved that the glamping industry in Ukraine can become an important area of tourism development during and after the war. Although this market has limited development today due to difficult security conditions and economic instability, its potential for domestic tourism remains significant. Glamping can become an attractive option for Ukrainians looking for a comfortable outdoor holiday, as well as an important component of economic recovery through the development of eco-friendly and restorative tourism. Given the current trends towards eco-tourism and mobile solutions, glamping can become an important component of the Ukrainian tourism landscape, contributing to the economic recovery after the war, increasing interest in domestic tourism and attracting foreign tourists. | |
| dc.identifier.citation | Дімчогло А. І. Розвиток підприємницьких структур у посткризовий період : дис. … д-ра філос. : 073 – Менеджмент. Київ, 2026. 188 с. | |
| dc.identifier.udc | 005.931.11:334(477) | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/2722 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | СНУ ім. В. Даля | |
| dc.subject | підприємницькі структури | |
| dc.subject | інноваційний розвиток | |
| dc.subject | криза | |
| dc.subject | посткризовий період | |
| dc.subject | туризм та рекреація | |
| dc.subject | глемпінг-індустрія | |
| dc.subject | entrepreneurial structures | |
| dc.subject | innovative development | |
| dc.subject | crisis | |
| dc.subject | postcrisis period | |
| dc.subject | tourism and recreation | |
| dc.subject | glamping industry | |
| dc.title | Розвиток підприємницьких структур у посткризовий період | |
| dc.title.alternative | Development of business structures in the post-crisis period | |
| dc.type | Thesis |