Теорія і практика організації мовної освіти національних меншин в США (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)
| dc.contributor.author | Крсек, О. Є. | |
| dc.contributor.author | Krsek, O. Ye. | |
| dc.date.accessioned | 2024-12-30T18:43:37Z | |
| dc.date.available | 2024-12-30T18:43:37Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description.abstract | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» (011 – Освітні, педагогічні науки). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерствa освіти і науки України, Київ, 2020. У дисертації здійснено комплексне дослідження організації мовної освіти національних меншин в США (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). Співзвучність пріоритетів організації мовної освіти національних меншин на початку ХХІ у Сполучених Штатах Америки і в Україні засвідчує значущість досліджуваної проблеми. Дослідження сучасних педагогічних тенденцій розвитку мовної освіти в умовах етнокультурної різноманітності дозволив дійти висновку, що нормативно-правове забезпечення розвитку мовної освіти національних меншин, принципи організації та структура мовної освіти, ідеологія мовної політики в системі освіти національних меншин США є актуальним напрямом наукового пошуку для вітчизняної академічної спільноти. З теоретико-методологічних позицій розкрито сутність поняття «мовна освіта», висвітлено сутність базових понять проблеми організації мовної освіти національних меншин в США другої половини ХХ – початку ХХІ століття та визначено логіку взаємозв’язку мовної ситуації і мовної політики США. У дослідженні простежено науково-педагогічну ґенезу поняття «мовна освіта національних меншин» як історико-культурний феномен у становленні США. Схарактеризовано історичні передумови та особливості зародження концепції мовної освіти національних меншин в США. У дисертації констатується, що протягом усієї історії США іммігранти безперервно поповнювали населення цієї країни. З'ясовано, що одним із трьох завдань американізації було навчити учнів читати та писати. Основний акцент робився на підвищення грамотності, у цій сфері було досягнуто значних успіхів. Визначено концепції мовної політики в системі освіти США періоду другої половини ХХ – початку ХХІ століття, у зв’язку з процесами самовизначення національних меншин, міжетнічними відносинами, активної міграції населення, суперечливою мовною ситуацією в США, зокрема: виокремлено і схарактеризовано засади мовної політики в системі освіти національних меншин США. Визначено, що між мовною політикою й мовними правами національних меншин в США є складна й суперечлива взаємодія: національна єдність, спільність мови й культури, національне виховання. Так само, вимога спільності мови породжує настрій ксенофобії, нетерпимості до «інших». Ця суперечлива взаємодія і визначала концепції мовної політики (або мовного планування) в системі освіти США, які створювалися також на засадах мовної ситуації в країні періоду другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Тому мовна освіта національних меншин в США врегульовується мовною політикою держави та відображається потребами суспільства в цілому. Встановлено, що різні типи офіційної мовної політики мали істотний вплив на організацію мовної освіти національних меншин в США: політики, які орієнтовані на поширення/ обмеження мови, соцільно-орієнтовані закони про мови, толерантно-орієнтовані, репресивні мовні політики. Розглянуто мовну освіту особистості у вимірах духовно-культурних цінностей виховання; педагогічні умови розвитку мовнокомунікативного потенціалу дітей-білінгвів зі спеціальними потребами, що мають труднощі у спілкуванні в інклюзивних навчальних закладах США; узагальнено американський досвід формування мовної особистості представників лінгвістичних меншин США. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення організації мовної освіти національних меншин в США другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Встановлено, що з введенням двомовного навчання для дітей з етнічних меншин у 60-90 ті роки ХХ століття у державних школах США (Акт про двомовну освіту, 1968) головну увагу приділяли не лише функціональному вивченню мов, але й етнокультурному компоненту, тобто вивченню історії та культури певної етнічної групи. Поправки до Закону про двомовну освіту (Amendments to Bilingual Education Act, 1994) сприяли посиленню уваги до вивчення рідної (материнської) мови представників мовних меншин; викладанню іноземною мовою, збільшенню досліджень двомовної освіти на федеральному та штатовому рівні; додаткове фінансування освіти іммігрантів. Виокремлено періоди становлення білінгвальної освіти, моделі білінгвального навчання, основні види програм з двомовної освіти національних меншин в США другої половини ХХ – на початок ХХІ століття. З’ясовано, що заходи, спрямовані на надання англійській мові статусу офіційної і обмеження використання міноритарних мов, були схвалені в 32 штатах. Політичний рух «Тільки англійська» (English-Only) отримав силу в період масової імміграції з країн Азії, Центральної та Південної Америки, країн Африки та Близького Сходу. Історично домінуюча ідеологія «Тільки англійська» вимагала декультурації для всіх міноритарних груп. Прихильниками монолінгвізму англійська мова розглядалася як: а) мова рівних можливостей; б) перевага для держави, тому, що спільна мова зміцнює національну ідентичність та єдність американського народу. Досліджено інноваційні тенденції організації мовної освіти національних меншин у США на початку XXI століття: створення освітньої стратегії щодо доступності якісної освіти для всіх громадян США й дотримання національних освітніх стандартів, підняття рівня мовної освіти національних меншин, надання державної допомоги дітям-мігрантів, підтримка програм, спрямованих на розвиток мовно-комунікативного потенціалу дітей-білінгвів зі спеціальними потребами, що мають труднощі в спілкуванні в інклюзивних навчальних закладах США. Встановлено, що зміст навчання мов структурується за чотирма наскрізними змістовими лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультурною і стратегічною. Програмою «Цілі – 2000» (Goals 2000) було передбачено розробку і впровадження загальних американських стандартів у мовній освіті. Визначено, відповідно до федерального закону «Жодної дитини поза увагою» (No Child Left Behind Act of 2001), організаційно-педагогічні вимоги, що сприяють успішному вивченню англійської мови представниками національних меншин. З’ясовано, що цей Закон робить освіту більш інклюзивною, справедливою й успішною. Закон під назвою «Кожен студент досягає успіху, 2015» («Every Student Succeeds Act, 2015, ESSA) зберігає деякі аспекти того, що жодна дитина не залишається без уваги, але вже бере під контроль професійну підготовку педагогів для роботи з національними меншинами, передбачає створення Комплексного центру із питань грамотності, вимагає фінансування низки додаткових програм допомоги школам Програм грантів на навчання грамоті (Literacy Education Grant Program), забезпечує впровадження Шкільних інновацій в рамках ESSA. Обґрунтовано концептуальні підходи до мовної освіти національних меншин в умовах полікультурності американського суспільства. Встановлено етапи розвитку мовної освіти національних меншин в контексті трансформації полікультурної освіти в США. Виокремлено провідні полікультурні засади, які мали значний вплив на організацію мовної освіти національних меншин, було досліджено генезис полікультурної освіти в педагогічних реаліях США. Окреслено специфічні стратегії та практичні шляхи організації мовної освіти національних меншин в США: а) особливості організації навчання англійської мови корінних американців, афроамериканців, латиноамериканців і американців азійського походження; б) підготовка педагогів до роботи в освітніх закладах з представниками національних меншин в США, пріоритетний рекрутинг і збереження вчителів – представників меншин; з’ясовано, що полікультурний складник професійної підготовки педагогів до роботи в освітніх закладах із представниками національних меншин у США виступає теоретико-методологічною стратегією, спрямованою на формування в майбутніх фахівців досвіду міжкультурної взаємодії; визначені підходи до професійної підготовки педагогів до роботи в освітніх закладах з представниками національних меншин в США (культурологічний, аксіологічний, компетентнісний, діатропічний, інтердисциплінарний, особистісно-орієнтований); критерії і показники полікультурної компетентності майбутніх викладачів (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий). в) педагогічні умови розвитку мовно-комунікативного потенціалу дітей-білінгвів зі спеціальними потребами, які мають труднощі у спілкуванні в інклюзивних навчальних закладах США (мовленнєві порушення, розлади процесів читання і письма; методи, що сприяють подоланню школярами з обмеженими можливостями почуття ізольованості, відчуженості, замкнутості можливе за умови формування в них комунікативної компетенції; особливості організації мовної освіти молоді з вадами слуху). Проаналізовано стратегії для підвищення грамотності і розвитку навиків спілкування у молоді із вадами слуху, цілі білінгвального підходу до навчання нечуючих, здатність соціально інтегруватись у післяшкільне середовище; переваги «здвоєної школи» над простим розміщенням глухих дітей в масовій школі: взаємодію і співпрацю між глухими і чуючими однолітками, відсутність різниці у рівні почуттів власної гідності та самотності між глухими та чуючими. Розглянуто деякі аспекти інформатизації мовної освіти в США, застосування ІКТ в американській мовній освіті. Американське суспільство почало усвідомлювати принципово нову роль мовної освіти в суспільному інформаційному світі заради підтримки мобільності, взаєморозуміння і співпраці. Сучасне вивчення мови передбачає не лише розгляд її як засіб пізнання, необхідне також дослідження мовної освіти як способу організації та здійснення суспільного розвитку. Окреслено можливі шляхи використання напрацювань американських науковців у педагогічному просторі України. Розроблено рекомендації щодо використання конструктивних ідей американського досвіду в організації мовної освіти національних меншин в України, а також у вітчизняній педагогічній теорії і практиці: навчально-методичні комплекси для студентів-іноземців в Україні – «Лінгвокультурологічний практикум з англійської мови», «Основи навчання англійської мови студентів-іноземців в Україні», методичні рекомендації для викладачів «Основи навчання англійської мови студентів з вадами слуху» і «Основи навчання англійської мови студентів з вадами зору», колективна монографія «Психолого-педагогічні основи лінгвокультурної адаптації студентів-іноземців в Україні», колективне дослідження «Лінгвістична підготовка емігрантів до життя в країні переселення в Центрах транскультурної освіти». Введено в науковий обіг документи урядових і недержавних громадських організацій США щодо практики організації мовної освіти національних меншин в США та доповіді національних комісій США про стан, тенденції і перспективи розвитку мовної освіти національних меншин; удосконалено періодизацію становлення організації мовної освіти національних меншин в США, яка ґрунтується на ідеях відомих американських дослідників, таких як Дж. Бейкер, Е. Гарсія, Дж. Кроуфорд, К. Овандо. Подальшого розвитку набули наукові уявлення про сутність понять, якими послуговуються американські фахівці у сфері мовної освіти національних меншин – «етнічне навчання», «протистояння за мовноетнічними ознаками», «ідеологія мовної політики в системі освіти національних меншин», «мови національних меншин», «організація мовної освіти національних меншин», «мовна ситуація», «мовна політика», «американізація національних меншин», «мовноетнічне домінування», «міноритарна мова», «лінгвістична асиміляція», «лінгвістичний плюралізм», «мовноетнічна неоднорідність суспільства», «когнітивна академічна мовна майстерність», «предметно-мовне інтегроване навчання», «імерсійні програми», «мовна картина світу», «райдужна коаліція», «мовнокультурна ідентичність людини». Практичне значення отриманих результатів. Здобутими емпіричними даними й науковими висновками можна послуговуватися під час викладання іноземних мов студентам-іноземцям в Україні. Матеріали дослідження теорії та практики організації мовної освіти національних меншин у США ведряються в практику навчання студентів-іноземцівв іноземним мовам викладачами кафедри іноземних мов та професійної комунікації Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля в рамках науково-педагогічного дослідження «Тенденції розвитку мовної освіти у ХХІ столітті». Таким чином, актуальність дослідження зумовлена вимогами пошуку шляхів удосконалення мовної освіти в Україні в умовах полікультурності, поліетничності, нових соціально-політичних завдань, необхідністю формування полікомунікативної особистості громадянина світу. Мета дослідження полягає у тому, щоб вивчити, проаналізувати і визначити загальну педагогічну думку та узагальнити практичний досвід формування мовної особистості в соціокультурному та освітньому просторі США. Здобуті результати можуть бути застосовані з метою вдосконалення мовного виховання та мовної освіти національних меншин в Україні. | |
| dc.identifier.citation | Крсек О. Є. Теорія і практика організації мовної освіти національних меншин в США (друга половина ХХ – початок ХХІ століття) : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 / СНУ ім. В. Даля. Київ, 2020. 530 с. | |
| dc.identifier.udc | 372.461(73)«19»«20» | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.snu.edu.ua/handle/123456789/1617 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | СНУ ім. В. Даля | |
| dc.subject | мовна освіта | |
| dc.subject | мовна політика | |
| dc.subject | мовна ситуація | |
| dc.subject | двомовна освіта | |
| dc.subject | національні меншини | |
| dc.subject | лінгвістична асиміляція | |
| dc.subject | мовна картина світу | |
| dc.subject | американізація | |
| dc.subject | мовнокультурна ідентичність людини | |
| dc.subject | language education | |
| dc.subject | language policy | |
| dc.subject | language situation | |
| dc.subject | bilingual education | |
| dc.subject | national minorities | |
| dc.subject | linguistic assimilation | |
| dc.subject | linguistic picture of the world | |
| dc.subject | Americanization | |
| dc.subject | linguistic and cultural identity of man | |
| dc.title | Теорія і практика організації мовної освіти національних меншин в США (друга половина ХХ – початок ХХІ століття) | |
| dc.title.alternative | Theory and practice of organization of language education of national minorities in the United States (second half of the 20th century - beginning of the 21st century) | |
| dc.type | Thesis |