Організація університетської науки в Україні під час повномасштабної війни: досвід, адаптація та перспективи відновлення.
| dc.contributor.author | Поркуян, О. В. | |
| dc.date.accessioned | 2026-04-23T18:29:20Z | |
| dc.date.available | 2026-04-23T18:29:20Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | У статті проаналізовано вплив повномасштабного вторгнення Російської Федерації на організацію наукової діяльності в університетському секторі України, що є ключовим елементом національної безпеки та майбутньої відбудови. Актуальність дослідження підтверджується глобальними викликами (згідно зі звітами GRPS), де наука визнана рушійною силою прогресу та інструментом вирішення кризових проблем. Дослідження зосереджене на університетському секторі науки, аналізуючи його стан до 24 лютого 2022 року, який характеризувався хронічним недофінансуванням, бюрократією та слабкими зв'язками з реальним сектором, попри зростаючу інтеграцію у світовий науковий простір. Автор детально описує чотири основні виклики, спричинені війною, які поглибили системні проблеми. Прямі наслідки військових дій, а саме системне знищення та пошкодження освітньої інфраструктури, створюють безпосередню загрозу життю науковців та унеможливлюють проведення повноцінних досліджень. Також зазначається, що втрата людського капіталу через масштабну внутрішню та зовнішню міграцію науково-педагогічних працівників руйнує сформовані наукові школи. Погіршення психоемоційного стану науковців негативно впливає на продуктивність. В статті відмічаються виклики, пов’язані з фінансовими та інфраструктурними обмеженнями. У відповідь на ці виклики, університетська наука демонструє стійкість та адаптивність. На державному рівні запроваджено реформи, включаючи нову методику державної атестації, оновлення умов грантової підтримки та спрощення звітності. На інституційному рівні університети впроваджують адаптивні стратегії, які включають інтернаціоналізацію, актуалізацію досліджень, цифровізацію. Як заходи для повоєнного відновлення пропонуються: системна підтримка з боку держави та міжнародних партнерів, модернізація дослідницької інфраструктури, посилення зв'язків «наука-бізнес-держава», а також збереження людського потенціалу. Університетська наука України демонструє високий рівень стійкості, але її майбутній розвиток і конкурентоспроможність залежать від системного залучення інвестицій та ефективної реалізації запропонованих стратегій. | |
| dc.identifier.citation | Поркуян О. В. Організація університетської науки в Україні під час повномасштабної війни: досвід, адаптація та перспективи відновлення. Наукові вісті Далівського університету. 2025. №29. | |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.33216/2222-3428-2025-29-24 | |
| dc.identifier.udc | 378.1:001.89 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/2799 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | СНУ ім. В. Даля | |
| dc.subject | університетська наука | |
| dc.subject | війна | |
| dc.subject | наукові дослідження | |
| dc.subject | виклики | |
| dc.subject | людський капітал | |
| dc.subject | повоєнне відновлення | |
| dc.title | Організація університетської науки в Україні під час повномасштабної війни: досвід, адаптація та перспективи відновлення. | |
| dc.type | Article |