кафедра історії, археології та туризму
Permanent URI for this community
Browse
Browsing кафедра історії, археології та туризму by Author "Бровендер, Ю. М."
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Металлопроизводство покровско-мосоловской срубной культуры эпохи поздней бронзы Доно-Донецкого региона.(СНУ ім. В. Даля, 2018) Бровендер, Ю. М.Стаття присвячена проблемі металовиробничої діяльності населення покровсько-мосоловської зрубної культури доби пізньої бронзи у південно-західному сегменті її ареалу – Дніпро-Донецькому регіоні. Автором використані матеріали як поселенських, так й поховальних пам’яток регіону всього їх хронологічного діапазону. Аналіз численної джерельної бази з досліджуваної проблеми дозволив автору визначити номенклатуру металевих виробів, а також основні тенденції розвитку металовиробництва носіїв покровсько-мосоловської зрубної культурної традиції Доно-Донецького регіону. Простежені на стратифікованому поселення покровсько-мосоловської зрубної культури Капітанове-I тенденції розвитку металовиробництва, що підтверджуються матеріалами інших побутових пам’яток регіону, дозволяють вважати, що потреба в металопродукції, виключно в II періоді її розвитку задовольнялась шляхом відповідність активності виробничої діяльності на поселеннях Доно-Донецького регіону функціонуванню Донецького гірничо-металургійного центру, який виник на початку II періоду ПМСК.Item Металовиробництво бережнівсько-маївської зрубної культури доби пізньої бронзи Дніпро-Донецького регіону(2018) Бровендер, Ю.; Бровендер, Ю. М.; Brovender, Yu.Стаття розкриває особливості металовиробничої діяльності населення бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК) доби пізньої бронзи на теренах Дніпро-Донецького регіону. На прикладі комплексів Донецького гірничо- металургійного центру, серед яких найбільш виразними є пам’ятки Картамиського археологічного мікрорайону спро- стовується точка зору тих дослідників, які вважають експлуатацію мідних руд Донбасу у добу пізньої бронзи вкрай незначною. Функціонування цього виробничого центру надійно пов’язується з БМЗК. У Дніпро-Донецькому регіоні активно функціонувало металовиробництво БМЗК, на відміну від металовиробничої діяльності населення покровсько-мосоловської зрубної культури, свідчення якої тут невідомі. Ця обставина стала основою для виділення на території цього регіону за доби пізньої бронзи відповідної виробничої зони. При цьому основ- ною сировиною для неї були мідні руди Донецького кряжа.Item Металовиробництво Дніпро-Донського регіону в епоху раннього металу: підсумки та перспективи дослідження(ІА НАН України, 2019) Бровендер, Ю. М.Статтю присвячено результатам досліджень металоробної діяльності давнього на- селення Дніпро-Донського регіону – одного з ключових для теренів півдня Східної Європи за доби енеоліту-бронзи, а також перспективам подальшого дослідження цієї проблеми.Item Металовиробництво зрубної культурної спільноти доби пізньої бронзи Дніпро-Донського регіону: загальна тенденція розвитку(2018) Бровендер, Ю.; Бровендер, Ю. М.Стаття присвячена проблемі металовиробничої діяльності зрубної спільноти доби пізньої бронзи (XIX—XIII ст. до н. е.). Аналіз накопиченої у Дніпро-Донському регіоні джерельної бази носіїв покровсько-мосоловської (XIX—XV ст. до н. е.) та бережнівсько-маївської (XVII— XIII ст. до н. е.) культурних традицій дозволив автору простежити загальну тенденцію розвит- ку металовиробництва зрубної спільноти Дніпро-Донського межиріччя у пізньобронзову добу. Отримані спостереження дають підстави припускати існування на всій території Дніпро- Донського регіону за доби пізньої бронзи рівномірного розповсюдження металопродукції. Досягти це можливо було завдяки розробці місцевих руд, а також наявності організованої системи розподілу цієї продукції. Основним постачальником сировини для виробництва металу в цьому регіоні був Донецький гірничо-металургійнй центр (ДГМЦ). Як високоорганізована, орієнтована на великомасштабне виробництво система спеціалізованих на видобутку та збагаченні мідної руди пам’яток, ДГМЦ виник на завершальному етапі палеометалевої доби — в епоху пізньої бронзи. Його виникнення є результатом поступового (еволюційного) розвитку металовиробництва попередніх культурних утворень доби раннього металу, які функціонували, перш за все, у Дніпро-Донському регіоні.